hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Шановні друзі, наш сайт існує завдяки лише Вашій фінансовій підтримці. Не забутьте скласти благодійну пожертву на наш рахунок: ПриватБанк - 4149 4393 1865 9046

Павло Гай-Нижник

Міцкевич Мечислав Казимирович

МІЦКЕ́ВИЧ Мечислав Казимирович (26.02.1879, м.Кам’янець-Подільський, нині Хмельн. обл. – до липня 1939) – політичний діяч. Закін. г-зію в Кам’янці-Подільському, вивчав право в Києві та Одесі. Отримав направлення на роботу до Одеси, згодом переїхав до Києва, де працював адвокатом. Водночас був одним із лідерів Польс. нац.-демократ. централу. У липні 1917 признач. товаришем (заст.) ген. секр. міжнац. справ УЦР (польс. відділ), у листопаді того ж року подав у відставку після проголошення ІІІ Універсалу УЦР. Від поч. січня 1918 – ген. секр., згодом – Міністр польс. справ УНР (від 25 січня до 28 квітня). Від травня 1919 – співроб. цивіл. уряду сх. земель Війська Польського; від 1922 – перший польс. воєвода Волині. 1923 завершив політ. кар’єру. Подальша доля невідома.

Літ.: Гай-Нижник П., Потапенко М. Ставлення польського революційного руху в Наддніпрянській Україні до питання самостійності УНР (1917–1918 рр.) // Шляхи становлення незалежності Польщі і України: минуле, сучасне, майбутнє: Мат. 5-ї Міжнар. наук. конф., 15–16 листоп. 2008. Ж., 2009.

П. П. Гай-Нижник    


Мальченко

Опубліковано: Гай-Нижник П. П. Міцкевич Мечислав Казимирович // Енциклопедія сучасної України. – Т.21. – К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАНУ; НТШ, 2019. – С.





 
БУЛАВА