Павло Гай-Нижник

Ярослав Пеленський. Етапи життєвого і наукового шляху

Опубліковано: Гай-Нижник П. Ярослав Пеленський. Етапи життєвого і наукового шляху // Київська старовина. – 2004. – №1. – С.155–162.

Ярослав Пеленський – особистість, яку в науковому світі представляти немає потреби. Сьогодні він є відомим в Україні і поза її межами істориком, професором та дійсним іноземним членом (академіком) НАН України, директором Інституту східноєвропейських досліджень ім. В. Липинського Національної Академії наук. Професійна і викладацька спеціалізіції Я. Пеленського: історія і політологія Східної Європи, зокрема України, включаючи давню Русь й Польщу, а також Росії, Радянського Союзу, монголо-татарського світу та Німеччини у ділянках: політична теорія, ідеологія, системний аналіз, інтелектуальна історія, історіографія. Він є не лише відомим істориком, але й просто високоерудованою людиною, яка досконало володіє німецькою, польською, англійською, українською, російською мовами, читає на всіх інших слов'янських мовах, а також церковно-слов'янською, латиною, французькою. Проте свій науковий шлях у житті пан Ярослав розпочав у Європі, а як вчений сформувався у США. Етапи цього шляху не є широко відомими, а тому й наш життєписний нарис про наукову діяльність Я. Пеленського у період його життя до переїзду в Україну можна розглядати, як чи не найпершою вітчизняною розвідкою подібного характеру.

Ярослав Пеленський, за походженням українець-галичанин, народився 12 квітня 1929 року у столиці Польщі – Варшаві. Юнака змалку вабила історія і тому, по закінченні Другої світової війни, молодий українець вступає 1948 року до Вюрцбурзького університету (Wurzburg University) у Німеччині. З 1950 по 1955 рр. Я.Пеленський продовжує вивчати історію вже у Мюнхенському університеті (Munich University) в Баварії, по завершенні якого стає фахівцем з новітньої європейської історії і здобуває вужчу спеціалізацію з середньовічної історії Європи, філософії й німецької літератури. 1957 року він успішно захищає (німецькою мовою) магістерську дисертацію на тему "Українська національна думка у світлі творчості М.Грушевського і В.Липинського" ("The Ukrainian National Thought in the Light of the Works of M.Hrushevs'kyi and V.Lypyns'kyi").

Після отримання докторського ступеня молодий історик 1958 року переїзджає за океан до Сполучених Штатів Америки, де влаштовується на працю до Кінгс-коледжу (King's College) у Вількс-Беррі в Пенсильванії (Wilkes-Barre, P.A.). В Кінгс-коледжі він працює (по 1961 рік) на посаді асистента професора (доцентом) німецької мови та літератури.

Наступний етап творчого і життєвого шляху молодого вченого (з 1961 по 1964 рр.) був пов'язаний з Колумбійським університетом (Columbia University) у Нью-Йорку. В його стінах Я. Пеленський 1964 року отримує посвідчення Інституту Росії Колумбійського університету за дипломну дисертацію (англійською мовою) "Українська радянська історіографія після Другої світової війни" ("Soviet Ukrainian Historiography ofter Word Wor II"). За рік до цього творчого успіху (у 1963 р.) в житті пана Ярослава відбулася знаменна подія. Він одружився з чарівною панянкою Христиною Бук, яка і донині є його вірною супутницею і порадницею. Втім, сімейне життя не стало на заваді у його науковому поступі.

З 1964-го по 1967 рр. Я.Пеленський працює доцетом (асистентом професора) історії в Американському універитеті (American University, Washington, D.C.) у Вашінгтоні.

З 1967 по 1971 рр. вчений працює асистентом професора історії в Університеті Айови (University of Aowa), а навесні 1968-го тимчасово асистував професорство (був доцентом) історії Колумбійського унівеситету Нью-Йорку. Того ж таки 1968 року Я.Пеленський захищає (англійською мовою) докторську дисертацію "Московські імперські претензії до Казанського ханства: дослідження виникнення імперської ідеології" ("Muscovite Imperial Claims to the Kazan Khanat: A Case Study in the Emergence of Imperial Ideology") і здобуває ступінь доктора історичних наук з напряму "Давня і новітня російська та східно-європейська історія" ("Early and modern Russian and East European history"). Кожного літа, протягом 1968-1970 рр. науковець отримував стипендії (grantee) Американського філософського товариства (American Philosophical Society). Півроку (з 1970 на 1971 рр.) Я.Пеленський був членом Filbright-Hays факультету науково-дослідної програми (Faculty Research Program).

