«Відчуття»
поезії
ЕПІКА ЖИТТЯ
Між видимим й незна́ним меж немає – Жеврі́є лиш ілюзія, епічність тла Буття Й клоака будуарних хтив куцо горлає Про велич ницих. Гра в блу́дне сповиття Тваринної феєрії задухою волає і конає У тому зашморзі душа. Пізна́ння ж окуття Вир розуму в кайданах скутих дум тримає Й в розпусті мрій. Шлях світосприйняття Згубився в буднях й златі. Мудрість вимирає, Вбива у метушні любов, рве боговідчуття Природи Людства. Знань глибінь здолає Сакральність Неба тайн, земного сенс Життя.
16 грудня 2018 р.