hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Дописи у facebook


22 січня 2015 р.

Кому вигідно знищити українську історію в часи війни проти України
й де зачаїлася зрада (або хто прагне знищити національну пам'ять)


Президенту України П. Порошенку     
Голові Верховної Ради України В. Гройсману     
Прем’єр-міністру України А. Яценюку     
Голові Комітету Верховної Ради України     
з питань науки і освіти Л. Гриневич     


Звернення науковців

Наше звернення викликане загрозою очікуваних змін в організації навчального процесу та його змістовного наповнення в ході реалізації нового закону про вищу освіту. Вони, на наш погляд, можуть завдати серйозної шкоди національно-патріотичному вихованню молоді та становленню соціальної компетентності фахівців. Мова йде про так звані «нові підходи» до викладання базових гуманітарних та суспільних дисциплін. Особливо небезпечним є намагання вивести за межі державного стандарту вищої освіти викладання у Вищих навчальних закладах ключових дисциплін – «Історія України» та «Історія української культури». На наш погляд, це поглибить низку соціально-економічних і політичних проблем, які вирішує сьогодні наша держава в умовах російської анексії Криму і війни на Донбасі. Ці проблеми мають своє коріння в історичному минулому і можуть бути осмисленими лише на основі знання національної історії. Тому без ефективного вивчення та ґрунтовного знання власної історії, що є одним із найважливіших засобів консолідації українського суспільства, навряд чи можна досягнути піднесення національної свідомості і суттєвих зрушень у його реформуванні та оновленні.

На превеликий жаль, за роки незалежності Української держави викладання історичних дисциплін, зокрема історії України, не набуло стабільності і це має прикрі наслідки. Якщо на неісторичних факультетах вищих навчальних закладів на початку 1990-х рр. курс історії України читався в обсязі 144 аудиторних годин, то сьогодні у низці вузів під різними приводами він обмежений лише 36 годинами. У 2009 р. широкий загал був шокований несподіваною спробою тодішнього міністра освіти І. Вакарчука взагалі ліквідувати викладання історії України як окремої навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах. На щастя, зусиллями громадськості і викладацької спільноти тоді цей небезпечний намір був зупинений виданням ним наказу №642 від 9.07.2009 р., яким встановлювався перелік нормативних дисциплін гуманітарної підготовки та їх обсяги. До цього переліку увійшла й історія України. Але нігілістичне ставлення до її викладання не припинилося і дисципліна зазнає подальших руйнацій внаслідок ліквідації кафедр, дальшого скорочення аудиторних годин на вивчення, невиправданого збільшення кількості студентів у лекційних потоках, зменшення або й вилучення семінарських занять та ін. Скорочення годин з курсу історії України спостерігається і на історичних факультетах університетів.

У цьому контексті, очевидно, можна розглядати і наказ міністра освіти і науки України від 25.11.2014 р. про скасування згаданого вище наказу №642. Отже, викладання історії України і історії української культури як нормативних дисциплін знову опинилося під загрозою і в зв’язку з розширенням автономії університетів та факультетів може потрапити фактично у повну залежність від суб’єктивістського ставлення до цієї дисципліни з боку їх керівництва.

Реалізація цього проекту може стати безпрецедентним руйнівним фактором викладання Історії України, Історії української культури та інших гуманітарних і соціально-політичних дисциплін, вкрай важливих для виховання студентів, розвитку духовності українського громадянства і утвердження національної ідентичності. З прикрістю доводиться констатувати: те, що побоявся зробити міністр-регіонал, українофоб Д.Табачник нині певні сили намагаються реалізувати руками учасника Майдану і Революції гідності міністра-демократа С.Квіта і робиться це в умовах, коли Україна зазнає воєнної агресії з боку Росії, її потужної ідеологічної й інформаційної експансії. Сьогодні Українська держава, як ніколи раніше, потребує високого рівня консолідації, єдності, національно-державницької свідомості, патріотизму, належної ідейної зброї і готовності дати адекватну відсіч ворогу.

За таких умов сама ідея відмовитися від вивчення історії України, історії української культури слід розглядати як злочин проти держави. Викладання «Історії України» та «Історії української культури» у вищій школі потребує реального захисту і протекціонізму з боку держави і, насамперед, встановлення сталих і обов’язкових для всіх вузів регламентацій, збереження за нею статусу базової дисципліни, чіткого визначення кількості аудиторних занять, припинення неадекватного збільшення лекційних потоків та інших деструкцій.

