hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Павло Скоропадський
(телеканал ZIK / 13 жовтня 2018 р.)



Його називали українським Бонапартом та другим Іваном Мазепою. Як лише за одну ніч владу в країні захопив диктатор? Чому менш ніж за 8 місяців Павло Скоропадський зрікся влади і назавжди залишив країну? Та що стало на заваді Скоропадському реалізувати українську монархію в еміграції?

Про це йдеться в фільмі «Павло Скоропадський» проекту «Історична правда» з Вахтангом Кіпіані на телеканалі ZIK.

Українське дитинство майбутнього гетьмана

Селище Тростянець Чернігівської губернії, 1882 рік. Аби його літо не минало у похмурому Санкт-Петербурзі чи задушливій Москві, щороку юний Павло Скоропадський приїздить у садибу свого діда.

«Він походив зі знатної української родини, що мала свої землі на Полтавщині, Чернігівщині, помістя у Тростянці», – підкреслила директор музею Гетьманства України Галина Ярова.

Родина Скоропадських одна із найзаможніших в імперії, яка чудово пристосувалася до колоніального становища України. Вона вважає себе родиною російського походження, але з малоросійською родзинкою.

«Фактично, усе малоросійство полягало в тому, що носії цієї ідентичності були російськими дворянами і лояльними до дому Романових, до імператорів. Проте в них жила пам’ять про українську історію, про козацьку минувшину. Вони шанували цю минувшину, займалися культурно-просвітницькою роботою, меценацтвом, фінансували розвиток української культури, освіти», – пояснює кандидат історичних наук Роман Лехнюк.

Іван Скоропадський добре розмовляє українською і змалку привчає онука до місцевих звичаїв. У маєтку частенько читають твори українських письменників та слухають спів бандуристів і лірників.

Та найбільше у родинному маєтку юного Скоропадського захоплюють старі портрети гетьманів, які у будинку усюди.

«Найбільш шанованими були Дорошенко і Мазепа, що є доволі дивним, адже останній був «виклятий» Російською православною церквою. Була анафема на згадування його імені, тож про нього мовчали, але з великою повагою і симпатією», – розповідає дослідниця родинного архіву Скоропадських Галина Сварник.

Сімейні традиції, як і традиції всієї тодішньої аристократії Російської імперії, вимагали, щоб Павло Скоропадський пішов шляхом військовика. Проте, розглядаючи портрети козацьких ватажків, юнак навіть уявити не міг, що саме йому судилося стати останнім гетьманом України.

Державний переворот Скоропадського

«У час свого приходу до влади Скоропадський був людиною двох культур. Тому що в дитинстві він мусів ходити в російськомовну школу. Інших не було. Він закінчив елітний Пажеський корпус, став кавалергардом, був ад’ютантом його імператорської величності Ніколая ІІ. Він зростав і виховувався в російській аристократичній культурі», – підкреслив доктор історичних наук Павло Гай-Нижник.

У квітні 1918 року на Хліборобський конгрес до Києва прибуває близько 8 тисяч делегатів з усієї країни. Землевласники, невдоволені земельною політикою Центральної Ради, гуртуються у приміщенні цирку Павла Крутікова.

«Більшість з них і не підозрювали, що на цьому конгресі відбудеться державний переворот. Вони просто їхали обговорити земельні питання, які в той час були доволі болючими», – каже Роман Лехнюк.

Учасники заходу і гадки не мають, що їх використовують як масовку для заколоту. І зовсім не помічають, що серед юрби присутні агенти, які на тлі невдоволення політикою уряду, вигукують свої гасла.

Уже невдовзі під скандування натовпу передати владу країною одній особі. У залі несподівано з'являється нащадок гетьманського роду Павло Скоропадський. Він виголошує коротку промову, після якої зал вибухає несподіваними оваціями.

«Він жодного разу не сказав «Я», лише «Ви». Він казав: «Ви ставите мене до влади», «Ми з вами зробимо нову країну». Це вплинуло психологічно, і кожен присутній селянин відчув, що він творить історію, і що майбутній гетьман буде залежним від нього», – пояснює Павло Гай-Нижник.

