Павло
Гай-Нижник

Дописи у facebook

28 жовтня 2014 р.

Москалі стягуть війська. План такий? Лугандонці роблять "вибори" і таким чином нібито "легалізуються". Відсотки і вибір намалюють. Світ не визнає? Їм байдуже... Ця зовнішньо-циркова фішка робиться за планом Кремля. Москва їх визнає, адже наші вибори "визнала" (для проформи і приспання). Потім – активізація бойових дій. Російські ЗМІ верещать, що укри порушили перемир'я й прагнуть творити "геноцид".

Нашим вкотре буде даний наказ не стріляти й покидати зайняті терени "во ізбєж аніє" провокацій та зриву перемир'я. Ще й, до того, звинуватять деякі добровольчі батальйони у невиконанні наказу тощо.

Москалі вводять війська увідкриту (посилені свої передові сили та техніку вони ввели на Донбас ще вчора-позавчора поки наші генії політики обиралися, потім п'янствували (перепрошую – святкували відсотки), а тепер ділять посади). Легенда стара як світ: захист росіян та "демократичного" вибору лугандонів. За мить – "референдум", Москва трохи пограє у стриманість й вирішить все ж таки залишити "миротворчий" контингент (звісно ж "тимчасово", до стабілізаці й пошуку мирного компромісу). Аут... Квіти, овації... Донбас злито...

Наші ж далі дерибанять бабки, посади, озброєння, роблять наполеонівські заяви, плачуться Європі (по ходу – клянчать грошенята), і розповідають байки про те, що насправді ситуація під контролем і все розвивається так, як вони і задумали.

Щодо останнього, то –- це точно. Так як вони з Хуйлом і задумали. Просто поки що нема як, палєвно злити все відкрито і оптом. Врешті знов починають нібито мирні перемовини (ми ж за мирний план?), робиться нова так звана безпекова межа (насправді приховано клепають кордонну смугу). Наші й далі кричать, аби люди не обурювалися, мовляв "мир понад усе", "в нас є план", "колись усе повернемо" тощо. А самі за своє: промови, поїздки, наперстки, дерибан, тіпа люстрація (благо ВР люмпенізована до примітивізму й кілька суб'єктів об'єктивно керують маріонетками на свій лад), переділ власності, сутички між кишеньковими арміями... Початок кінця... Черговий кидок, злив, руїна і т.д.

Потім розпочнеться наступна частина усього цього трагіспектаклю...

У гру залучено усіх, режисери-поставновники – в роботі, за лаштунками – готові різні декорації, фінансисти трагіспектаклю вже підрахували майбутні зиски, замовники – клескають у долоні, п'ють коньяк на крові, закусуть канапками з українських земельних клаптиків змащених рясним пресом з доларів...

Ми ж вкотре звинуватимемо москалів, Європу, Америку, весь світ, жидів...

Не жиди винні, а піджидки!

Частіш треба у дзеркало дивитися, мізками думати, а не стрілки переводити та байкарів підсадних слухати з розумним виглядом! А потім дурновато кліпати очима, шукати крайніх й переклацувати затворами під прищурене гигикання інших "мудрих" хвафівців (посіпак тих, ну, що байкарями були), які через своїх "щиро наших" поведуть дурнів на нові манівці, аж поки розумних буйними не вичищать, а буйних дурнями не вгамують. От тоді й спокій настане... Як на цвинтарі...

Коментар одного з користувачів Facebook:

Людmila Krinitskaya Похоже на то. Очень похоже. Лугандон с нетерпением ждет своих выборов. Они подготовлены для электронного голосования (!) Со всего света, независимо от гражданства (точно не уверена о гражданстве, они так говорят). Их сайт сообщает, что после выборов он и попросятся в состав Раши!!! Здесь дело техники... Давно предчувствие, что все договорено. Инсценировка. Войны (?!?!). И более того, ситуация подсказывает Дейтонский сценарий (договор)... Апробирован, все по-европейски, без крови... Типа, когда-то отберете... Как с Крымом. Вот только с какими мордами они все нас будут уговаривать. И что последует дальше... Поэтому стягиваются войска, наши и не наши, и не очень наши. Вот только внутри лугандона начались междоусобицы. Мимо сценария (?)