1971 року протягом шести місяців пан Пеленський приймає активну участь у обміні вищими стипендіатами (Exchangee Senior Scholars) між Американською Радою вчених товариств (the American Council of Learned Societies) та Академії наук СРСР під егідою Міжнародної науково-дослідної та обмінної (контактної) ради (IREX – International Research and Exchanges Board) і сім місяців у обміні під егідою IREX та польського Міністерства наук, вищої освіти і технологій (був учасником останього обміну і пізніше: протягом трьох місяців 1973-го та шести місяців 1977 рр). Того ж року він здобуває посаду професора історії Університету Айови, в якому працював до 1992 року, за винятком літа 1975 р., коли він займав посаду професора історії у літневій школі Гарвардського університету (Harvard University). У 1971 р. Я. Пеленський на один семестр стає науковим професором (research professor) в Університеті Айова і півроку отримує "слов'янську" стипендію (Slavic Grants) Американської Ради вчених товариств (American Council of Learned Societies).

Пан Пеленський ще не раз ставав науковим професором Університету Айова, а саме по одному семестрові у 1974, 1980, 1989, 1990 рр. (останній раз, за університетським призначенням – off-campus-assignment) та на два місяці його науковим членом (research fellow) у 1981 році. Дещо раніше, у 1974-1975 рр., Я.Пеленський ставав науковим членом Гарвардського університету. За цей час він встиг отримати стипендії: Національного доброчинcтва з гуманітарності (National Endowment for the Humanities) у США (двічи – два місяці 1976 р. і стільки ж у 1977 р.), Видавничої стипендіальної фундації ім.Костюшко (Publication Research Grant Kosciuszko Foundation) 1981 р. та під егідою IREX у 1990 р. двохтижневу Незалежну позасеместрову наукову стипендію (Independent Short-Term Research Grant). Загалом же проф. Пеленський отримав понад 25 академічних і після-докторантських нагород і стипендій (Academic Awards and Post-Doctoral Fellowships).

З 1 травня по 7 червня 1990 р. вчений стає тимчасовим (visiting) науковим професором Інституту соціальних наук (Львів) Академії наук Української РСР, а з проголошенням незалежності України – тимчасовим науковим професором Інституту української археографії Української Академії наук в Києві, членом Української спілки письменників. У 1991 році (23 травня-3 липня) він (під егідою IREX) отримує перехідну стипендію (Travel Grant).

Його професійні й науково-викладацькі інтереси і тематичні спрямування (напрями, семінари, розмови-колоквіуми / Teaching duties and experience (courses, seminars and colloquia – undergraduate and graduate) сягали різних історичних часів і періодів. Серед них, зокрема, середньовічна Русь (IX-XIV/XV ст.), Київська Русь та Московська Росія (до 1682 р.), імперська Росія (1682-1917 рр.), імперська Росія 1801-1917 рр., історія СРСР від 1917 року, історія СРСР (1917-1953 рр.), історія СРСР від 1953 року; семінари та колоквіуми: "Рання історія Росії (політична думка і історіографія)", "Радянська історія" (теми – ленінізм, сталінізм, десиденський рух, радянська політична система, політична теорія, національні проблеми), "Рання новітня історія Центрально-Східної Європи (до 1800 р.)", "Нова історія Центрально-Східної Європи", "Східна Європа і Радянський Союз", "Нова історія України (ХХ ст.)", читання з історії України ХХ ст., "Революця для верхів та реструкталізація в Радянському Союзі й кінець Радянської імперії (1985-1991)", "Імперіалізм (порівняльний аналіз)", порівняльні аналізи – "Комунізм", "Шляхта", "Консерватизм", історія ранньої нової Європи (1500-1815 рр.), історія нової Європи (1815-1945 рр.), історіографія.

