«Відчуття»
поезії
КОЛИШНІ
І світ навколишній – не вже, а – лиш весна, Влови́ на спогад – мить – ми такі інші. Все наче як Любов… Незбещенні вуста Без дотику богів… Порожні. Переспілі вишні Й блукальці вір. Цілуємо повітря. Хто ще зна Про вхоплений світанок в руки? Вищі! Ми є апостоли безвиході і джерела́ми дна, А може й позасвітні. Ми – колишні Лелеки душ, cпотрошення зерна!
7 квітня 2017 р.