Павло Гай-Нижник, Олена Рибій

Комуністична партія робітників і селян

Комуністична партія робітників і селян (КПРС) створена 17 березня 2001 р. на І (Установчому) з’їзді у м. Лу-ганську. Зареєстрована Міністерством юстиції України 30 березня 2001 р. (реєстраційний номер 1604). Центральні статутні органи: з’їзд, рада партії, центральний комітет; керівна особа: голова партії. Місцезнаходження центральних статутних органів: м.Київ. Перший голова партії – О.Яковенко.

На Установчому з’їзді було прийнято статут та маніфест партії, обрано центральні статутні органи та голову партії. У вересні 2001 р. вийшов друком перший номер газети «КПРС» – друкованого органу партії.

КПРС виступає за відновлення соціалізму, радянської влади, відродження СРСР. Позиціонує себе як авангардна партія, організована згідно з ленінською структурою партії, яка передбачає відсутність монолідерства на всіх партійних рівнях, інститутів першого та генерального секретаря, принципу «вождизму». Мета партії – за допомогою засобів пропаганди та політичної боротьби відлучити від влади панівні класи, підкорити їх диктатурі трудового народу та встановити нове комуністичне суспільство – без суспільних класів та приватної власності. Основне завдання – перешкодити розколу комуністичного руху та сприяти об’єднанню лівих сил.

КПРС розглядає скасування інституту президенства та встановлення парламентської республіки, перерозподіл владних повноважень на користь Верховної Ради України як необхідний етап відродження влади Рад – системи Рад як форми диктатури трудового народу. Відновлення радянської влади КПРС вважає за можливе лише за умови класової боротьби та соціалістичної революції, яка може проходити у мирних та немирних формах, залежно від ступеня супротиву владного режиму. У сфері зовнішніх відносин КПРС виступає за повне припинення співробітництва з міжнародними фінансовими (МВФ, ВТО, ЕБРР) та військовополітичними (НАТО) організаціями.

2 грудня 2001 р. II позачерговий з’їзд КПРС затвердив зміни та доповнення до статуту і програми партії, виключив з лав партії «організаторів розколу в партії», які провели зібрання 1 лютого 2001 р. у Луганську.

11 грудня 2001 р. КПРС підписала договір зі СелПУ про створення єдиного виборчого блоку. 22 грудня 2001 р. відбувся III позачерговий з’їзд, на якому було прийнято резолюцію про створення виборчого блоку зі СелПУ, Комуністичною партією робітників і селян (КПРС), затверджено звернення блоку. 9 січня 2002 р. у м. Києві відбувся IV (позачерговий) з’їзд КПРС, на якому було затверджено передвиборчу програму, списки кандидатів у народні депутати і до місцевих рад. У січні 2002 р. СелПУ та КПРС відмінили рішення про створення міжпартійного блоку й у парламентських виборах 2002 р. партії брали участь окремо.

У виборах до Верховної Ради України 2002 р. КПРС здобула підтримку 106 904 виборців (0,41% голосів) та до парламенту не потрапила. 4 липня 2004 р. VІ з’їзд партії висунув кандидатом на пост Президента України О.Яковенка, який посів 7-ме місце з 24 претендентів та здобув 219 191 (0,78%) голосів виборців. У виборах до Верховної Ради України 2006 р. та 2007 р. участі не брала. Згідно з рішенням VIII (позачергового) з’їзду КПРС партію очолив Л.Грач.

Друкований орган партії – газета «КПРС».

Опубліковано: Гай-Нижник П., Рибій О. Комуністична партія робітників і селян (КПРС) // Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980-х – початок 2012 рр.). Енциклопедичний довідник. – К.: ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2012. – С.220–221.