Я.Пеленським було зроблено доповіді на І та ІІ конференціях польських і американських істориків у 1975 й 1977 рр.1 та на конференції польських і американських істориків з нагоди двохсотріччя незалежності США2.

Проф. Пеленський брав участь і в науково-організаційній та адміністративній діяльності. З 1982 по 1991 рр. він був головою і членом журі Фундації О. і Т. Антоновичів, з грудня 1987 р. – й членом управи Української Вільної Академії наук у США (Ukrainian Academy of Arts and Sciences in the U.S.A., Inc.), а з 1990 р. – член Міжнародного Комітету дослідження Білорусі, Литви, Польщі та України (International Committee on the study of Belorussia, Lithuania, Poland and Ukraine).

У листопаді 1987 р. Я. Пеленський стає президентом Східно-Європейського дослідного інституту ім. В. К. Липинського у Філадельфії (W. K. Lypynsky East European Research Institute, Inc., Philadelphia).

З отриманням незалежності Україною розпочинається діяльна праця вченого з науковцями його етнічної батьківщини. У листопаді 1992 р. його обирають дійсним іноземним членом (академіком) Національної Академії наук України (Full member /Academician/ of the National Academy of Sciences of the Ukraine, Kyiv), а незабаром Я. Пеленський очолює й створений при ній Інститут східноєвропейських досліджень НАН України (Director, East European Research Institute National Academy of Sciences of the Ukraine, Kyiv).

З серпня 1993 р. Я.Пеленський – член польсько-української історичної комісії, що була створена польською і українською Академіями наук, а з березня 1994 р. – член бюро відділення історії, філософії та права НАН України.

Значний доробок вченого і як редактора наукових журналів і часописів. У 1984 р. він отримує посаду редактора журналу "Віднова", який видавався Інститутом східноєвропейських досліджень у Філадельфії, а також стає членом редакційної колегії (німецької і російської редакцій3) часопису "Континент" (Париж-Москва). Влітку 1991 р. Я.Пеленський – член редакційної ради журналу "Przeglad wschodni" (Варшава), а з 1993 р. – київського "Ucraina mediaevalis".

Ще 1974 р. світ побачило грунтовне дослідження Я. Пеленського (англійською мовою) "Росія і Казань: Завоювання та імперська ідеологія, 1438-1560-ті рр."4. Проф. Пеленський є також редактором і співавтором таких видань, як:

- "Американська та європейські революції 1776-1848 рр.: суспільно-політичні та ідеологічні аспекти" (Айова, США, 1980), де вміщено його статтю "The Haidamak Insurrections and the Old Regimes in Eastern Europe" ("Повстання гайдамаків та старі режими у Східній Європі" [с. 228-347])5;

- "Держава і суспільство Європи у XV-XVIII ст." (Варшава, 1986) із його доробком "Muscovite Russia and Poland-Lithuania, 1450-1600: State and Society -Some Comparisons in Socioholitical Developments" ("Московська Русь та Польщо-Литва 1450-1600 рр.: Держава та суспільство. Деякі порівняння у соціополітичному розвиткові" [с. 93-100])6;

- cпецвипуск (Т. ІХ, № 3/4, грудень 1985) Гарвардських Українознавчих Студій, присвячених проблемі "Політичні та суспільні ідеї Вячеслава Липинського" (Кембридж-Філадельфія, 1987), що був виданий Інститутом східно-європейських досліджень ім. В. К. Липинського у Філадельфії окремою книгою під редакцією Я.Пеленського7. В ній, зокрема, було вміщено також редаговані ним (англійською мовою) вступ і передмова [с. 9-16], а також розвідки: "V. Lypyns'kyi and problem of the Elit" ("В. Липинський та проблема еліти" [с. 98-113]), "Selected previously Unpublished Works by Vjaceslaw Lypyns'kyj" ("Вибранні попередньо неопубліковані праці Вячеслава Липинського" [с. 140-188]), "Selected Studies and Publicistic Writings on V. Lypynskyi" ("Вибрані дослідження та публіцистичні твори В. Липинського" [с. 189-266]), "A Chronology of V. Lypynskyi's Life" ("Хронологія життя В. Липинського" [с. 267-270]), "Select Bibliography of V. Lypynskyi's Works and Related Publications" ("Вибрана бібліографія праць В. Липинського і публікацій, що пов'язані з ним" [с. 271-280]);

