Павло
Гай-Нижник

Архівні документи
Світова історія

Декларація прав людини і громадянина. Конституційний Акт 1793 р. (українська)

Declaration des droits de L’Homme et du Citoyen.
Constitution de 1793 ou de l'an I (france)

Французький народ, переконаний, що забуття природних прав людини і зневага до них є єдиною причиною нещасть світу, прийняв рішення викласти в урочистій декларації ці священні та невід’ємні права для усіх, щоб усі громадяни маючи можливість постійно порівнювати дії уряду з метою будь-якого соціального інституту, ніколи не дозволяли пригноблювати себе і принижувати свою гідність тиранією, щоби люди завжди мали основу своєї свободи і щастя, судді – правила виконання своїх обов’язків, законодавець – мету свого призначення. Отже, він проголошує, у присутності Верховної Істоти, наступну декларацію прав і свобод.

Стаття перша. Метою суспільства є загальне щастя. Уряд встановлений, щоб забезпечити людині користування її природними і невід'ємними правами.

Стаття 2. Ці права є рівність, свобода, безпека, власність.

Стаття 3. Всі люди рівні за природою і за законом.

Стаття 4. Закон є вільне та урочисте вираження загальної волі, він однаковий для усіх, і коли захищає і коли карає, він може утверджувати лише те, що є справедливим та корисним для суспільства і не може захищати те, що є шкідливим.

Стаття 5. Усі громадяни безпосередньо мають право на державну службу. Вільні люди не знають інших підстав мати перевагу на виборах, ніж чесноти і таланти.

Стаття 6. Свобода – це властива людині сила робити усе, що не порушує прав інших: її основа – природа, її мета – справедливість, її забезпечення – закон, моральна межа свободи у цьому правилі: Не роби іншому того, чого не хочеш, щоб зробили тобі.

Стаття 7. Право виражати свої думки і погляди, як у пресі, так і у будь-який інший спосіб, право на мирні зібрання, свободу віросповідання, не можуть бути заборонені. Необхідність проголошення цих прав означає наявність або загрозу деспотизму.

Стаття 8. Безпека – це захист суспільством кожного зі своїх членів: збереження його особистості, його права і власності.

Стаття 9. Закон охороняє спільні та індивідуальні свободи супроти пригноблення тих, хто управляє.

Стаття 10. Ніхто не може бути звинувачений, затриманий або ув’язнений інакше, як у випадках, визначених законом, і у встановленому ним порядку. Будь-який громадянин викликаний або затриманий відповідно до закону, мусить негайно коритися: він робить себе винним, якщо чинить опір.

Стаття 11. Будь-яка дія щодо людини, вчинена без законних підстав та з порушенням встановленого законом порядку є свавільною і тиранічною, особа проти якої є намір вчинити таку дію у насильницький спосіб, має право на застосування сили.

Стаття 12. Ті, хто буде клопотати, видавати розпорядження або виконувати свавільні дії, винні і мають бути покараними.

Стаття 13. Кожна людина вважається невинуватою, доки її не визнано винною, тому у разі необхідності затримання, будь-яка надмірна суворість при його здійсненні повинна бути суворо покарана згідно закону.

Стаття 14. Ніхто не має бути засуджений і покараний інакше, як після вислухування його пояснень, після виклику в законному порядку та за законом, оприлюдненим до вчинення злочину. Закон, що карає злочини, вчинені до його прийняття, є тиранією, надання закону зворотньої сили є злочином.

Стаття 15. Закон повинен встановлювати покарання строго і очевидно необхідні: покарання має відповідати тяжкості злочину і бути корисним для суспільства.

Стаття 16. Право власності, це можливість кожному громадянину, користуватися і розпоряджатися на власний розсуд своїм майном, своїми доходами, плодами своєї праці і своїх занять.

Стаття 17. Людина може займатися будь-яким видом роботи, діяльності, торгівлі, без будь-яких виключень.

Стаття 18. Кожна людина може надавати за договором свої послуги і свій час, але не може продаватися або бути проданою: особа не є відчужуваною власністю. Закон не визнає прислуги, не може бути зобов’язань про домашні послуги інших, ніж як між робітником і роботодавцем.

Стаття 19. Жодна людина не може бути позбавлена будь-якої частини свого майна без її згоди, крім випадків, коли цього вимагає встановлена законом суспільна необхідність, і за умови справедливого та попереднього відшкодування.

