В’ячеслав Яремчук, Павло Гай-Нижник
Комуністична партія України (оновлена)
Комуністична партія України (оновлена) (КПУ(о)) – створена 15 липня 2000 р. на Установчому з’їзді партії (м.Київ) за участі 207 делегатів. Зареєстрована Міністерством юстиції України 9 листопада 2000 р. (реєстраційний номер 1523). Перший голова партії – М.Савенко (народний депутат Верховної Ради України ІІІ скликання, у минулому – активіст ПСПУ). Центральні статутні органи партії: з’їзд, центральний комітет (ЦК), президія ЦК, центральна ревізійна комісія, комісія партійного контролю, секретаріат; керівні особи – голова партії, заступники голови партії. Місцезна-ходження центральних керівних статутних органів партії – м.Київ.
У своїй програмі партія, виходячи з констатації того, що Україна знаходиться на «другому етапі соціалізму» («бюрократичного соціалізму»), висунула завдання об’єднати ліві і демократичні сили в ім’я побудови соціально-справедливого суспільства на засадах соціалізму. Втілення настанов партії включало встановлення контролю над господарсько-економічною сферою з боку всього народу України, формування «союзу робітничого класу, інтелігенції і селянства», спрямованого проти «бюрократично-олігархічного» класу. Пріоритетним напрямом зовнішньої політики визначалося налагодження зв’язків з країнами СНД, передусім з Росією, співробітництво з ЄС, ООН, ОБCЄ. У статуті партії була зафіксована норма, згідно з якою до лав КПУ(о) могли прийматися без кандидатського стажу (шляхом перереєстрації) колишні члени КПРС, КПУ, СПУ, ПСПУ та інших ліво-центристських партій.
Найбільш відчутну активність у суспільно-політичному житті країни партія проявляла під час ряду виборчих кампаній. Партія взяла самостійну участь у виборах до Верховної Ради України у 2002 р. та на позачергових парламентських виборах 2007 р.
Рішення про участь у парламентських виборах було прийняте ІІ з’їздом КПУ(о) (12 січня 2002 р.), який затвердив зміни і доповнення до статуту та партійної символіки, а також схвалив передвиборчу програму, «Звернення КПУ(о) до українського народу». Передвиборча програма КПУ(о) була побудована на критиці інших лівих сил, наголошенні того, що саме вона, базуючись на вченні марксизму-ленінізму, здатна здійснити реальні зміни в Україні, захистити широкі кола суспільства. Давши негативну оцінку розпаду СРСР, встановленню в Україні «олігархічного режиму», партія висувала завдання побудови «розвинутого соціалізму», створення Радянської України. Особлива увага надавалася розвитку відносин з країнами СНД, Росією та Білоруссю.
До виборчого партійного списку було внесено 74 кандидати у загальнодержавному багатомандатному окрузі й 13 – у мажоритарних округах. За результатами виборів, які відбулися 31 березня 2002 р., КПУ(о) дістала підтримку 362 712 виборців (1,39% голосів), посівши 10-те місце серед 33 учасників виборчого процесу, що не дозволило їй потрапити до парламенту. Найбільшою підтримкою партія користувалася в АР Крим (2,5% голосів), найменшою – у Тернопільській обл. (0,18% голосів). У мажоритарних округах представники партії також не досягли успіху.
Під час президентських виборів 2004 р. 2-й етап IV з’їзду КПУ(о) (24 липня 2004 р.), на якому були присутні 235 членів партії з 243 делегованих, закликав комуністів України підтримати кандидатуру на посаду Президента України О. Мороза.
На позачергових виборах до Верховної Ради України у 2007 р. до виборчого партійного списку КПУ(о) увійшло 49 кандидатів. Першу п’ятірку списку склали: М.Савенко, І.Малолітко, Н.Козюра, О. Омельченко, В.Лебедєва. У передвиборчій програмі КПУ(о) актуалізувала ідею об’єднання лівих і демократичних сил й висувала завдання виходу з кризи, ліквідації влади «монопольних та регіональних кланів», побудови в Україні «громадянського соціально-справедливого суспільства». Складовою програми стала «Нова економічна політика» (НЕП), спрямована на втілення ідеї народовладдя, високих соціальних стандартів, протидії вступу України до НАТО. Під час передвиборчої агітації у гострий конфлікт з КПУ(о) увійшла КПУ, звинувачуючи «оновлених комуністів» у використанні у своїй пропаганді символів та образів, притаманних КПУ.
За результатами парламентських виборів (30 вересня 2007 р.) КПУ(о) дістала підтримку 68 602 виборців (0,29% голосів), зайнявши 11-те місце серед 20 учасників виборів. Найбільшу підтримку партія мала у м. Севастополі (0,5% голосів), найменшу – в Івано-Франківській області (0,05% голосів).
Станом на 2011 р. КПУ(о) мала у своєму складі 22 регіональні організації (АР Крим, 19 обласних, міські у м. Києві та м. Севастополі). Активної участі у політичному житті країни партія не бере. Друковані органи – «Українська Іскра», «Украинская Искра».
Опубліковано: Яремчук В., Гай-Нижник П. Комуністична партія України (оновлена) // Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980-х – початок 2012 рр.). Енциклопедичний довідник. – К.: ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2012. – С.239–240.