Історія має нас таки навчить

Опубліковано: Історія має нас таки навчить // DDA. Агентство розвитку Дніпра. – 2016. – 30 листопада [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://dda.dp.ua/2016/11/30/stvorennya-u-dnipri-istoriko-muzejnogo-kompleksu-park-totalitarnogo-periodu/

Саме такого висновку дійшли науковці і представники міської влади під круглого столу, присвяченому створенню у Дніпрі історико-музейного комплексу «Парк тоталітарного періоду».

Захід відбувся 29 листопада в приміщенні Дніпровської міської ради. У роботі круглого столу взяли участь начальник Головного архітектурно-планувального управління – головний архітектор м. Дніпра Дмитро Волик, кандидат іст. наук, економіст, директор КП «Агентство розвитку Дніпра» Дніпровської міської ради, депутат Дніпровської міської ради Володимир Панченко, доктор іст. наук, зав. відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України Павло Гай-Нижник, кандидат іст. наук, директор КП «Етнографічні парки Дніпропетровська» Дніпровської міської ради Дмитро Каюк, кандидат іст. наук, доцент кафедри історії України Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара Олег Репан.

Під час роботи було обговорено багато гострих питань. Навіть назва комплексу викликала запеклу дискусію. Адже, як наголосив київський вчений-радянолог Павло Гай-Нижник, в період Радянського Союзу були не лише негативні явища. Ідея полягає не в тому, щоб «відбілити» чи прикрасити життя за панування СРСР, а в тому, аби показати, що це життя було багатогранне. Адже, наприклад, Василь Стус також жив і творив за часів УРСР. Інша справа – як це було. Його у цій думці підтримав і головний архітектор Дніпра Дмитро Волик, і інші історики. Тому експерти зупинилися на думці про створення Парку саме тоталітарного періоду – який демонструє жахіття тоталітарного режиму, всі грані життя в концтаборі під назвою «СРСР».

Парк тоталітарного періоду покликаний виконати не лише функцію декомунізації, а також і деімперіалізації та дерадянізації. Це в першу чергу освітній та науковий проект. І головна мета його створення – передати нашим нащадкам страшну, не прикрашену правду про тоталітарний антилюдський період нашої історії. «Історія таки має нас чомусь навчить, аби це не повторилося знову», – зазначив Ігор Шахрайчук.

На думку учасників круглого столу, найбільш оптимальною буде організація у створюваному Парку тоталітарного періоду двох зон – відкритої та закритої експозицій. Відкрита експозиція буде містити пам`ятники, пам`ятні дошки, барельєфи та інші архітектурні форми, присвячені радянським партійно-державним лідерам та символам. Закрита експозиція має поділятися на дві зони: зону для демонстрації елементів радянського побуту, повсякдення (від мікро- до макрорівня) та зону арт-майданчика для організації інсталяцій, мистецьких заходів, що відповідатимуть концепції Парку тоталітарного періоду та сприятимуть реалізації мети, з якою створюється даний Парк.Також варто зазначити, що в комплексі мають бути представлені і експонати періоду нацистської окупації. Підсумком роботи стало підписання резолюції, на засадах якої і створюватиметься Парк. Наразі проводиться інвентаризація пам’яток, інші наукові дослідження тощо.