hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Павло Гай-Нижник

Політична партія «Громадський контроль»

Політична партія «Громадський контроль» діяла впродовж 2001 – 2005 рр. Була створена 1 вересня 2001 р. на Установчому з’їзді у м.Києві, в якому взяли участь 81 делегат з 22 облас-тей України (окрім Львівської та Житомирської обл.), АР Крим та м.Києва. Зареєстрована Міністерством юстиції України 25 вересня 2001 р. (реєст-раційний номер 4-п.п.). Перший голова партії – В.Волга. Місцезнаходження центральних статутних органів – м.Київ.

15 вересня 2002 р. відбувся ІІ з’їзд партії, в якому взяли участь 80 делегатів з 21 області України (окрім Волинської, Житомирської та Львівської), АР Крим, міст Києва та Севастополя. З’їзд делегував свої повноваження політраді партії до скликання наступного чергового з’їзду, окрім повноваження обрання голови партії. На цей час партія мала 21 обласну та 55 міських і районних організацій.

7 липня 2003 р. на засіданні політради партії було обговорено політичну ситуацію в країні і вирішено у разі скликання в державі Конституційної Асамблеї взяти участь у її роботі. Політрада також внесла незначні зміни до статуту партії. Станом на 1 серпня 2003 р. партія мала 619 зареєстрованих обласних, міських, районних та селищних організацій та первинних осередків. Партія не брала участі у виборах до Верховної Ради України у 2002 р., разом з тим близько 500 її членів стали депу-татами місцевих рад і головами міст, селищ і сіл.

17 липня 2004 р. відбувся ІІІ позачерговий з’їзд (присутні – 225 делегатів), на якому було прийнято рішення висунути кандидатом на посаду Президента України голову партії В.Волгу (у І турі посів 16-те місце, здобувши підтримку 12 956 виборців – 0,04%). Метою партії проголошувалася побудова громадянського суспільства через громадсь-кий контроль. Партія розглядала державну владу як одну із підпорядкованих складових громадянського суспільства, підзвітну й підконтрольну своєму народу; проголошувала необхідність протистояння тенденціям клановості в державі шляхом рішучої протидії корупції і організованій злочинності; очищення органів державної і місцевої влади від осіб, які вчинили правопорушення, або дії чи бездіяльність яких несуть загрозу національній безпеці України та шкодять інтересам громадян України; ліквідація незаконних привілеїв і пільг чиновників вищого рангу; встановлення дієвого громадського контролю за тим, щоб закони не суперечили інтересам суспільства (громади); сприяння забезпеченню встановлених законодавством соціальних прав громадян; сприяння поповненню органів державної влади і місцевого самоврядування високопрофесійними кадрами, які будуть працювати в інтересах всіх громадян України; підтримка представників влади, які виправдали довіру народу; формування у кожного громадянина особистої відповідальності за стан справ у державі.

На 1 січня 2005 р. партія налічувала приблизно 74 тис. членів і мала близько 1 тис. депутатів різного рівня. 3 травня 2005 р. партія підписала угоду зі СПУ, за якою Політична партія «Громадський контроль» саморозпускалася, а членам партії було запропоновано вступати до СПУ. 5 червня 2005 р. відбувся IV з’їзд партії, який ухвалив рішення про ліквідацію (саморозпуск) партії та рекомендував її членам вступати до Соціалістичної партії України.

Власного друкованого чи іншого засобу масової інформації партія не мала, проте її матеріали друкувалися у Всеукраїнському громадсько-політичному тижневику «Громадський контроль» (засновник – ВГО «Громадський контроль»).

Павло Гай-Нижник   

Опубліковано: Гай-Нижник П. Політична партія «Громадський контроль» // Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980-х – початок 2012 рр.). Енциклопедичний довідник. – К.: ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2012. – С.391–392.


 
matrix-info БУЛАВА