hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Шановні друзі, наш сайт існує завдяки лише Вашій фінансовій підтримці. Не забутьте скласти благодійну пожертву на наш рахунок: ПриватБанк - 4149 6090 0384 6062
Dear friends, our website exists because of your financial support. Don’t forget to donate to this bank account: 4149 4993 8247 2718 (USD)

Архівні документи
XV - XVIII ст.


Барабаш Д. Наказ переяславській козацькій старшині про те, аби вона перейнялася поверненням козакові переяславському Гаврилові Колушкевичу ділянки землі, що була відібрана в нього безправно переяславськими козаками Саченками
(м.Черкаси)

(7 березня 1617 р.)

_______________________


Барабаш Дмитро

Наказ
переяславській козацькій старшині про те,
аби вона перейнялася поверненням козакові переяславському
Гаврилові Колушкевичу ділянки землі,
що була відібрана в нього безправно
переяславськими козаками Саченками

7 березня 1617 р., м.Черкаси   

Дмитр Богданович Барабаш, гетман, зо всем рицерством войска его королевское милости запорожского.

Старшему на тот час над товариством у переясловских товаришов, так на тот час, яко и на потомние часы будучему, зичим вашмосцем от пана Бога зо всем товариством своим доброго здоровя, зе всими радостними помыслными потехами в незамероные лета, яко сам собе.

Приходил до рады нашое зуполное товариш наш козак войска запорожского Гаврило, обиватель переясловский, перекладаючи перед нами жаль свою на Сачченки, суседов своих, которые ему в кгрунтах отцовщини его безправне, так в сеножатех, яко и засеянем пашне на нивах власнеє отцовщини его кривди и утиски безправне чинять и тих грунтов не будучи посессорами и ни жадними дедичами, нет ведома за яким правом, оного Гаврила, товариша нашего, оттерши от кгрунту, отцовщини его уживають. Якож зрозумели есмо з декрету, от него нам поданного, же се то ему в таком обелженю великая кривда дееть, зрозумели есмо; прото срокго а сурове росказуемо, под ласкою нашею войсковою и под срокгим каранем войсковим, убитку товаришеве нашему, тому Гаврилове такового обелженя, кривды и утисков тим Сачченкам в кгрунтах его чинить над тое писане наше не допущать рачили. А што пашни свое власное посеяли на нивах кгрунту его, аби ему десетину давши, большей уживать тих нив не важилися, яко и сеножатей косить, их на пожиток свой оборочать не хотели, але и овшем, яко грунт отцовизний его власное, к нему обернувши, потреби жадное не мели и моци жадное вечними часи не денжали, жеби се теж тот товариш наш Гаврило Колушкевич з жалем до нас не приходил и нам всему войску трудности не задавал. Писан у Черкасове року 1617, Марта 7 дня. (М. П.).



 
БУЛАВА Youtube Youtube