- праці Казімєжа Подляського "Білоруси, литовці, українці: наші брати чи вороги?" (Мюнхен, 1986)8, в якій поміщено вступне есе Я. Пеленського "Україна і польська опозиція" [с. 5-21];

- cпільного Інституту східноєвропейських досліджень ім. Липинського (Філадельфія) та Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України наукового видання творів В. Липинського. Зокрема, це його праця "Україна на переломі, 1657-1659 рр."9. У 3-му томі видання (редакція спільно з Л. Біласом) вміщено написаний Я. Пеленським вступ (англійською і українською мовами) [с. ІХ-ХХ];

- "Україна і Росія в історичній зустрічі" (Едмонтон, Канада)10, куди увійли його дослідження "The Contest for the "Kievan Inheritance" in Russian-Ukrainian Relations: The Origins and Early Ratifications" ("Змагання за "Київську спадщину" у російсько-українських взаєминах: Початок та ранні підтвердження" [с. 3-19]) та коментар "On the Need of Russian-Ukrainian Dialogue" ("Потреба російсько-українського діалогу" [с. 345-349]);

- "Підстави історичних та культурних традицій у Центрально-Східній Європі: Білорусь, Литва, Польща, Україна" (Люблін, Польща)11. В цьому збірникові праць одноіменної конференції, що відбулася в Римі 28 квітня-6 травня 1990 р. є й стаття Я. Пеленського "State and COCIETY IN Ukrainian Political Thought" ("Держава і суспільство в українській політичній думці").

- "Праці пам'ятного конгресу присвяченого тисячоліттю хрещення Руси-України" (Мюнхен)12, член редакційної колегії був пан Пеленський і автором вміщеної до збірника праці "The Ideological Contest for the Kievan Succession" ("Ідеологічні змагання щодо Київської спадщини" [с. 696-705]);

- "Вячеслав Липинський. Історико-політична спадщина і сучасна Україна"13 із вступним есе "Липинський – спадщина і сучасна Україна" [с. 15-29]; - збірника матеріалів міжнародної конференції (Рим, 28 квітня-6 травня 1990 р.) "Білорусь, Литва, Польща, Україна: Утворення історичних та культурних традицій у Центрально-Східній Європі" (Рим)14 із статтею "State and Society in Ukraine Political Thought" ("Держава і суспільство в українській політичній думці" [с. 398-411]);

- Ювілейного збірника Міжнародної науково-практичної конференції привяченої 120-річниці від дня народження Гетьмана П. Скоропадського і 75-річниці відновлення Української Держави 29 квітня 1918 р. (Київ-Чернігів-Тростянець, 13-15 травня 1993 р.) "Останній Гетьман"15, із статтею його головного редактора "Гетьманат П. Скоропадського. Міфи і дійсність" [с. 5-13];

- спогадів П. Скоропадського16, де вміщено написану дослідником передмову "Спогади Гетьмана Павла Скоропадського" [с. 4-34]

- "Огляду української історіографії" Д. Дорошенка17 з передмовою Я. Пеленського "Українська державницька школа" [с. 3-5] тощо.

Безперечно найважливіше значення мають монографічні дослідження, першим з яких була вже згадана нами вище праця "Russia and Kazan: Conquest and Imperial Ideology (1438-1560s)", видана у 1974 році.

1993 року Канадським Інститутом українознавчих дослідів було прийнято до друку працю Я. Пеленського "Hetman Pavlo Skoropadskyj and Germany (1917-1918) as Peflected in Memoirs" ("Гетьман Павло Скоропадський і Німеччина (1917-1918 рр.) у викладі спогадів"), яка мала увійти до англомовної збірки "Історія німецько-українських взаємин". Того ж року Каліфорнійським університетом у Берклеї до видруку було взято його дослідження "The Contest for the Inheritance of the Metropolitanate of Kiev and all Russ (Early 14th Centuries to 1458): Ideology and Power Polytics", що мала увійти до І тому (під назвою "Від Київської Русі до сімнадцятого століття: історія, мова, ідеологія") тритомної англомовної серії "Християнство та його роля в культурі Східних слов'ян".

