Павло Гай-Нижник

Митрофан (Симашкевич)

МИТРОФА́Н (Симашкевич Митрофан Васильович; 23.11.1845, с.Голодьки Літин. пов. Поділ. губ., нині Хмільниц. р-ну Вінн. обл. – 28.07.1933, м.Новочеркаськ, нині Ростов. обл., РФ) – церковний діяч РПЦ. Закін. Поділ. духовну семінарію (м. Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл., 1864), С.-Петербур. духовну академію (1869). У 1871 здобув ступ. канд. богослов’я, 1875 захистив магістер. дис. «Пророчество Наума о Ниневіи: Экзегетическое изслѣдованіе съ очеркомъ исторіи Ассирийскаго государства и историко-критическимъ решеніемъ вопроса о происхожденіи книги пророка Наума». Викладав у Поділ. духов. семінарії: від 1877 – проф. і ректор (у тому ж році висвяч. у сан протоієрея). Як чл. Поділ. істор.-статист. ком-ту допомагав 1869–70 у проведенні великої комплекс. етногр. експедиції з вивчення Поділ. губ. під кер-вом П.Чубинського. Співпрацював 1873–76 з Пд.-Зх. відділом Рос. геогр. т-ва у Києві, підтримував наук. зв’язки (на ґрунті вивчення Поділля) з М.Драгомановим, П.Кулішем, В.Антоновичем та ін. діячами укр. нац. відродження. Редагував «Подольскія епархіальныя вѣдомости», ініціював видання від 1876 «Трудов…» Поділ. єпархіал. істор.-статист. ком-ту. Співзасн. «Сбор- ника свѣдѣній о Подольской губерніи» (1880). Від 1884 – ректор Донської духов. семінарії (м.Ростов-на-Дону, Росія). Залишався дійс. чл. Поділ. єпархіал. істор.-статист. ком-ту, 1890 передав новоствор. істор. музею в Кам’янці-Подільському оригінал. грамоту 1654 польс. короля Яна ІІ Казимира Смотриц. домінікан. монастирю та низку ін. раритет. документів, листувався з краєзнавцями Поділля. 1904 прийняв чернечий постриг, возвед. у сан архімандрита, 1906 хіротонізов. на єпископа Чебоксарського, вікарія Казан. єпархії. Від 1907 – єпископ Пензенський і Саранський; від 1915 – архієпископ Донський і Новочеркаський. 1919 возвед. у сан митрополита. 1923 заарешт. більшовиками і висланий у Сибір, 1925 повернувся у Новочеркаськ. Перейшов у т.зв. григоріан. розкол у РПЦ, де зберіг за собою титул митрополита Донського і Новочеркаського. Автор низки праць з історії Поділ. губ., зокрема «Римское католичество и его іерархія въ Подоліи» (1872), «Историко-гео¬графическій очеркъ Подоліи» (вып.1–2, 1875–76), «Указатель историко-археологическихъ достопримечательностей Подоліи» (1884; усі – Кам’янець-Подільський), а також багатьох публікацій у г.«Подольскія епархіальныя вѣдомости» і «Подольскій листокъ».

Літ.: Двадцатипятилѣтіе службы. М.В.Симашкевича. Новочеркасскъ, 1896; Гуцал В. А. М.В.Сімашкевич – педагог і вчений Поділля // Духовні витоки Поділля: творці історії краю: Мат. Міжнар. наук.-краєзн. конф. Ч.1. Хм., 1994; Баженов Л. В. Архієпископ, ректор, учений (дослідник Поділля Митрофан Сімашкевич) // Освіта, наука і культура на Поділлі: Зб. наук. пр. Т.1. Кам’янець-Подільський, 1998; Баблонюк О. Наукова та громадсько-релігійна діяльність М.В.Сімашкевича (1845–1933 рр.) // Хмельниччина: Дивокрай. 2004. № 1–2; Трембіцький А. М. Митрофан Симашкевич: хроніка життєвих і творчих шляхів (1845–1930 рр.) // Освіта, наука і культура на Поділлі: Зб. наук. пр. Т.4. Кам’янець-Подільський, 2004.

Опубліковано: Гай-Нижник П. П. Митрофан (Симашкевич) // Енциклопедія сучасної України. – Т.20. – К.: НАН України; НТШ; Інститут енциклопедичних досліджень НАНУ, 2018. – С.