Просимо відповідного втручання з метою припинення будь-яких спроб вилучити дисципліни «Історія України» та «Історія української культури» з навчального процесу у вищій школі. Сподіваємось, що наше звернення не залишить байдужими тих, кому дорогі Україна, її соборність, духовність і майбутнє.

-----------------------------------------------------------------------

Коментар 1: Якщо на неісторичних факультетах вищих навчальних закладів на початку 1990-х рр. курс історії України читався в обсязі 144 аудиторних годин, то сьогодні у низці вузів під різними приводами він обмежений лише 36 годинами. У 2009 р. широкий загал був шокований несподіваною спробою тодішнього міністра освіти І.Вакарчука взагалі ліквідувати викладання історії України як окремої навчальної дисципліни у вищих навчальних закладах. На щастя, зусиллями громадськості і викладацької спільноти тоді цей небезпечний намір був зупинений виданням ним наказу №642 від 9.07.2009 р., яким встановлювався перелік нормативних дисциплін гуманітарної підготовки та їх обсяги.

На сьогодні ж скасуванням наказу МОН про нормативні предмети гуманітарного циклу є тенденції припинити їх викладання в негуманітарних вишах. В низці з вишів керівництво вже практично планує реалізувати ліквідацію «історії України». Тож, на 2015/2016 навчальний рік "історія України" може взагалі не викладатись!!!!

-----------------------------------------------------------------------------

Коментар 2: Знайдіть тут "історію України" чи "українознавство"!

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Н А К А З

№ 1094-32 від "30" 12 2014_ р.

Про підготовку навчальних планів
підготовки фахівців за освітніми
рівнями бакалавра і магістра
у 2015 році

На виконання пункту 7 Перехідних та Прикінцевих положень Закону України від 1 липня 2014 р. (№ 1556-УІІ) «Про вищу освіту», керуючись нормами статей 10, 29 і 62 названого закону, а також розпорядження Кабінету міністрів України від 30 травня 2014 р. № 590-р, наказів МОН України від 16.09.2014 р. за №1048 і від 25.11.2014 р. за №1392, із урахуванням схвалених Науково-методичною радою Університету 23.12.2014 рекомендацій робочої групи із розробки методичних рекомендацій щодо формування освітньо-професійних і освітньо-наукової програм (створена розпорядженням від 05 листопада 2014 року за №95)

н а к а з у ю:

1. Враховуючи, що із набуттям чинності Законом України «Про вищу освіту» всі нормативні документи, які регламентували зміст освітньо-професійних програм підготовки і навчальних планів, втратили чинність, продовжувати використовувати норми затверджених у період до 2015 року галузевих стандартів вищої освіти як рекомендовані до затвердження нових стандартів вищої освіти.

2. Затвердити схвалені Науково-методичною радою Університету (протокол від 23.12.2014 р.) переліки обов’язкових дисциплін для забезпечення загальних компетентностей випускників КНУ імені Тараса Шевченка:

2.1 За освітнім рівнем бакалавра:

- «Вступ до університетських студій» - 2 кредити ЄКТС, заключна форма контролю залік, викладається в 1 2 семестрі, навчальні заняття – лекції і консультації;

- «Українська та зарубіжна культура» - 3 кредити ЄКТС, заключна форма контролю залік, рекомендовані семестри – з 3-й по 6-й, навчальні заняття – лекції, семінарські заняття і консультації;

- «Філософія» - 4 кредити ЄКТС, заключна форма контролю іспит, рекомендовані семестри – з 5-й по 7-й, навчальні заняття – лекції, семінарські заняття і консультації;

- «Соціально-політичні студії» - 2 кредити ЄКТС, заключна форма контролю залік, рекомендовані семестри – з 5-й по 7-й, навчальні заняття – лекції, семінарські заняття і консультації;

- «Вибрані розділи трудового права і основ підприємницької діяльності» - 3 кредити ЄКТС, заключна форма контролю залік, рекомендовані семестри – з 5-й по 8-й, навчальні заняття – лекції, семінарські заняття і консультації;

