«Идея нардепа Мусия
переименовать копейку в рубль»

У нас на прямой связи историк Павел Гай-Нижник, сейчас на прямой связи, здравствуйте.

Гай-Нижник (по телефону): Доброго дня.

Ведущий: Да, здравствуйте.

Ведущая: Как Вы оцениваете вот эту инициативу народного депутата Олега Мусия переименовать копейку в рубль?

Гай-Нижник: Ну, я хочу сказати що, чи, перш за все, запитати пана Мусія: в скільки рублів обійшлася йому реклама [щодо переіменування копійки на рубль], яку він розвісив по Києві вже наперед цієї ініціативи і з точки зору економії грошей і з точки зору тощо, що ми знаходимося у стані війни? А з розуміння того чи є в цьому ґрунт історичний або логічний, то це абсолютно є нісенітниця.

Якщо повертатися до джерел, то за часів Русі в нас ходили гроші такі, як, основна власне, гривні, куни, ногата, різана, вевериця. Справа в тім, що ті рублі, про які Ви говорите, ті рублі з’явилися в Новгороді, в Новгородській землі…

Ведущая: Да, вот мы уже упомянули, ага.

Гай-Нижник: …під час розпаду Русі, коли навіть Новгород не був підпорядкований Києву. Тобто ні з точки зору руської спадщини київської, ні з точки зору України, ці рублі ніколи не мали стосунку до України. Відтак, рубль це чисто імперський варіант, імперської системи російської в Україні. І в такому контексті це абсолютно не логічно і це буде обрубок нашої гривні.

Ведущий: Итак, историческую справедливость это не восстановит?

Гай-Нижник: Абсолютно. Це підніметься на сміх, по-перше, і, по-друге, рубль початково навіть виходив не з російської мови, а з арабської, тобто «руб.» по арабському це «четвертина». От. І з цієї арабської воно перекочувана на Північну Русь з монголами там воно ось так вже з’явилося. Таким чином це абсолютна нісенітниця і просто немає ніяких підстав. Якщо ж, кажу, повертатися до Київської Русі, то були: гривні, куни, ногата, різана, вевериця.

Але, хочу також сказати, що в нас існували, і вже за сучасної України, тобто за сучасної епохи, такі гроші як карбованці…

Ведущая: Да, да. Вот мы упомянули о них…

Ведущий: Но это уже советский период ведь был.

Гай-Нижник: Ні, це був період української революції. Насправді карбованець походить від слова «карбувати», тобто «створювати рельєфні зображення» на поверхні медалей або монет. Цей термін з‘явився в Україні у ХVІІ столітті.

От, а сучасного виду грошові знаки були утверджені як карбованці 24 грудня [19]17-го року Українською Центральною Радою. І, мушу сказати, що на цих перших «100» карбованцях, які зробив Нарбут, ще за 52 дні до офіційного прийняття тризубу як державного герба УНР, цей тризуб з’явився на цих карбованцях. А в той час система грошова була, за Української Держави (Гетьманату П.Скоропадського) і за Центральної Ради, вона була чітко структуризована. Тобто, були: карбованці, гривні, а гривні поділялися на 100 шагів. Тобто була така грошова одиниця як «шаг» (цей термін «шаг», він вживався з ХVІ століття в Україні). Тобто одна гривня поділялася на сто шагів, а один карбованець, так як це була валютна друга одиниця, то один карбованець мав дві гривні. Тобто от така була система.

І у цьому контексті мене взагалі дивує: наскільки все продумано? Ну ось, скажімо, Нацбанк повідомляв, що в нас 1 копійка (в даному моменті) вона коштує, собівартість її, 16 копійок. То якщо перекарбувати усі ці дріб’язкові гроші, то подивимося, скільки то сотень мільйонів буде в умовах економічної кризи і в умовах війни. Тобто якими економічними візіями керуються наші депутати, пропонуючи таке наразі сьогодні? Це найважливіше питання української історії? А якщо взяти психологічний підтекст, з точки зору росіян, як то буде обточено! Скільки Мусію плотять грошей рублями?..

Ведущая: Благодарим.

Ведущий: Ну, знаете, мы просто представили, что это последствия жары. Благодарим Вас за этот комментарий.

Ведущая: Павел Гай-Нижник, історик, был с нами на прямой святи и очень інтересно рассказал нам о б истории денежных единиц.