Павло Гай-Нижник
ПАСТКА ЗЕМЛІ Й ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ВИБОРУ:
НАЗАД В УРСР, ВІЛЬНА АНАРХІЯ, СІРИЙ (НЕДО)РИНОК
ЧИ ПРАВО ВЛАСНОСТІ ГРОМАДЯНИНА-ЗЕМЛЕРОБА?
Ліві популісти, соціалісти, гомосовєтікуси, псевдо-праві, мега-орендарі, що кидають "недоїдки" як сплату селянам-володарям паїв, ура-вата та прислуга олігархату й латифундістів (шахраїв, що вже давно в "темну" незаконно скупили цю землю і ці надра) в унісон зайшлися в істериці примітивізму щодо запровадження ринку землі...
Ніхто фахово не обговорює умови та нюанси законопроекту і, звісно ж, можливі правки та доповненння, які варто внести до часу його другого читання у Верховній Раді. Йдеться, власне, про законодавчі аспекти щодо:
- зверхність, роль та повноваження держави як уособлення українського народа-суверена і гаранта національної безпеки в контексті запровадження / дії ринку землі сільськогосподарського призначення;
- заборони/дозволу права продажу іноземцям;
- умови приватизації, продажу, аренди та правової регуляції;
- процедуру дотримання і запобіганню монополізму у володінні землею;
- законодавчий перебіг набуття власності;
- обмеження обсягу володіння землі одним власником;
- запровадження перевірки чистоти (законності) походження коштів тих, хто прагне придбати землю;
- доцільність та статутний (основний та резервний) капітал Державного Земельного банку;
- умови обробки с/г землі та дотримання екологічних стандартів;
- правовий захист дрібного і середнього землевласника тощо...
А також, зокрема, щодо лакмусації "тіньових" власників і латифундистів та з'ясування законності їхнього приватного набуття і володіння с/г землею ще за відсутності (мораторію) правового ринку землі.
Особиста чи вузькопартійна доцільність і блюзнірство визначають риторику і позицію прихованих політичних перевертнів на тлі соціального зубожіння, суспільного нігілізму та елементарної безграмотності люмпен-маси, що насправді є лише фіговим листочком профанації земельного питання як такого та вічної стагнації уресерівської "новітньої" української державності й позавчорашньої соціально-економічної моделі затхлого державно-політичного ладу "сучасної" України.