Стаття 20. Жодний податок не може бути встановлений інакше, як для загальної користі. Усі громадяни мають право брати участь у встановленні податків, спостеріга ти контролювати їх використання.

Стаття 21. Громадська опіка є священим обов’язком. Суспільство зобов’язане забезпечити існування нещасним громадянам або через надання їм роботи, або через надання коштів для існування тим, хто не в змозі працювати.

Стаття 22. Освіта є необхідністю і має бути забезпечена для усіх. Суспільство повинне всіма силами заохочувати освітній розвиток народу, освіта повинна бути доступною для усіх громадян.

Стаття 23. Соціальна гарантія полягає у діяльності всіх, задля забезпечення кожному реалізацію і збереження своїх прав; ця гарантія грунтується на суверенітеті народу.

Стаття 24. Вона нездійсненна, якщо межі державних повноважень чітко не визначені законом і якщо не гарантована відповідальність усіх посадовців.

Стаття 25. Суверенітет належить народу та є єдиним і неподільним, невідчужуваним та непорушним.

Стаття 26. Жодна частина народу не може здійснювати владу усього народу, але кожна частина суверенних зборів має право повної свободи волевиявлення.

Стаття 27. Кожний, хто привласнює суверенітет має бути негайно страчений вільними людьми.

Стаття 28. Народ завжди зберігає за собою право на перегляд, зміни та заміну Конституції. Жодне покоління не може підпорядковувати своїм законам майбутні покоління.

Стаття 29. Кожний громадянин має право брати участь у створенні закону, так само як і вибрати для цього своїх представників або агентів.

Стаття 30. Державні посади по суті тимчасові; їх не можна розглядати ні як відзнаки, ні як нагороди, але лише як обов’язки.

Стаття 31. Злочини представників народу та його агентів не повинні залишатися безкарними. Ніхто не має права претендувати на більшу недоторканність, ніж мають усі громадяни.

Стаття 32. Право подавати петиції представникам державної влади у жодному випадку не може бути заборонене, призупинене чи обмежене.

Стаття 33. Спротив пригнобленню є наслідком порушення інших прав людини.

Стаття 34. Пригноблення одного з членів суспільства є тим самим пригноблення усього соціального організму. Пригноблення усього суспільства є тим самим пригноблення кожного з його членів.

Стаття 35. Коли уряд порушує права народу, повстання для народу і для кожної його частини є найсвятішим правом і невідкладним обов’язком.

Стаття перша. Французька Республіка є єдина і неподільна.

Стаття 2. Задля здійснення свого суверенітету французький народ розподіляється на первинні асамблеям по кантонам.

Стаття 3. Задля здійснення управління і відправлення правосуддя він розподіляється по департаментам, округам, муніципалітетам.

[...]

Стаття 7. Верховна влада належить народу - усім французьким громадянам.

Стаття 8. Народ безпосередньо вибирає своїх представників.

Стаття 9. Він делегує виборщикам право вибирати урядників, громадських третейських суддів, суддів криминальних і касаційних судів.

Стаття 10. Народ – законодавець, він обдумує та створює закони.

[...]

Стаття 56. Проекту закону передує доповідь.

Стаття 57. Обговорення не розпочинається і проект закону може бути відкликаний протягом 15 днів після оголошення доповіді.

Стаття 58. Проект друкується і розсилається в усі адміністративно-територіальні утворення Республіки, із позначкою: законодавча пропозиція.

Стаття 59. Якщо протягом 40 днів після розсилки законопроекту в половині департаментів, плюс один, десята частина первинних асамблей кожного з них, скликаних належним чином, не відхилить його, проект вважається прийнятим і стає законом.

Стаття 60. У разі відхилення, законодавчий орган скликає первинні асамблеї.

[...]

Стаття 101. Жодний громадянин не звільняється від почесного зобов'язання брати участь у спільному внеску.

[...]

Стаття 107. Усі та головні сили Республіки складає її народ, в цілому.

Стаття 108. Республіка задля безпеки, навіть у мирний час, утримує збройні сили, сухопутні і морські.

Стаття 109. Усі французи – солдати; вони вчаться володіти зброєю.

Стаття 110. Старшого за званням поза службою не існує.