Тим часом, коли вчений остаточно вирішує пов'язати свою долю з розвитком української науки і передбратися до Києва, він продовжує своє дослідження витоків, перебігу і наслідків історії претендування на "Київську спадщину" й долі самої Київської Русі працюючи над англомовною "The Contest for the Inheretance of Kievan Rus' Origins and Early Ramifications, 1070s-1340", а також над історією Української Держави 1918 р. і російським та німецьким трактуванням спогадів Гетьмана П. Скоропадського у свому новому розшуку "Preparation of Hetman Pavlo Skoropadskyj's Memoris for publication: Russian edition and German traslation with introductory studies and critical apparatus".

В цілому Ярослав Пеленський є автором понад 30-ти досліджень, статтей та нарисів в міжнародних наукових журналах та 150-ти статтей і рецензій в українських часописах, основні з яких:

Vjaceslav Lypynskyi // Zbirnyk "Ukrainkoji Literaturnoji Hazety" (1956). - Munich, 1957. - pp. 197-213.

Geschichtliches Denken und politische Ideen V. Lypyns'kyis // Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas. - 1961. - IX, 2. - pp. 223-246.18

Soviet Ukrainian Historiography ofter World War II // Jahrbucher fur Geschichte Osteuropas. - 1964. - XII, 3. - pp. 375-418.19

Recent Ukrainian Writing // Survey. - 1966. - № 59. - april. - pp. 102-112.20

Muskovite Imperial Claims to the Kazan Khanate // Slavic Review. - 1967. - XXVI, 4. - pp. 559-576.21

The Incorperation of the Ukrainian Lands of Old Rus' into Crown Poland (1569)(Cocio-material Interest and Ideology – A Reexamination) // American Contributions of the Seventh International Congress of Slavists (Warsaw, august 21-27, 1973). - Vol. III: History. - Hague-Paris, 1973. - pp. 19-52.22

Inkorporacja ukrainskich ziem davnej Rusi do Korony w 1569 roku; Ideologia i korzysci – proba novego spojrzenia // Pezeglav historyczny. - 1974. - LXV, 2. - pp. 243-262.

Shelest and his Period in the Soviet Ukraine (1962-1972): A Revival of Controlled Ukrainian Autonomism // Ukraina in the Seventies Oakville. - Ontario: Mosaic Press, 1975. - pp. 283-305.23

Правні та ідеологічні обгрунтування включення українських земель до Коронної Польщі (1569) // Ювілейний збірник Української Вільної Академії наук. - Вінніпег, 1976. - С. 1-14.

The Origins of the Official Muscovite Clains to the "Kievan Inheritance" // Harvard Ukrainian Studies. - 1977. - I, 1. - pp. 29-52.24

State and Society in Muscovite Russia and the Mongol-Turkic System in the Sixteenth Century // A. Ascher, T. H. Halasi-kun, B. Kiraly eds. The Mutual Effects of the Islamic and Judeo-Christian Worlds: The East European Pattern. - New-York: Drooklin College Studies on Society in Change, 1979. - pp. 93-109.25

State and Society in Muscovite Russia and the Mongol-Turkic System in the Sixteenth Century // Forschungen zur osteuroaischen Geschichte. - 1980. - XXVII. - pp. 156-167.26

Russia, Poland and Ukraine: Historical and Political Perspectives // Poland and Ukraine: Past and Present. - Edmonton-Toronto, 1980. - pp. 308-327.27

"The Sack of Kiev of 1482 in Contemporary Muscovite Chronicle Writing", in: Eucharisterion: Essays presented to Omeljan Pritsak // Harvard Ukrainian Studies. - 1979-1980. - III/IV, 2. - pp. 638-649.28

The Contest between Lithuania-Rus' and the Golden Horde in the Fourteenth Century for Supremary over Eastern Europe // Archivum Eurasiae Medii Aevi. - 1982. - Vol. II. - pp. 303-320.29

The Emergence of the Muscovite Claims to the Byzantine-Kievan "Imperial Inheritance" ("Okeanos": Esseys presented to Ihor Sevcenko) // Harvard Ukrainian Studies. - 1983-1984. - VII. - pp. 520-531.30

