hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Павло Гай-Нижник

Гетьманців-державників Союз

ГЕТЬМАНЦІВ-ДЕРЖАВНИКІВ СОЮЗ (СГД) - монархічна організація українців, що діяла у Канаді та США. СГД підтримував ідею гетьман. укр. держави з П.Скоропадським на чолі. У США постав 1922 на основі атлет. молодіж. т-ва "Січ", гол. отаманом обрано С.-К.Гриневецького. Друк. орган - "Січові вісті" (ред. О.Назарук). Задля підвищення військ. підготовки 1930 чл. СГД приєдналися до амер. міліції. 1940 орг-цію перевіряло Федерал. бюро розслідувань США, виявивши деяких її радикально налаштованих учасників. 1942 СГД розформовано. У Канаді орг-ція сформувалася на основі просв.-спорт. т-в, що 1924 об'єдналися під проводом О.Босого в Січову орг-цію (у м.Йорктон, провінція Саскачеван). Від 1928 - Канад. Січова орг-ція, від 1934 - СГД; пресові органи - "Пробій", "Канадійська Січ", 1930-58 - "Український робітник". Центр. осідки - у Торонто й Вінніпезі. Серед членів - І.Ісаїв, В.Дикий, В.Дужий, Д.Ільчишин, М.Лапка, І.Скалецький, С.Можевський, І.Корчинський, А.Арабська, О.Малофій, М.Гетьман, Т.Дацків, Т.Михайлівський, В.Стира, Г.Байрак, П.Барицький, П.Олійницький. 1940 орг-ція сприяла утворенню КУК. У часи 2-ї світ. війни діяльність СГД ослабла, 1952 стався розкол. Згодом нетривалий час виходили органи "Наша держава" та "Батьківщина".
Енциклопедія сучасної України

Опубліковано: Гай-Нижник П.П. Гетьманців-державників Союз // Енциклопедія Сучасної України. - Т.5. - К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. - С.582.


 
БУЛАВА