Майбутнє – за національними державами

Оксана ПРОЦЮК

Опубліковано: Процюк О. Павло Гай-Нижник: Майбутнє – за національними державами // Галичина. – 2015. – 2 липня.

Днями в Івано-Франківську відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Держава у теорії і практиці українського націоналізму», в якій взяло участь понад 60 науковців з усієї України. Це вже шоста конференція, яка проходить в рамках обговорення теми «ідеологія українського націоналізму на сучасному етапі розбудови Української держави».

Організатори її – Асоціація політичних наук України, Науково-дослідний інститут українознавства МОН України, інститут гуманітарної підготовки та державного управління ІФНТУНГ, інститут політичної освіти ВО «Свобода» та міжнародна благодійна установа «Центр національного відродження ім. С.Бандери».

У конференції взяли участь відомі українські науковці, зосібна доктор історичних наук, академік, завідувач відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН Павло Гай-Нижник (м.Київ), доктор політичних наук, професор кафедри політології та державного управління Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки Валентин Малиновський (м.Луцьк), доктор історичних наук, професор кафедри політичних наук Київського національного університету будівництва і архітектури Василь Деревінський (м.Київ), доктор політичних наук, професор кафедри політології Одеського національного політехнічного університету Елла Мамонтова та ін.

Науковці під час конференції працювали за п’ятьма основними напрямами: 1. Українська держава у творчій спадщині передвісників та ідеологів українського націоналізму. 2. Український націоналізм та боротьба за Українську державу і її сучасне становлення. 3. Безпекова політика Української держави. 4. Політичні, правові та соціально-економічні основи ефективної Української держави. 5. Культурно-духовні основи Української держави.

Крім цього, в літературно-мистецькій вітальні обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Івана Франка у рамках наукової конференції відбулася презентація збірки «Бандерівські читання. Матеріали перших та других бандерівських читань». У книжці вміщено доповіді відомих науковців, публіцистів та політиків, виголошені під час I Бандерівських читань у революційній Київраді 2014 року та II Бандерівських читань із окресленою тематикою: «Якою має бути Українська самостійна соборна держава в XXI столітті та питання Москви»

Державний інструментарій

За словами ініціатора заходу кандидата історичних наук, докторанта інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І.Кураса НАН України, недавнього віце-прем’єр-міністра Олександра Сича, актуальність теми цьогорічної конференції зумовлена передусім потребами осмислення та наукового обррунтування процесів державотворення на сучасному етапі розвитку Української держави. Особливої значущості додає спроба науковців проаналізувати проблемні аспекти національного розвитку на тлі гострих внутрішніх та зовнішніх викликів, що постали перед українським суспільством після Революції гідності та внаслідок російської військової агресії на південному сході країни.

Перед початком конференції у розмові з нашим кореспондентом Елла Мамонтова наголосила, що нині український націоналізм є формоутворювальним рухом, оскільки ми повинні одночасно виконати три завдання – побудувати політичну націю, побудувати національну державу, що європейські народи зробили вже 200 років тому, і вирішити питання війни. Тому націоналізм може дати інструментарій для того, щоб усе вирішити. Також науковець вважає, що фактор українського націоналізму відіграє значну роль у сучасному державотворенні, про що свідчать події на Майдані. Саме націоналістичний рух, національна ідея відіграли ключову роль у тому, що революція відбулася і ми отримали результат. Крім цього, Е.Мамонтова зазначила, що за останні два роки відбулося становлення одеситів як українських патріотів. А директор Науково-дослідного інституту українознавства МОН Богдан Галайко звернув увагу, що завжди промоутерами масових акцій, спрямованих на позитивні зміни в Українській державі, були люди, які сповідували національну ідею, націоналісти завше були першими на барикадах, на Майданіѕ А нині люди, які сповідують національну ідею, – на передовій на східному фронті.

Націоналізм
змінює своє обличчя

Також пропонуємо вашій увазі ексклюзивне інтерв’ю для газети «Галичина» з відомим українським істориком, доктором історичних наук, академіком, завідувачем відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства МОН (м. Київ) Павлом Гай-Нижником, який взяв участь у конференції.

— Яку роль відіграє фактор українського націоналізму в сучасному державотворенні?

— Після революції і під час війни націоналізм трансформувався в неонаціоналізм. Він кардинально змінює своє обличчя. Європа нам показала, що мультикультуралізм відживає, і майбутнє буде за національними державами.

— Все ж які перспективи має націоналізм в Україні?

— Думаю, він займатиме дедалі більше місце в суспільстві і в свідомості людей. Останні події показують, що націоналізм перестав бути для пересічного українця «страшилкою», як дуже довго намагалися його представити.

Навіть російськомовні на рівні підсвідомості стають українськими націоналістами. Але в будь-якому разі уряд повинен робити українізацію, тому що це такий хвилевий період. Але коли все заспокоїться, то небезпека повернення до російськомовності залишатиметься.

— Загалом, які шанси в українських націоналістів прийти до влади?

— Проблема українських правих у тому, що багато вождів і велике дроблення. Треба трохи всім вгамувати свої амбіції заради національної ідеї, робити націоналізм для держави, а не для себе. і якщо націоналізм не буде політично потужним, то він зійде на маргінес. Нині історія дає нам шанс, і скористатися ним просто життєво необхідно для України.

— Як науковець, якими бачите запобіжники для того, аби український націоналізм не зійшов на маргінес?

— У цьому контексті має бути подвійна політика науковців. Тобто потрібно не лише писати серйозні наукові праці, а й зняти корону і писати більше популярних речей для пересічного громадянина, тому що академічна мова втомлює. Кожен науковець, якщо він патріот і націоналіст, повинен працювати на два фронти – академічний, науковий і писати популярні статті в газети, журнали, робити матеріал читабельним для простої людини... Треба зважати на сучасні тенденції і робити це цікавим ще й для молоді.