hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Шановні друзі, наш сайт існує завдяки лише Вашій фінансовій підтримці. Не забутьте скласти благодійну пожертву на наш рахунок: ПриватБанк - 4149 6090 0384 6062
Dear friends, our website exists because of your financial support. Don’t forget to donate to this bank account: 4149 4993 8247 2718 (USD)

Гай-Нижник П. П.

Українська дипломатія
й міжнародна фінансова політика
урядів Центральної Ради,
Української Держави (Гетьманату)
та Директорії УНР
(1917–1922 рр.)

Українська дипломатія й міжнародна фінансова політика урядів Центральної Ради, Української Держави (Гетьманату) та Директорії УНР (1917–1922 рр.).


Завантажити файл


Гай-Нижник П. П. Українська дипломатія й міжнародна фінансова політика урядів Центральної Ради, Української Держави (Гетьманату) та Директорії УНР (1917–1922 рр.). – К.: Дуліби, 2016. — 532 c.

У новій монографії доктора історичних наук П.П.Гай-Нижника висвітлюється діяльність українських дипломатів та урядовців у контексті ведення міжнародної фінансової політики урядами Центральної Ради, Гетьманату та Директорії протягом 1917–1922 років. Автор аналізує багатогранні аспекти міжнародної фінансової політики Української Держави та Української Народної Республіки у співставленні із внутрішньою та зовнішньою політикою, а також з огляду на загальний фінансово-економічний та державно-політичний курс національно-державного відродження України.

До наукового обігу введено нові, раніше невідомі, архівні документи. Книга розрахована не лише на науковців, дипломатів, економістів, студентів, а й на широке коло читачів та усіх, хто цікавиться новітньою історією України, історією фінансової політики, дипломатії й міжнародних відносин тощо.

З М І С Т

Передмова . . . 9

Розділ 1. Фінансові війни: Росія проти України (березень 1917 р. – лютий 1918 р.) . . . 19

Розділ 2. Українсько-французькі взаємини як віддзеркалення стосунків між Центральною Радою та країнами Антанти (фінансово-політичний аспект). . . 41

Розділ 3. Фінансові взаємини УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною в контексті загальної господарчо-грошової політики уряду Центральної Ради (1918 рік). . . 75

3.1. Фінансові аспекти Берестейського договору . . . 79

3.2. Діяльність тристоронньої міжнародної Фінансової комісії. Укладення Угоди про встановлення розрахункового курсу валют . . . 87

3.3. Утворення тристоронньої міжнародної Комісії з товарообміну. Перемовини щодо укладання Фінансового договору пронадання Німеччиною та Австро-Угорщиною грошового авансу урядові УНР . . . 101

3.4. Перемовини УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною щодо фінансової трансакції. Сумарний договір з товарообміну між УНР та Центральними державами від 23 квітня 1918 р. (фінансовий аспект) . . . 114

Розділ 4. Міжнародні фінансові угоди Української Держави з Німеччиною та Австро-Угорщиною (29 квітня – 14 грудня 1918 р.) . . . 125

4.1. Фінансові угоди між Українською Державою та Німеччиною й Австро-Угорщиною від 15 травня та 4 липня 1918 р. . . . 127

4.2. Економічний договір та Фінансова угода між Українською Державою та Німеччиною й Австро-Угорщиною від 10 вересня 1918 р. . . . 139

4.3. Заходи гетьманського уряду щодо виходу України з російської рубльової зони у 1918 р. . . . 158

4.4. Фінансові взаємини Гетьманату з квазідержавними частинами колишньої Російської імперії. . . . 176

4.5. Перша Світова війна та її вплив на європейські державні фінанси. . . . 182

Розділ 5. Міжнародна фінансова діяльність Директорії та уряду УНР (1918–1922 рр.). . . 191

5.1. Унезалежнення української грошової одиниці: заходи уряду УНР щодо вилучення з обігу російського рубля (грудень 1918 – серпень 1919 рр.). . . . 193

5.2. Валютний «спадок» УНР й витрати уряду Директорії. Спроба зав’язати фінансові взаємини між УНР та країнами Антанти і нейтральними державами. Заснування Фінансової агентури УНР у Берліні. . . . 210

5.3. «Справа «Deutsche Luft Reederei»: коли і на яких умовах урядові УНР переправлялися гроші з Німеччини. . . . 231

5.4. «Супруніада»: уряд Директорії проти Фінансової агентури УНР у Німеччині (1919–1921рр.). . . 253

5.5. Спроба укладання й реалізації економічних угод та державної валютної позики уряду УНР з фірмами «Optorg» та «Pabisco» (1920–1922 рр.). . . . 294

Післямова. . . . 315

Додатки . . . 327



 
БУЛАВА Youtube Youtube