- «Іноземна мова» -15 кредитів ЄКТС (7 кредитів у 1-му семестрі, 7 кредитів у 2-му семестрі, 1 кредит у 7 семестрі), кваліфікаційний іспит у 2 семестрі, підсумковий іспит у 7-му семестрі, навчальні заняття – практичні заняття (1-2 семестр) і консультації (7 семестр); крім того з 3-го по 7-й семестр – факультатив, 4 години на семестр (з 3-го по 6-й) та 2 години в 7-му семестрі, навчальні заняття – практичні заняття, особливі умови доступу – рівень володіння іноземною мовою (за результатами іспиту у 2 семестрі) не нижче В1;

- «Науковий образ світу» (не викладається за спеціальностями природничих наук, у т.ч. фізичних наук і похідних наук – екологія) - 3 кредити ЄКТС, заключна форма контролю залік, рекомендовані семестри – з 3-й по 6-й, навчальні заняття – лекції і консультації;

- «Основи екології» (можуть не викладатися за спеціальностями, в яких екологічна компетентність є загально-професійною і її набуття забезпечується іншими дисциплінами) - 2 кредити ЄКТС, заключна форма контролю залік, рекомендовані семестри – з 3-й по 6-й, навчальні заняття – лекції і консультації;

- «Фізична культура» - факультатив, до 4 годин на семестр (крім 8-го) навчальні заняття – практичні заняття (без форм контролю, за бажанням студента);

- «Тарас Шевченко і Київський університет» - факультатив, всього 10 годин лекцій, планується в 1-му або 2-му семестрі.

2.2 За освітнім рівнем магістра:

- «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності»

- 3 кредити ЄКТС, заключна форма контролю залік, викладається в 1 семестрі, навчальні заняття – лекції, семінарські заняття і консультації;

- «Професійна та корпоративна етика» - 3 кредити ЄКТС, заключна форма контролю залік, викладається в 1 або 2 семестрі, навчальні заняття – лекції, семінарські заняття і консультації.

У разі, якщо дисципліни, що входять до пп. 2.1 і 2.2, є профільними для відповідного напряму підготовки або спеціальності, то вони можуть бути замінені на професійні дисципліни з відповідним збільшенням обсягу.

3. Проректору з науково-педагогічної роботи В.А.Бугрову створити робочі групи для розробки примірних навчальних програм із навчальних дисциплін, вказаних у п.2 цього наказу, визначивши відповідальними (в розрізі дисципліни):

- «Іноземна мова» - Інститут філології;

- «Тарас Шевченко і Київський університет» - Інститут філології;

- «Фізична культура» - кафедра фізичного виховання і спорту;

- «Основи екології» - ННЦ «Інститут біології», географічний факультет, ННІ «Інститут геології»;

- «Соціально-політичні студії» - факультет соціології та філософський факультет;

- «Вибрані розділи трудового права і основ підприємницької діяльності» - юридичний та економічний факультети;

- «Українська та зарубіжна культура» - філософський та історичний факультети;

- «Філософія» - філософський факультет;

- «Науковий образ світу» - фізичний і хімічний факультети, Інститут високих технологій, ННЦ «Інститут біології»;

- «Вступ до університетських студій» - історичний факультет (програми розробляються індивідуально для кожного структурного підрозділу, дисципліна викладається за участі викладачів відповідного факультету/інституту);

- «Методологія та організація наукових досліджень з основами інтелектуальної власності»

- філософський і юридичний факультети (програми розробляються індивідуально для кожного структурного підрозділу, дисципліна викладається за участі викладачів відповідного факультету/інституту);

- «Професійна та корпоративна етика» - філософський факультет (програми розробляються індивідуально для кожного структурного підрозділу, дисципліна викладається за участі викладачів відповідного факультету/інституту);

4. Факультетам та інститутам при формуванні освітньо-професійних програм забезпечити набуття студентами (шляхом запровадження окремих дисциплін і практик, або через формулювання відповідних результатів навчання у споріднених дисциплінах) вміння збору, обробки, формалізації, структуризації та систематизації науково-технічної інформації, використання інформаційних технологій в наукових дослідженнях, здатності до роботи в команді (у тому числі міждисциплінарній), а також професійних компетентностей в галузі охорони праці і безпеки життєдіяльності. Заплановані результати навчання мають відповідати спеціальності та освітньому рівню.

