hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Бути чи не бути
парку радянських пам’яток у Дніпрі?

(9-й канал, м.Дніпро, 30 листопада 2016 р.)

9 канал Опубліковано: Бути чи не бути парку радянських пам’яток у Дніпрі? // 9 канал. Офіційний сайт. – 2016. – 30 листопада [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://9-channel.com/buti-chi-ne-buti-parku-radyanskih-pam-yatok-u-dnipri-video-000124105.html

На цю тему міськрада організувала науковий диспут, аби обгрунтувати усі “За”

Звозити чи не звозити? У Дніпрі планують створити історико-музейний комплекс “Парк тоталітарного періоду”, експозицію якого складуть демонтовані пам’ятники та символи рядянської епохи. 29 листопада 12 вчених Дніпра увесь день обгрунтовували цю необхідність та майбутній концепт.



Головна ідея історико-музейного комплексу — це людина, визначили науковці. Ілюструватимуть самопочуття рядових мешканців при різних тоталітарних режимах минулого сторіччя. Резолюцію, що містить наукові аргументи та ідейний концепт парку, запропонують міській раді та органам місцевого самоврядування. Такий простір стане першим на теренах України та прилеглих до неї держав, але.…

Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук, зав. відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства (м.Київ): «Дніпро не є першим містом в Європі, яке долучилось до цього процесу. Ціла низка міст в Прибалтиці, в Угорщині, в Німеччині уже пройшли цей шлях. Дніпро буде мати свою особливу родзинку, як ми плануємо».

Родзинку вчені вже вигадали. Яку — не зізнаються. Та і до неї ще далеко: спочатку — облік демонтованих пам’яток.

Павло Гай-Нижник, доктор історичних наук , зав. відділу історичних студій Науково-дослідного інституту українознавства: «Буде зроблений загальний реєстр усіх пам’ятників або монументальних дошок, або будь-яких монументальних символів, що були демонтовані. Вони пройдуть єдиний реєстр, вони пройдуть наукову експертизу. Ті, що були помилково зняті, будуть відновлені. Ті, що підпадають під символ тоталітаризму — попадуть в цей музейно-історичний комплекс “Парк тоталітарного періоду».

парк радянських пам’яток

Втілювати ідеї буде міське комунальне підприємство “Етнографічні парки Дніпропетровська”.

Дмитро Каюк, кандидат історичних наук, директор КП “Етнографічні парки Дніпропетровська”: «Сама велика проблема зараз, крім визначення напрямку, — це фізично знайти де що знаходиться. Тому що руйнували багато речей не системно. Відповідно — воно розбите, розтягнуте, голова — там, ноги — там. Все це тепер треба знайти. В якому вигляді ще подавати? Варто голову чіпляти, чи може залишити поряд? Це вже буде вирішувати художник».

Пошук, реєстрація та визначення цінності пам’яток лягає на плечі комунальників та архітекторів, надання ділянки, розміром від 50 гектарів — за міськрадою, а пошук і створення документальної бази, що обґрунтує належність скульптур і символів до тоталіризму— в руках істориків. Тому строки остаточної організації парку вчені не називають.

Дмитро Волик, головний архітектор Дніпра: «Основная задача — не реализовать эту штуку быстро, основная задача — реализовать ее качественно и правильно для того, чтобы она сработала».
Олександр Нікілєв, доктор історичних наук, професор кафедри історії України ДНУ ім. О.Гончара: «Працювали над тим, як правильно це все втілити, як правильно в необхідному напрямку його реалізувати, щоб не було ностальгії по минулому».

… а було бажання до нього не повертатися. До дискусії кожен науковець мав свої ідеї. Викладач історії наполягав на освітній функції, фізик — на вшануванні пам’яті репресованих інженерів, а дехто з істориків — на створенні у рамках парку меморіалу пам’яті усім жертвам сталінських репресій. 80 тисяч дніпрян за 11 років правління диктатора розстріляли на території житлового масиву «Тополя-3». Обговорення тривало цілий день.

Олег Репан, кандидат історичних наук, доцент ДНУ ім. О.Гончара: «Ми зійшлися на одній достатньо простій речі: як для нацизму, так і для комунізму, людина була не більше ніж піщинкою, не бачили людину в людині. І ми спробуємо цим парком показати ось це ставлення велетенської бездушної машини до звичайної нормальної людини».

парк радянських пам’яток Художники не лише відтворять побут і стиль тих часів. Поряд із автентичними зонами розташується і сучасне мистецтво, що зобразить уявлення теперішнього покоління про радянський тоталітаризм.

Ігор Шахрайчук, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії ДНУ ім. О.Гончара: «Створення одного із перших парків такого типу дозволить слідами дніпрян піти і іншим містам».

Тим часом наукові здобутки регіону радянських часів не увійдуть до паркової експозиції. Для них створять окремий технічний музей.

Автор — Юлія Красовська
Камера — Тарас Іванов



 
БУЛАВА