«Відчуття»
поезії
ПРИВІЛЕЙ
Мій привілей – тебе кохати вічно, Для зірки небом стати і плекати Любов її як бога. Віддано й епічно. Аж до краї́в безмежжя. І вінчати Цвіт неземний ося́янням. Велично Його в розніжні чари зцілувати Чуттями раю. Палко й аскетично. У стузі днів тебе в собі́ плекати Як віру щиро. Ревно й потойбічно. І жити щастям див, лілеяти і знати: Нам долю світ начаклував магічно У привілей для обраних – кохати.
3 березня 2019 р.