hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Павло Гай-Нижник

Каськів Владислав Володимирович

Каськів Владислав Володимирович

Каськів Владислав Володимирович (нар. 01.12.1973, смт. Мельниця-Подільська Борщівського р-ну Тернопільської обл.) – перший голова Політичної партії ПОРА (нині – Громадянська партія «ПОРА»). Обраний Установчим з’їздом партії 12 січня 2005 р.

У 1990 р. – учасник студентської «революції на граніті» у м.Києві. Упродовж 1990–1992 рр. – позаштатний кореспондент газети «Молодий буковинець». У 1991–1992 рр. – студент історичного факультету Чернівецького державного університет ім. Ю.Федьковича, лідер студентського страйкового руху, голова Буковинського студентського братства, член Національного комітету молодіжних організацій. У 1992 р. був відрахований з університету з політичних мотивів. Упродовж 1992–1997 рр. – студент філологічного факультету Київського педагогічного університету імені М.П.Драгоманова; 1992–1994 рр. – заступник голови Центрального союзу українського студентства; 1994–1998 рр. – координатор програм Міжнародного фонду «Відродження». У 1995 р. – голова оргкомітету Конгресу молодих реформаторів Центральної та Східної Європи. У 1997 р. – очільник Школи молодих політиків. У 1998 р. вступив до аспірантури кафедри історії Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. Упродовж 1998–2003 рр. – очільник Центру розвитку комунікацій; 1999–2004 рр. – голова правління громадської організації «Свобода вибору».

У 2000 р. – член правління асоціації «Україна – розвиток через Інтернет». У 2000–2001 рр. був позаштатним радником міністра економіки України. У 2001 р. – член контактної групи Світового банку; 2003 р. – очільник виконавчої групи з проведення регіональних семінарів у рамках спільного канадсько-українського проекту з підтримки доброчесності. У 2004 р. – координатор громадянської кампанії «Пора» та член робочої групи з організації акцій, спрямованих на захист результатів виборів Пре-зидента України 2004 р.

Упродовж квітня–грудня 2005 р. – радник Президента України. У грудні 2005 р. – жовтні 2006 р. – позаштатний радник Президента України.

До жовтня 2006 р. – голова політради Громадянської партії «ПОРА». У березні 2006 р. – кандидат у народні депутати України від Громадянського блоку «ПОРА–ПРП» (№3 в списку). На час виборів: голова політради ГП «ПОРА». З березня 2007 р. – голова політради Громадянської партії «ПОРА».

З листопада 2007 р. – народний депутат Верховної Ради України VI скликання від Блоку «НАША УКРАЇНА – НАРОДНА САМООБОРОНА» (№31 у списку). На час виборів – голова правління громадської організації «Інститут політичного розвитку», член ГП «ПОРА». З грудня 2007 р. – член Комітету з питань державного будівництва та місцевого само-врядування. З 2007 р. – голова громадської організації «Інститут політичного розвитку».

Упродовж 2009–2010 рр. – радник Прем’єр-міністра України Ю.Тимошенко з питань іноземних інвестицій. З серпня 2010 р. – керівник робочої групи «Національні проекти» Комітету з економічних реформ. З грудня 2010 р. – голова Державної агенції з інвестицій та управління національними проектами України. У 2010 р. закінчив Національну академію державного управління при Президентові України (спеціальність – управління громадським розвитком).

Нагороджений медаллю уряду Словацької Республіки «За міжнародний внесок у розвиток демократії» (2005 р.), пам’ятним знаком «Видатному учаснику помаранчевої революції». Визнаний одним серед 15 світових «лідерів демократії» під час зустрічі з президентом США Дж. Бушем у м.Братиславі (24 лютого 2005 р.).

Автор наукових праць «Антикорупційні стратегії для країн з перехідною економікою» та «Регіональне антикорупційне опитування».

Павло Гай-Нижник   

Опубліковано: Гай-Нижник П. Каськів Владислав Володимирович // Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980-х – початок 2012 рр.). Енциклопедичний довідник. – К.: ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2012. – С.212–213.


 
matrix-info БУЛАВА