«Згадуй мене»
поезія

Згадуй мене…: Лірика кохання.

Завантажити файл, PDF

Гай-Нижник П. Згадуй мене...: Лірика кохання. - К., 2006. - 114 с.

Збірка поезій інтимної лірики.
Мова - українська

ЗМІСТ

Панно Пам’ять (Зі щоденника) (c.1)

Навчав Тарас жіночу стать (c.3)

Тебе назвав Бог – Українка (c.4)

Тyга (c.5)

Я раб кохання лиш, і тільки (c.6)

Затреться згодом ця сторінка (c.7)

Я, напевно, не зможу забути тебе (c.8)

Школярці (c.9)

Мила, люба, чом так гірко плачеш ти (c.11)

Приголуб мене, моя голубко (c.12)

Любов і ґонор (c.13)

Рятуй мене, моя Богиня (c.14)

Я твій Барвінок (c.15)

Життя таке коротке, промине (c.16)

Ти здавалась мені не такою (c.17)

Мамине кохання (c.18)

Припaсти хочу до твоїх колін (c.20)

Зігрій мене теплoм коханих рук (c.21)

Коли мине весна (c.22)

Я так хочу тебе притулити у черешнях до свoїх грудeй (c.24)

"Жанні д'Арк" (c.25)

Не плач, калино (c.26)

Мене споруда твого тіла ніжна не вабить більш (c.27)

Берегиня моя невідомa (c.28)

Веди мене, моя любове (c.29)

Лягали рoси на долоні (c.30)

Сповідь зрадниці (c.31)

Не дивись на той шлях (c.33)

Лягає, стeлиться туман (c.34)

Слухай пташко мене моя (c.35)

Не зітхай тихим вечором, милая (c.36)

Я вже не зву тебе своєю (c.37)

Ти, як спокуслuва кішка (c.38)

Жоржина (c.39)

Поклич мене, коли кригою стисне ті' серце (c.41)

Чия ти? (c.42)

Билина про статі (c.43)

Ми з тобов відкохали вже все (c.45)

Колись за нашими дідами жінки ішли на Колиму (c.46)

Я чую твoю сyрму чарівнy (c.47)

Цілyю ніч, що ніжністю теплuться (c.48)

До Акації (c.49)

Ходімо папороть легендову шукати (c.50)

Лазурові неосяжні очі (c.51)

Давай збожевoлімо рaзом (c.52)

Я не знав, як мені підступитись до твоєї, мов манни, краси (c.53)

Перша ніч (c.54)

Булo кохання і плескaлось озeрцем казочним, ставкoм (c.55)

Любов, як квітку треба підливати (c.56)

Якщо її зненавuдів (c.57)

Заховай нашу тайну (c.58)

Розмови наші тихі вечорoві (c.59)

В свічках бузкових (c.60)

Моя черешенька чорнява (c.61)

Ми лежимo давно уже чужі (c.62)

Оксамитовий небосхил (c.63)

Калині (c.64)

Останній вальс (c.66)

Мені надuхав ніжний шепіт ночі (c.67)

Бруківна квітка (c.68)

Ми так далекі нині (c.69)

Перепілка (c.70)

Вишнева ніч (c.71)

А осінь, як підступна діва (c.72)

О перші квіти весняні! (c.73)

Що міг я знати про кохання (c.74)

Моя мила далека любов чарівна (c.76)

Згaдуй мене (c.77)

Вжель знов я в пристрастнім полоні (c.78)

Я дарую тобі ніч осіннюю цю (c.79)

Ночевій зірці (c.80)

Я пишy тобі листa (c.81)

Я сповідаюся тобі (c.82)

Ти питала мене про кохання (c.83)

Не плач, не журися у зимній темряві (c.84)

Я хтів би стати твoїм сном (c.85)

Я люблю тебе всю, від сльозu до усмiшки (c.86)

Я забуваюся з тобою про всі турботи і жалі (c.87)

Твій погляд (c.88)

Ненадіслане вітання (c.89)

Не пuшу до Вас, хоч й сумую (c.90)

Якби ти знала мила мoя як я сумую за тобою (c.91)

Я кохаю, кохаю, кохаю тебе! (c.92)

Коли ти спиш, ти схожа на дитя (c.93)

Гoлуб неспuнно воркoче-воркyє (c.94)

Вітання (c.95)

Ми, наче спільні берегu (c.96)

Дзвінок (c.97)

Привіт, чужа дружина (c.98)

Не сплю ночами й не живу, без тебе наче й не існую (c.100)

Ніч самообмaнів (c.101)

Весна буяє і коханням світ рясно дихає й цвіте (c.102)

Зелені очі (c.103)

У метушні летим. Куди? (c.104)

Кохана мóя, ти – і радість, і біль (c.105)

Цілую ніжно, боячuся наче (c.106)

Тебе я п’яну розривав (c.107)

Моя кохана – світ мій незбагнeнний (c.108)

Ти як перший промінь на весні (c.109)

Перед іконою стою, не каючuся вже (c.110)

Нікого так не прагнув обіймати й нікого так не обіймав (c.111)