hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Павло Гай-Нижник

Лібов Євген Ясонович

ЛІ́БОВ Євген Ясонович (11.03.1857 – ?) – військовик. Учасник рос.-турец. 1877–78 і 1-ї світ. воєн. Закін. Петров. Полтав. військ. г-зію, Михайлів. артилер. уч-ще. На військ. службі від 1874, зокрема від 1910 – ком-р 2-го дивізіону 9-ї Сибір. стрілец. артилер. бригади (отримав звання полковника); від 1916 – ком-р 104-ї артилер. бригади; 1917 – нач. артилер. бригади 34-го армій. (1-го Укр.) корпусу під командуванням П.Скоропадського. Від липня 1918 – ген. старшина Армії Української Держави, ген. хорунжий Влас. Штабу гетьмана України й особистий ад’ютант П.Скоропадського, який високо оцінював його служб. і людські якості. Водночас від червня 1918 Л. був чл. Ген. козац. ради Вільного Козацтва, що підтримувала гетьмана й фактично йому підпорядковувалася. 22 жовтня 1918 як особистий представник П.Скоропадського разом із офіц. делегацією прибув до Кам’янця-Подільського, де на святі відкриття Укр. ун-ту зачитав гетьман. грамоту. В листопаді 1918 увійшов до президії нової Ген. козац. ради, яка за дорученням П.Скоропадського мала розробити козац. статут відповідно до запланованої козац. реформи (ліквідація Вільного Козацтва й запровадження його як стану та війська на чолі з гетьманом). Після повалення Гетьманату в грудні 1918 подальша доля невідома.

Літ.: Відкриття Кам’янець-Подільського Державного Університету // Відродження. 1918, 24 (11) жовт.; Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917 – грудень 1918. К.; Філадельфія, 1995; Волков С. В. Генералы и штаб-офицеры русской армии. Опыт мартиролога: В 2 т. Москва, 2012.

ДА: ЦДАВО України. Ф. 3563, оп. 1, спр. 58а, арк. 25–26; ф. 1216, оп. 1, спр. 268, арк. 1–6 зв.

П. П. Гай-Нижник    


Лібов Євген

Опубліковано: Гай-Нижник П.П. Лібов Євген Ясонович // Енциклопедія сучасної України. – Т.17. – К.: НАН України; НТШ; Інститут енциклопедичних досліджень НАНУ, 2016. – С.





 
БУЛАВА