hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Дописи у facebook


3 грудня 2013 р.

«Народні протести мають перерости
в національно-визвольну боротьбу українського народу»

«Схоже на те, що лідери опозиції елементарно не знають, що їм робити далі. Народ сплутав карти не лише Януковичу, а й цим діячам. Карколомність ситуації загнала їх в політичний ступор. Народні протести мають перерости не лише в революцію (спроби діяти за сценарієм 2004 року заздалегідь приречені на провал), а в національно-визвольну боротьбу українського народу.

Проте, діяти до переможного кінця, оголосивши фактично війну озброєній хунті Януковича та Партії регіонів, ці лідери цієї опозиції не здатні. Водночас вони за звичкою хапаються за лідерство над Майданом й, ізолюючи більш рішуче налаштованих провідників, таким чином, свідомо чи ні, вкотре підігрують владі, даючи їй шанс не лише перегрупувати сили, а й зосередити їх. Крім того, відсутність чіткого плану, боягузтво й намагання усіх, хто не хоче тролити боротьбу, обізвати "провокаторами" вказує на примітивну жалюгідність цих "вождів". Поки що вони не є провідниками, а змушені пливти за течією подій. Стояння народу не може бути нескінченним, за такого сценарію бурхливий потік народної боротьби може перетворитися на болото. Стояння – це шлях до болота. І загрожує не лише прикрим самовбиттям революції, а й трагедією, позаяк не викликає сумнівів, що влада розпочне жорстоку помсту українцям – простим людям, які виявляться беззахисними перед маховиком тотальних репресій. Шляху назад в нас просто немає, і народ, і влада вже перейшли рубікон повернення. Якщо ці лідери цієї опозиції цього не усвідомлюють – то вони не лідери, якщо ж розуміють, але не здатні вичавити з себе гниль й угодовство, то вони – зрадники».



«Запитання до тих, хто називає себе лідерами опозиції: чому в Шевченківському суді, де судять невинних хлопців, немає народних депутатів; чому під суд не відряджено людей; чому у підсудних адвокати виділені державою, які не захищають хлопців. Чому це судилище не отримало розголосу з ваших вуст! Вони не провокатори і не бандюковичі, тих наша влада не затримує і не посадить за грати! ЧОМУ ВИ ЗЛИВАЄТЕ ЛЮДЕЙ! ВТИХУ ПООДИНЦІ!

Цілком очевидно, що якщо ви називаєте себе лідерами протесту, то будьте ними і кожен громадянин для вас має бути не статистикою чи розмінним м'ясом задля втілення ваших амбіцій, а побратимом! Якщо один - за всіх, то й усі мають бути за того одного, за кожного окремого й за усіх гуртом!»

© Гай-Нижник П.П.    




 
matrix-info БУЛАВА