5. Встановити, що у структурі навчальних планів для опанування обов’язкових навчальних дисциплін і практик, написання кваліфікаційної роботи має бути виділено не менш як 50% обсягу навчального навантаження студента, а не менш як 25% навчального навантаження студент має право обирати самостійно. Решта обсягу навчального навантаження належить до блоку вільного вибору факультету/інституту.

При розробці навчальних планів слід передбачити, що, незалежно від індивідуального вибору студента, успішне опанування обов’язкової частини програми підготовки і блоку дисциплін вибору факультету/інституту є достатньою умовою для присвоєння студенту відповідної академічної кваліфікації.

Спеціалізації в освітньо-професійних програмах і навчальних планах формуються, як правило, за рахунок обсягів блоку вільного вибору студента, їх запровадження має сприяти поліпшенню здатності студента до працевлаштування, у тому числі шляхом здобуття професійної кваліфікації.

Проректору з науково-педагогічної роботи В.А.Бугрову забезпечити розробку Положення про порядок реалізації права студента на вільний вибір навчальних дисциплін.

6. Встановити, що навчальні дисципліни і практики (за винятком вказаних у пп.2.1 і 2.2) плануються, як правило, в обсязі 3 і більше кредитів ЄКТС, а їх кредитний вимір кратний цілому числу кредитів.

При запровадженні модулярної побудови освітньо-професійних програм визначити (задля забезпечення можливості асинхронної організації навчання і реалізації права студентів на вільний вибір навчальних дисциплін) єдиний для університету кредитний вимір модуля – 6, 12, 18, 24, 30 кредитів. Встановити, що мінімальний обсяг дисципліни, яка входить у модуль (якщо модуль є сукупністю навчальних дисциплін спорідненого змісту, або сукупністю навчальних дисциплін, що вивчаються одночасно, паралельно), має складати 2 кредити ЄКТС.

Встановити (задля підтримки академічної мобільності студентів та забезпечення можливостей реалізації права студентів на вільний вибір навчальних дисциплін), що навчальна дисципліна або практика триває, як правило, не більш як 1 семестр, і тільки в окремих випадках допускається збільшення тривалості до 2 семестрів.

8. Встановити, що кількість годин навчальних занять в одному кредиті ЄКТС (денна форма навчання) за рівнем бакалавра становить від 33% до 50% (від 10 до 15 годин у одному кредиті ЄКТС), а за рівнем магістра (денна форма навчання) від 23% до 33% (від 7 до 10 годин у одному кредиті ЄКТС).

Встановити, що максимальна кількість годин навчальних занять за денною формою навчання складає: на 1 курсі – до 900 годин, на 2 курсі – до 884 годин, на 3 курсі – до 816 годин, на 4 курсі – до 612 годин, на 1 році магістратури – до 816 годин, на 2 році магістратури – до 408 годин.

Визначити що за заочною формою навчання кількість годин навчальних занять не може перевищувати 20% обсягу навчальних занять за відповідним планом денної форми навчання.

9. Затвердити форми навчальних планів за денною та заочною формою навчання (додатки 1, 2).

10. Затвердити рекомендації щодо формування навчальних планів підготовки фахівців за освітніми рівнями бакалавра і магістра (додаток 3)

11.Факультетам та інститутам розробити і подати на експертизу до Науково-методичного центру організації навчального процесу нові навчальні плани підготовки фахівців за освітніми рівнями бакалавра і магістра денної і заочної форм навчання за всіма напрямами і спеціальностями, за якими оголошено набір на навчання у 2015 році. Термін виконання – до 9 лютого 2015 року.

12. Наказ вводиться в дію при розробці навчальних планів підготовки фахівців за освітніми рівнями бакалавра і магістра для студентів, які вступлять на навчання у 2015 році.

13. Контроль за виконанням цього наказу покласти на проректора з науково-педагогічної роботи Бугрова В.А.

РЕКТОР Л.В.ГУБЕРСЬКИЙ

ПОГОДЖЕНО:


   Проректор з науково-педагогічної роботи В.А.Бугров
       Начальник юридичного відділу І.В.Саленко
       Проект наказу вносить
    Науково-методичний центр
    організації навчального процесу Гожик А.П.

© Гай-Нижник П.П.    




 
БУЛАВА