hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Новітній цивілізаційний націоналізм усвідомлює морально-світоглядне значення джерельної теорії на­ціо­налізму (нео- націонал-консерватизму) й осо­бисто-відповідальний важіль ідеї державно-націо­кратичної глибинної сутності бути націо­налістом у поєднанні з консервативнивними цінностями нації та поступом новітніх викликів поколінь, які ведуть її до величі й звитяги! Раса, кров і міць – одвічні ознаки бути собою Великому Народові! Решта – приречене на смерть і забуття, що навіть не варте бути гноєм історії людства!» Павло Гай-Нижник

Гай-Нижник П. П.,
Батрак О. П.

Догматика віри в Кафолічній Церкві й запровадження християнства у Давній Русі
(кінець ІХ – середина ХІ ст.).
Нарис історико-герменевтичної інтерпретації

християнство, русь, хрещення русі


Завантажити файл


Гай-Нижник П. П., Батрак О. П. Догматика віри в Кафолічній Церкві й запровадження християнства у Давній Русі (кінець ІХ – середина ХІ ст.). Нарис історико-герменевтичної інтерпретації. – К.: «МП Леся», 2015. – 278 с.

У монографії автори аналізують складний і неоднозначний процес запровадження християнства у Русі кінця ІХ – середини ХІ ст. У контексті тогочасних європейського світогляду та християнської релігії висвітлюються теологічні спільність та відмінності ще єдиної на той час Християнської Церкви, але яку уже тоді роздирали політико-ідеологічні та догматичні протиріччя. З’ясовується місце, роль і самовизначення Русі у тих процесах.

Автори, з огляду історико-герменевтичної інтерпретації та слов’янської кирило-мефодіївської традиції (у співставленні з аріанською, візантійською та латинською), розв’язують тогочасні вузли теологічних уявлень і догм, зокрема таких понять і термінів як «Свята Трійця», «єдиносущність», «подібносущність», «Символ Віри» тощо. Прослідковуються світоглядно-релігійний та політико-ідеологічний шлях Русі до запровадження християнства в державі Володимиром Великим та його утвердження Ярославом Мудрим.

У книзі також розглядаються передумови, підстави та обставини прийняття християнської віри великим князем Київським Володимиром Святославичем, її символічний та духовний зміст, аналізуються княжі діяння у цій сфері. Встановлюються релігійно-політичні узріння, тактика і стратегія утвердження Віри Христа великого князя Київського Ярослава (Мудрого) Володимировича, його бачення місця Церкви в Руській державі, суспільстві, у слов’янському світобаченні, а також поміж духовно-релігійними і державними центрами тогочасного Християнського Світу.

З М І С Т

ВСТУПНЕ СЛОВО . 5

Розділ 1.

ІСТОРІОГРАФІЧНІ, ДЖЕРЕЛОЗНАВЧІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ ПРОБЛЕМИ . 15

1.1. Ступінь наукової розробки теми . 16

1.2. Джерельна база дослідження . 31

1.3. Методологічні принципи дослідження. Нова парадигма герменевтичного дискурсу як провідний засіб тлумачення середньовічних богословських та світських текстів . 37

1.4. Діалектика світського та богословського в історико-герменевтичній інтерпретації концепту «подібносущність» . 50

Розділ 2.

ФОРМУВАННЯ ТЕОЛОГІЧНИХ ЗАСАД ХРИСТИЯНСЬКОГО ВІРОВЧЕННЯ: ГЕРМЕНЕВТИЧНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ТЕРМІНУ-ДОГМАТА «ПОДІБНОСУЩНІСТЬ» . 63

2.1. Введення і поширення термінів «єдиносущність», «подібносущність» в ранньохристиянський період . 64

2.2. Літописний варіант Символу Віри в теологічних системах латинської (згодом – католицької) та візантійської (потім – православної) ріадології . 79

Розділ 3.

АНАЛІЗ БОГОСЛОВСЬКОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В ПАТРИСТИЧНІЙ ТА ДАВНЬОРУСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ . 91

3.1.Співвідношення понять «єдиносущий» та «подібносущий» в інтерпретації сучасних дослідників . 92

3.2. Теологічні особливості Символу Віри в «Ізборнику 1073 року» та «Повісті временних літ» . 102

Розділ 4.

РЕКОНСТРУЮВАННЯ ПОДІЙ ІСТОРІЇ ХРИСТИЯНІЗАЦІЇ РУСІ КІНЦЯ IX – СЕРЕДИНИ X ст . 129

4.1. Хрещення Русі великим князем Київським Володимиром: обрання віри і цивілізаційно-політичного поступу . 130

4.2. Русько-візантійська війна 1043 року: церковний та політико-ідеологічний аспекти в контексті релігійної політики великого князя Київського Ярослава Мудрого . 172

4.3. Інтерпретація теологічної доктрини хрещення Русі в «Повісті временних літ», «Слові про закон і благодать» та в інших наративних джерелах . 192

ПІСЛЯСЛОВО . 217

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ . 229

ДОДАТКИ . 253

Додаток А.

Літописний Символ Віри . 254

Додаток Б.

[Ізборник 1073 р. / «Того же написание о вере»] . 256

Додаток В.

[Ізборник 1073 р. / «Того же написание о вере»] . 257

Додаток Д.

[Ізборник 1073 р. / «Того же написание о вере»] . 259

Додаток Ж.

[Ізборник 1073 р. / Кормчая / Троїцький зб.] . 261

Додаток З.

[Ізборник 1073 р. / Кормчая / Троїцький зб.] . 262

Додаток К.

Послідовність позиції, що простежується в пояснені вислову «троици кланяюся въ единице и единьницы въ троици» [Ізборник 1073 р. / «Того же написание о вере»] . 263

Додаток Л . 264

Додаток М.

Слово реченого Христолюбцем . 265

Додаток Н.

Пам’ять і похвала князеві руському Володимиру, як хрестився Володимир і дітей своїх охрестив, і усю землю Руську од кінця й до кінця, і як хрестилася бабуня Володимирова Ольга раніше Володимира (Яков Мніх) . 266

Додаток П.

Молитва з «Повчання чадам своїм» (Володимир Мономах) . 274



 
БУЛАВА