hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Українознавство:
концептуальні та теоретико-методологічні
основи розвитку

Українознавство: концептуальні та теоретико-методологічні основи розвитку / П.П.Гай-Нижник (керівник проекту), Т.А.Бевз, О.Є.Гомотюк, С.І.Губський, Я.С.Калакура, А.М.Киридон, І.Й.Краснодемська, В.Т.Лазарєва, А.Ю.Санченко, О.М.Склярова, Л.К.Токар, Д.В.Толочко, Л.В.Чупрій, О.Б.Ярошинський. – К., 2015. – 504 с.

Завантажити файл, pdf

Українознавство: концептуальні та теоретико-методологічні основи розвитку / П.П.Гай-Нижник (керівник проекту), Т.А.Бевз, О.Є.Гомотюк, С.І.Губський, Я.С.Калакура, А.М.Киридон, І.Й.Краснодемська, В.Т.Лазарєва, А.Ю.Санченко, О.М.Склярова, Л.К.Токар, Д.В.Толочко, Л.В.Чупрій, О.Б.Ярошинський. – К., 2015. – 504 с.

У колективній праці авторами узагальнюються роль, завдання, здобутки й засади українознавства за час відновлення державної самостійності України, аналізуються загальні тенденції та особливості його розвитку на сучасному історичному етапі, поглиблюються концептуальні та теоретико-методологічні основи, з’ясовується роль основних понять і категорій українознавства в його розвитку. Основна увага зосереджується на вивченні досвіду та уроків буття в системі самопізнання й самотворення українського народу; осмисленні феномена національної ідеї як внутрішньої сутності, чинника самовираження нації; обґрунтуванні нових підходів до застосування загальнометодологічних наукових принципів в українознавчих дослідженнях та опрацювання їх методик тощо.

Видання було здійснене в рамках виконання Держбюджетної теми «Українознавство в розбудові незалежної України: теоретико-методологічні проблеми розвитку науки та їх вирішення» на базі відділу української історії (впродовж 2011–2012 рр. – відділ історико-правових та теоретико-методологічних проблем українознавства). Національного науково-дослідного інституту українознавства і всесвітньої історії при Міністерстві освіти і науки України.

ЗМІСТ

Роль і місце українознавства у новітньому науковому просторі.
Вступне слово (П.П.Гай-Нижник) . . . . . . . . . . . . . .5

Розділ І На шляху до теорії і практики новітнього українознавства. . . . .11

1.1. Історична та історіософська складова українознавства (О.Є.Гомотюк, Я.С.Калакура). . . . . . . . . . . . . .11

1.2. Наукове осмислення досвіду та уроків розвитку українознавства (О.Є.Гомотюк, Я.С.Калакура). . . . . . . . . . . . . . 18

1.3. Джерельна та історіографічна база становлення наукового українознавства (О.Є.Гомотюк, Я.С.Калакура). . . . . . . . . . . . . .31

1.4. Методологічний інструментарій історичної науки в системі українознавства (О.Є.Гомотюк, Я.С.Калакура). . . . . . . . . . . . . .71

1.5. Внесок вчених української діаспори в розроблення теорії та методології українознавства (ХХ ст.) (І.Й.Краснодемська). . . . . . . . . . . . . .89

Розділ II Теоретико-методологічні основи науки самопізнання українського народу. . . . . . . . . . . . . .115

2.1. Роль теорії та методології в науковому самопізнанні українського народу (Л.К.Токар). . . . . . . . . . . . . .115

2.2. Закономірності розвитку науки самопізнання (Л.К.Токар). . . . . . . . . . . . . .133

2.3. Зміст, структура, функції новітнього українознавства (Л.К.Токар). . . . . . . . . . . . . .136

2.4. Системний підхід як неодмінна умова наукового самопізнання українського народу (І.Й.Краснодемська). . . . . . . . . . . . . .143

2.5. Досвід і уроки буття народу в його самопізнанні й самотворенні (Л.К.Токар). . . . . . . . . . . . . .152

2.6. Ідентифікація й самоідентифікація в системі українознавства (А.Ю.Санченко). . . . . . . . . . . . . .165

2.7. Національна пам’ять у бутті українського народу та науці його самопізнання (А.М.Киридон). . . . . . . . . . . . . .181

Розділ IІІ Наукові підходи, засоби та чинники розвитку українознавства в сучасних умовах. . . . . . . . . . . . . . 207

3.1. Українознавство як комплекс знань про Україну та чинник сучасної гуманітарної політики і системи національної безпеки (П.П.Гай-Нижник). . . . . . . . . . . . . .207

3.2. Становлення концепту «національна ідея» в контексті розвитку українознавства (Л.В.Чупрій). . . . . . . . . . . . . .222

3.3. Національна ідея у визначенні сутності та змісту українознавства (Т.А.Бевз). . . . . . . . . . . . . .233

3.4. Концепція українознавства в умовах розбудови незалежної України (Л.К.Токар). . . . . . . . . . . . . .250

3.5. Тяглість в розвитку державницької та громадянської традицій та їх значення у вирішенні завдань розбудови незалежної України (С.І.Губський, В.Т.Лазарєва, О.М.Склярова). . . . . . . . . . . . . .254

3.6. Наукові дослідження етнонаціональних процесів в сучасній Україні та вплив етнічних спільнот на характер державотворення та побудову громадянського суспільства (Д.В.Толочко). . . . . . . . . . . . . .342

3.7. Світоглядно-виховний та освітній потенціал українознавства (О.Б.Ярошинський). . . . . . . . . . . . . .362

Додаток. Новітнє українознавство: бібліографія (1989–2014 рр.) (О.Б.Ярошинський). . . . . . . . . . . . . .379




 
БУЛАВА