Павло Гай-Нижник
Кочубей Василь Васильович
КОЧУБЕ́Й Василь Васильович (10.03.1892, Царське Село побл. С.-Петербурга, нині м.Пушкін – 14.03.1971, м.Нойфен, Німеччина) – військовик. Полковник Української Держави. Походив із давнього козац. роду, спорідненого з родом П.Скоропадського. Навч. у Відні та С.-Петербурзі, закін. Царськосіл. реал. уч-ще. 1911 вступив на військ. службу. Учасник 1-ї світ. війни, зокрема у січні 1917 признач. старшим ад’ютантом штабу 34-го армій. корпусу (командувач – генерал П.Скоропадський), де прослужив до звільнення в грудні того ж року. На Всеукр. з’їзді Вільного козацтва у жовтні 1917 обраний ген. писарем (начштабу) цієї орг-ції. На поч. січня 1918, напередодні наступу більшовиків, влаштував П.Скоропадському зустріч із франц. генералом Ж.Табуї з метою залучення до оборони Києва польс. і чехо-словац. легіонерів. Актив. учасник гетьман. перевороту 29 квітня 1918, осавул (ад’ютант) гетьмана П.Скоропадського. Чл. делегацій Української Держави до Німеччини на чолі з головою РМ Ф.Лизогубом у серпні 1918 та гетьмана П.Скоропадського у ході його офіц. візиту до кайзера Німеччини Вільгельма ІІ у вересні 1918. Після повалення Гетьманату емігрував до Німеччини, де був учасником гетьман. руху на чолі з П.Скоропадським, співроб. ж. «Часовой» та «Военная Быль».
Літ.: Скоропадський П. Спогади. К.; Філадельфія, 1995; Волков С. В. Офицеры российской гвардии. Москва, 2002.

Опубліковано: Гай-Нижник П.П. Кочубей Василь Васильович // Енциклопедія сучасної України. – Т.15. – К.: НАН України; НТШ; Інститут енциклопедичних досліджень НАНУ, 2014. – С.