Внаслідок ретельно спланованого перевороту, уже в ніч на 30 квітня Павло Скоропадський переймає владу у свої руки. Українську Народну Республіку повалено, натомість постала Українська Держава у формі Гетьманату Скоропадського.

«Ще цілу ніч тривали бої. Тоді загинули близько 15 гетьманських офіцерів, а найбільше – під час штурму Нацбанку. До слова, Банківська за ніч двічі переходила із рук у руки. І лише зранку Київ було захоплено», – розповідає історик.

Діяльність Скоропадського в якості Гетьмана

Саме за Гетьманату Скоропадського ведуть перемовини про входження Криму, Дону та Кубані до складу України на федеративних засадах.

«Спочатку він вимагав приєднання Криму. Потім, фактично, ставив ультиматум німцям. Зрештою, він заявив, що коли Криму не буде в складі України, то ми змушені будемо воювати з кожним, хто буде там», – підкреслив Гай-Нижник.

«Були розмови і про Бессарабію, Холмщину, Підляшшя. До його заслуг можна віднести стратегічне мислення. Він розумів, що ніхто не будує держави за етнографіним принципом, а в її складі мають бути ті території, які вибудують її міцний кордон», – зауважив кандидат історичних наук Олег Павлишин.

Дбає гетьман і про культурне життя держави. За його правління створюють Українську академію наук, відкривають національні університети у Києві та Кам'янці-Подільському, а також близько 150 українських гімназій.

Як досвідчений військовослужбовець, Павло Скоропадський добре розуміє, що для захисту країни потрібна боєздатна армія. І вже у липні 1918-го із 5 тисяч вояків створюють Сердюцьку дивізію та починають формувати окремий загін Січових стрільців.

Однак часу на реалізацію серйозних задумів у Скоропадського обмаль – менше, ніж за 8 місяців, його влада добігає кінця.

Дуалізм Скоропадського

У листопаді 1918-го Скоропадський розуміє, що виведення німецьких військ неминуче. Він зрікається ідеї української самостійності і заявляє, що бачить Україну у федерації з Росією.

«Це, фактично, поставило хрест і прискорило «падіння» Павла Скоропадського», – певен історик Роман Лехнюк.

Вже 14 грудня Скоропадський остаточно складає свої повноваження. Разом із дружиною він утікає до Німеччини.

«Як глава держави він програв іншій політичній силі, що рвалася до влади», – переконаний кандидат історичних наук Іван Хома.

Ідея монархічної Української держави

Родина Скоропадських оселяється у просторому будинку в передмісті Берліна Ванзее. Чи не усе їхнє багатство залишилося в Україні, з собою змогли прихопити лише найцінніше.

Павло Скоропадський стає символом єдності українців в еміграції. А його маєток – політичним центром гетьманців-монархістів. Історик В’ячеслав Липинський саме розробляє концепцію монархічної Української держави, очільником якої вбачає гетьмана.

Передбачаючи неминучу війну в Європі, 1939 року Павло Скоропадський відправляє свого сина Данила до Англії. На випадок перемоги антигітлерівської коаліції, це гарантуватиме продовження існування гетьманського руху.

«Скоропадський у жодному разі не був прихильником нацизму. Не випадково він таємно переправив свого сина Данила до Великої Британії. На випадок, якщо у Німеччині щось станеться із самим гетьманом, то щоб син його вцілів і далі продовжував його політику, продовжував діяльність гетьманського руху», – пояснює Роман Лехнюк.

У квітні 1945 року, всього за два тижні до закінчення Другої світової війни, в лікарні монастиря Меттен останній гетьман України помирає просто на руках у доньки.

Після смерті Павла Скоропадського на чолі гетьманців стає його син Данило, який у той час перебуває у Лондоні. Однак у 1957-му і сам спадкоємець раптово помирає.

«Очевидно, що раптова смерть здорової людини без попередніх симптомів хвороби викликає деякі підозри. Це дуже схоже на почерк КГБ», – певен Роман Лехнюк.

І хоча титул гетьмана можна було успадковувати не лише по чоловічій, а й по жіночій лінії, усе ж реалізувати монархію в Україні Павлові Скоропадському не вдалося.





 
matrix-info БУЛАВА