Павло
Гай-Нижник

Дописи у facebook

На Ваш офіційний запит щодо подання зауважень і пропозицій (надісланого на адресу Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім.І.Ф.Кураса НАН України) до проекту "Концепції Загальнодержавної програми "Дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні та увічнення пам'яті його жертв" на 2008-2012 роки" подаємо наступні міркування.

1. Загальні положення. Аналізуючи загальні положення Концепції вважаємо за доцільне внести до її змісту наступні поправки, зокрема:

• зазначаючи про "чіткі ознаки геноциду відповідно до Міжнародної Конвенції ООН", потрібно вказати ці ознаки. Вони зазначені у статті другій "Конвенції про попередження злочину геноциду про покарання за нього", ухваленої Генеральною Асамблеєю ООН 9 грудня 1948 р., що набрала юридичної чинності 12 січня 1951 р., а саме: вбивство членів групи, нанесення тілесних чи психічних ушкоджень, навмисне створення умов життя, розрахованих на фізичне винищення групи, заходи, спрямовані на запобігання дітонародження серед групи, насильницьке переміщення дітей з однієї групи до іншої;
• не слід у такому важливому документі недомовляти про очевидну сторону-провідника геноциду (цілеспрямованого винищення Українського народу) - Комуністичну партію СРСР та її підрозділ - Комуністичної партії України, вказуючи лише на Радянський режим, позаяк відомо, що практично влади Рад у Радянському Союзі не існувало, а їхня роль мала лише номінальний характер;
• вказуючи, що "факт штучного і цілеспрямованого Голодомору - геноциду 1932-1933 рр. в Україні офіційно заперечувався владою СРСР", слід додати: "а саме його провідником і винуватцем - Комуністичною партією";
• поряд із зазначенням, що "наукові дослідження, публікації наукових та художніх творів здійснювалися за кордоном завдяки, насамперед, представникам української діаспори", бажано було б згадати й про засудження геноциду Української нації відповідною комісією Конгресу США та світовою громадськістю;
• щодо реалізації положень Конституції України і зазначеного Закону \Про Голодомор 1932-1933 років в Україні", то, поряд із вказаним у проекті Концепції, варто вказати й про юридичну оцінку геноциду Генеральною прокуратурою України з поданням до відповідної судової інстанції, позаяк наявність злочину (чим і є геноцид) передбачає його покарання, адже подібного роду злочини перед людством не мають (не повинні мати) терміну провадження (Конвенція ООН "Про незастосування терміну давності до злочинів проти людства").

2. Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом.

В проекті Концепції серед причин не вказано про неповносяжне виконання статті 13 Закону України "Про Національний архівний фонд і архівні установи" (3814-ХІІ) від 24 грудня 1993 р. зі змінами, внесеними згідно з Законами 498/95 - ВР від 22 грудня 1995 р. і 608/96 - ВР від 17 грудня 1996 р., та постанови Верховної Ради України "Про передачу архівних документів КДБ країни до державних архівів Республіки" (1525-ХІІ) від 9 вересня 1991 р., внаслідок чого не всі документи, що зберігаються в системі Служби безпеки України, були передані до відповідних державних архівних установ. Так само, в порушення статей 8, 13, 16 та 39 Закону України "Про державну таємницю" (1979-XIV) від 21 вересня 1999 р., й досі залишаються нерозтаємничиними і недоступними окремі джерела інформації, а коло дослідників подібних документів неправомірно обмежується. Серед причин збереження проблеми вивчення причин і наслідків Голодомору 1932-1933 р. є також обмеження в дослідженні нормативних, аналітичних та довідкових матеріалів органів державної безпеки СРСР (ВЧК, ГПУ-ОГПУ, НКВД, НКГБ, МГБ, КГБ). Таким чином порушувалися стаття 8 Закону України "Про державну таємницю" (1079-XIV) від 21 вересня 1999 р., в якій стверджується, що інформація про факти порушень прав і свобод людини і громадянина та про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також інша інформація, відповідно до законів та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, не може бути засекречена, та стаття 29 Закону України "Про інформацію" (2657 - ХІІ) від 2 жовтня 1992 р., яка забороняє обмеження прав на одержання відкритої інформації тощо.

3. Мета.

Вважаємо за доцільне, поряд із вказаним у розділі, зазначити також, що метою програми є дати (на основі наявних документів і свідчень щодо Голодомору - геноциду 1932-1933 рр.) моральну, політичну і юридичну оцінку діям органів державної влади Радянського Союзу та Комуністичної партії.

4. Визначення оптимального варіанту розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів.

Твердження, що "найоптимальнішим варіантом розв'язання проблеми стане діяльність держави", уявляється нам досить сумнівним. Гадаємо, що доцільніше б було покласти обов'язки безпосереднього виконання передбачених Концепцією завдань, координування роботи наукових, навчальних і архівних інституцій та громадських і творчих об'єднань на Український інститут національної пам'яті, а на державні органи - обов'язок сприяння, фінансування та забезпечення матеріально-технічною базою тощо.

Держава, крім того, мусила б, відповідно до її можливостей та впливу, домагатися отримання в розпорядження вітчизняних архівних установ, а отже й дослідників, джерел (або їхніх копій) з архівів органів державної безпеки інших країн, а надто - з Росії.

5. Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання програми.

До вже вказаних шляхів і способів розв'язання проблеми вважаємо за доцільне додати наступне:

• передбачити в державних і місцевих бюджетах на 2008-2012 роки статті бюджетних витрат на втілення в життя Концепції Загальнодержавної програми "Дослідження Голодомору 1932-1933 років в Україні та увічнення пам'яті його жертв" і закладення необхідних на те коштів;
• виявлення і систематизація джерельної бази Геноциду 1932-1933 р. та інших матеріалів в галузевих архівах інших держав, зокрема, Росії;
• ? розробити норми адміністративної та кримінальної відповідальності за перешкоджання у виявленні та дослідженні документів і свідчень щодо Голодомору - геноциду 1932-1933 рр. Українського народу та донесення відповідної інформації до широкої громадськості;
• окрема розробка методології викладання теми Голодомору - геноциду 1932-1933 рр. в середніх та спеціальних навчальних закладах із залученням не лише вчених-істориків, але й педагогів, лікарів, психологів в зв'язку зі специфікою теми та віковими особливостями учнів;
• обчислити приблизний рівень перманентних демографічних втрат Українського народу, завданих внаслідок геноциду 1932-1933 років.
• встановити взаємозв'язок між знищенням Української державності 1917-1921 рр., політикою винищення української інтелігенції, економічною експлуатацією України в СРСР та геноцидом українського народу 1932-1933 рр. тощо, здійснюваних Комуністичною партією і радянським керівництвом.

6. Очікувані результати та визначення ефективності виконання програми.

Пропонуємо додати до вже зазначеного в Концепції тезу про історичний урок трагедії та наслідків Голодомору - геноциду Українського народу 1932-1933 рр. і застереження щодо недопущення подібного лиха в майбутньому в незалежній Українській державі.

2007 р.