The Cossack Insurrections in Jewish-Ukrainian Relations in P. J. Potychnyj and H. Aster (eds.) Ukrainian-Jewish Relations in Historical Perspective. - Edmonton, 1988. - pp. 31-42.31

The Sack of Kiev of 1169: Its Significance for the Succession to Kievan Rus // Harvard Ukrainian Studies. - 1987-1988. - XI, 3-4. - pp. 303-316.32

The Contest for the "Kievan Succession" (1155-1175): The Religious-Ecclesiastical Dimension // Harvard Ukrainian Studies. - 1988-1989. - XII-XIII. - pp. 761-780.33

Сучасний консерватизм – лібералізм з ХІХ століття // Філософська і соціологічна думка. - 1990. - № 11. - С. 3-7.

[Похвала лекцій Івана Дзюби] // Слово і час. - 1991. - № 12. - С. 43-46.

Змагання за "Київський спадок" (1155-1175). Релігійно-духовний вимір // Археологія. - 1991. - № 3. - С. 33-46.

Вячеслав Липинський – основоположник державницької школи в українській історіографії // Український історичний журнал. - 1992. - № 2. - С. 139-141.

The Origins of the Muscovite Ecclesiastical Claims to the "Kievan Inheritance" // Nuovi studi storici. - 1992. - Vol. 17. - pp. 213-226.34

У журналі-альманахові східноєвропейської політики, науки та культури "Віднова" (Філадельфія, США), головним редактором якого був Я. Пеленський, вийшли друком його статті:

До століття українського жіночого руху (1884-1984) // Віднова. - 1984. - Т. 1. - С. 5-8.

Книжковий огляд // Віднова. - 1984. - Т. 1. - С. 178-184.

До проблеми україно-російських взаємин // Віднова. - 1984-1985. - Т. 2. - С. 5-21.

До питання україно-польських взаємин // Віднова. - 1985. - Т. 3. - С. 247-248.

Україна і польська опозиція // Віднова. - 1985-1986. - Т. 4. - С. 5-21.

Чорнобиль – трагедія України // Віднова. - 1986. - Т. 5. - С. 5-8.

"Гласність", "перебудова" і українська дійсність // Віднова. - 1987. - Т. 6/7. - С. 9-19.

Книжковий огляд // Віднова. - 1987. - Т. 6/7. - С. 368-372.

Примітки:

