hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Павло Гай-Нижник

Плачинда Сергій Петрович

Плачинда Сергій Петрович (нар. 18.06.1928, хутір Шевченко Кіровоградської обл.) – ініціатор створення (1989 р.), співзасновник й один із чотирьох перших співголів Української селянської демократичної партії (створ. 1990 р.).

Працював токарем у механічних майстернях радгоспу, пізніше – співробітником Кіровоградської районної газети, водночас навчався у середній школі.

У 1953 р. закінчив філологічний факультет КДУ ім. Т.Г.Шевченка, а потім аспірантуру при Інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка АН УРСР, працював науковим співробітником. Автор літературознавчих монографій «Композиція і характери в новелах Ю.Яновського» (1957 р.), «Майстерність Ю.Яновського» (1969 р.) та першої у постсталінській Україні книги про О.Довженка (1964 р.). Перший публікатор доти невідомих «Щоденників» О.Довженка.

З 1948 р. співробітничав з республіканськими газетами та журналами, друкуючи нариси й оповідання. У 1959 р. вийшла у світ його книжка оповідань та нарисів «Кам’яна веселка» і повість «Таня Соломаха». 1968 р. побачила світ книга історичних повістей «Неопалима купина», яка згодом була вилучена з бібліотек і продажу за «націоналістичний ухил». З 1960 р. – член Спілки письменників України.

Брав активну участь у діяльності Народного Руху України. У 1989 р. ініціював створення Української селянської демократичної партії, був її засновником і одним з перших співголів. У 1990 р. у зверненні до Великої Ради УСелДП С.Плачинда запропонував, щоб Верховна Рада Української РСР стала ініціатором скликання у м. Києві з’їзду союзних і автономних республік, автономних областей і національних округів, на якому б було скасовано уряд СРСР, утворено конфедерацію вільних незалежних держав та укладено Договір про устрій «Конфедерації ста держав». Цю ідею С. Плачинда відстоював й на установчому з’їзді УСелДП. Виступав за побудову «українського народного капіталізму» та вважав, що «сучасний український націоналізм має стати державною ідеологією». З квітня 1994 р. – почесний голова УСелДП.

Працював у редакції «Літературної України», у видавництві «Молодь», старшим науковим співробітником Національного науково-дослідного інституту українознавства. Досліджував праісторію та найдавнішу міфологію України.

Автор повістей «Синьоока сестра» (1962 р.), «Де лани широкополі» (1963 р.), «Дума про людину» (1974 р.), «Взяти на себе» (1981 р.), книжок нарисів «Кам’яна веселка» «Степові невгомони» (1962 р.), «Там, де тихая Вись» (1977 р.), «Хліб і совість»; публіцистичних роздумів «Куди йдемо?» (1989 р.); книжки казок для дітей «Мандрівець із Піщаної Галявки» (1967 р.), книги історичних повістей «Київські фрески» (1982 р.), а також «Козаки в Дюнкерку» (2003 р.), «Козак – душа правдивая» (2004 р.); книжок повістей та документальних оповідань «Ніч перед стартом» (1971 р.); романів «Степова сага» (1977 р.), «Шуга» (1986 р.) і біо-графічних романів «Олександр Довженко» (1980 р.), «Юрій Яновський» (1986 р.), «Ревучий» (1938 р.), «Балада про степовика» (1987 р.). Упорядник книги «Довженко і світ. Творчість Довженка в контексті світової культури» (1984 р.), укладач «Словника давньоукраїнської міфології» (1993 р.). Автор монографічно-пошукових книг «Міфи і легенди Давньої України» (2006 р.), «Лебедія. Як і коли виникла Україна» (2005 р.), «Як українські міфи по світу розійшлися» (2009 р.).

Павло Гай-Нижник   

Опубліковано: Гай-Нижник П. Плачинда Сергій Петрович // Українська багатопартійність: політичні партії, виборчі блоки, лідери (кінець 1980-х – початок 2012 рр.). Енциклопедичний довідник. – К.: ІПіЕНД ім. І.Ф.Кураса НАН України, 2012. – С.382–383.


 
matrix-info БУЛАВА