1 Slavic Review. - 1975. - XXXIV, 1. - P. 216-218; Slavic Review. - 1977. - XXXVI, 1. - P. 173.
2 AHA Newsletter. - XV, 1. - 1977. - P. 9; Konferencja historykow polskich i amerykanskich w dwusetna pocznice niepodleglosci USA // Ameryka. - 1977. - № 197. - P. 35-36.
3 З 1991 р. російська редакція публікується у Москві.
4 Pelenski J. Russia and Kazan: Conquest and Imperial Ideology (1438-1560s). - Mouton: The Hague-Paris, 1974. - 368 pp.
5 The American and European Revolutions, 1776-1848: Sociopolitical and Ideological Aspects / Edited with Introduction by Jaroslaw Pelenski / Proceedings of the Secjnd [Bicentennial] Cjnference of Polish and American Historians, Iowa City, Iowa, U. S. A. (29 September-1 October 1976) / - Iowa City: University of Iowa Press, 1980. - 412 pp.
6 State and Cociety in Europe from the Fifteenth to the Eighteenth Century (Proceedings of the First Conference of Polish and American Historians [1947]) / Edited with introduction by Jaroslaw Pelenski / - Warshawa: Warshaw University Press-1985, 1986. - 297 pp.
7 Special issue, Harvard Ukrainian Studies devoted to "Political and Social Ideas of Vjaceslaw Lypyns'kyj", edited by Jaroslaw Pelenski, Volume IX, Nos 3/4 (Desember 1985). - Philadelphia: Commemorative Edition, by the W. K. Lypyns'kyj East European Research Institute, Inc., 1987. - 280 pp.
8 Подляський К. Білоруси, литовці, українці: наші брати чи вороги? - Мюнхен, 1986. - 157 с.
9 Липинський В. Україна на переломі, 1657-1659. - Філадельфія, 1991. - І-ХХ, 346 с.; Lypynsky V. Ukrainian at the Turning Point, 1657-1659: Notes on the History of Ukrainian State Building in the Seventeenth Century. - Philadelphia, 1991. - 416 pp.
10 Russia and Ukraine in Their Historical Encounter (Proceedings of the First Conference on Russian-Ukrainian Relations, held in Hamilton, Canada, October 8-9, 1981) / Co-edited by J. Pelenskyi (together with Peter J. Potichnyi, Marc Raeff and Gleb Thekulin). - Edmonton, Canada: Published by Alberta University, 1993. - XIV, 354 pp.
11 The Foundations of Historical and Cultural Traditions in East Central Europe: Belorusia, Lithuania, Poland, Ukraine. - Lublin, 1993. - 450 pp.
12 Proceedings of the Commemorative Congress Devoted to the Millennium of the Christianization of Rus'-Ukraine. - Munich, 1990. - 1002 pp.
13 Вячеслав Липинський. Історико-політична спадщина і сучасна Україна. Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої В. Липинському (Київ-Луцьк, 2-7 червня 1992 р.). - Київ-Філадельфія, 1994. - 284 с.
14 Belarus, Lithuania, Poland, Ukraine. The Foundations of Historical and Cultural Traditions in East Central Europe. - Rome: Institute of the East Central Europe, Lublm and John Paul II Foundation, 1994. - 503 pp.
15 Останній Гетьман. Ювілейний збірни Міжнародної науково-практичної конференції присвяченій 120-річниці від дня народження Гетьмана П. Скоропадського і 75-річниці відновлення Української Держави 29 квітня 1918 року. - К.: Академпрес, 1993. - 280 с.
16 Скоропадський П. Спогади. Кінець 1917-грудень 1918. - Київ-Філадельфія, 1995. - 284 с.
17 Дорошенко Д. Огляд української історіографії. - К., 1994. - 260 с.
18 Історичне мислення та політична ідея В. Липинського // Альманах східноєвропейського мислення. - 1961. - IX, 2. - С. 223-246.
19 Українська радянська історіографія після ІІ світової війни // Альманах східноєвропейського мислення.
20 Сучасне українське письменство // Огляд.
21 Московські імперські претензії до Казанського ханства // Слов'янський огляд.
22 Об'єднання українських земель Давньої Русі під короною Польською (1569) (Соціо-матеріальний інтерес і ідеологія – перевипробування) // Американський внесок до 7 Міжнародного конгресу славістів.
23 Шелест і його період у Радянській Україні (1963-1972 рр.): Відродження контрольованого українського автономізму.
24 Початок офіційних московських претензій на "Київську спадщину" // Гарвардські українознавчі досліди.
25 Держава та суспільство Московської Русі і монголо-тюркська система в ХVI ст. // Взаємний вплив ісламського та юдео-християнського світів: Східноєвропейський зразок.
26 Держава та суспільство Московської Русі і монголо-тюркська система в XVI ст. // Дослідження східноєвропейської думки.
27 Росія, Польща і Україна: історичні та політичні перспективи // Польща та Україна: минуле і майбутнє.
28 "Пограбування Києва 1482 року у сучасних московських хронікальних записах" у "Eucharisterion": нарисі представленому Омеляном Пріцаком // Гарвардські українознавчі досліди.
29 Змагання між Ливово-Руссю та Золотою Ордою у XIV ст. за верховенство у Східній Європі.
30 Поява московських притензій до візантійсько-київської "імперської спадщини" ("Okeanos": нариси представлені Ігорем Шевченко) // Гарвардські українознавчі досліди.
31 Козацькі повстання у жидівсько-українському зв'язку у П. Я. Потичного та Г. Естера в "Україно-жидівських відносинах і історична перспектива".
32 Пограбування Києва 1169 року: Його значення для спадкоємництва у Київській Русі // Гарвардські українознавчі досліди.
33 Змагання за "Київський спадок" (1155-1175 рр.): Релігійно-духовний вимір // Гарвардські українознавчі досліди.
34 Початок московських духовних претензій на "Київський спадок" // Нові історичні досліди.