Стаття 111. Різниця у званнях, їх відмітних знаках та субординація існують тільки на службі та лише під час служби.

[...]

Стаття 115. Якщо в половині департаментів, плюс один, десята частина первинних асамблей кожного з них, скликаних в належному порядку, зажадає перегляду конституційного акту або зміни деяких його статей, то законодавчий орган зобов'язаний скликати усі первинні асамблеї Республіки для вирішення питання про скликання Національного Конвенту.

Стаття 116. Національний Конвент формується таким же чином, як і законодавчий орган та поєднує в собі усю владу.

Стаття 117. Він вирішує тільки конституційні питання та лише ті, які спричинили його скликання. [...]

122. Конституція гарантує кожному французові рівність, свободу, безпеку, власність, платежі по державних позиках, вільне віросповідання, загальну освіту, громадську опіку, необмежену свободу преси, право подавати петиції, право об'єднуватися у товариства за інтересами, реалізацію усіх прав людини.

123. Французька Республіка шанує щиросердя, мужність, старість, синівське блогочестя, нещастя. Вона віддає збереження Конституції під варту усіх чеснот.

124. Декларація прав і конституційний акт мають бути викарбувані на таблицях у приміщенні законодавчого корпусу та в інших громадських місцях.

La Convention nationale dйclare : 1° Qu'il ne peut y avoir de Constitution que celle qui est acceptee par le peuple ; 2° Que les personnes et les proprietes sont sous la sauvegarde de la Nation.

La Convention nationale decrete que la royaute est abolie en France.

La Convention nationale declare que la Republique franзaise est une et indivisible

Le peuple franзais, convaincu que l'oubli et le mйpris des droits naturels de l'homme, sont les seules causes des malheurs du monde, a rйsolu d'exposer dans une dйclaration solennelle, ces droits sacrйs et inaliйnables, afin que tous les citoyens pouvant comparer sans cesse les actes du gouvernement avec le but de toute institution sociale, ne se laissent jamais opprimer, avilir par la tyrannie ; afin que le peuple ait toujours devant les yeux les bases de sa libertй et de son bonheur ; le magistrat la rиgle de ses devoirs ; le lйgislateur l'objet de sa mission. - En consйquence, il proclame, en prйsence de l'Кtre suprкme, la dйclaration suivante des droits de l'homme et du citoyen.

Article premier - Le but de la sociйtй est le bonheur commun. - Le gouvernement est instituй pour garantir а l'homme la puissance de ses droits naturels et imprescriptibles.

Article 2. - Ces droits sont l'йgalitй, la libertй, la sыretй, la propriйtй.

Article 3. - Tous les hommes sont йgaux par la nature et devant la loi.

Article 4. - La loi est l'expression libre et solennelle de la volontй gйnйrale ; elle est la mкme pour tous, soit qu'elle protиge, soit qu'elle punisse ; elle ne peut ordonner que ce qui est juste et utile а la sociйtй ; elle ne peut dйfendre que ce qui lui est nuisible.

Article 5. - Tous les citoyens sont йgalement admissibles aux emplois publics. Les peuples libres ne connaissent d'autres motifs de prйfйrence, dans leurs йlections, que les vertus et les talents.

Article 6. - La libertй est le pouvoir qui appartient а l'homme de faire tout ce qui ne nuit pas aux droits d'autrui : elle a pour principe la nature ; pour rиgle la justice ; pour sauvegarde la loi ; sa limite morale est dans cette maxime : Ne fais pas а un autre ce que tu ne veux pas qu'il te soit fait.

Article 7. - Le droit de manifester sa pensйe et ses opinions, soit par la vole de la presse, soit de toute autre maniиre, le droit de s'assembler paisiblement, le libre exercice des cultes, ne peuvent кtre interdits. - La nйcessitй d'йnoncer ces droits suppose ou la prйsence ou le souvenir rйcent du despotisme.

Article 8. - La sыretй consiste dans la protection accordйe par la sociйtй а chacun de ses membres pour la conservation de sa personne, de ses droits et de ses propriйtйs.

Article 9. - La loi doit protйger la libertй publique et individuelle contre l'oppression de ceux qui gouvernent.

Article 10. - Nul ne doit кtre accusй, arrкtй ni dйtenu, que dans les cas dйterminйs par la loi et selon les formes qu'elle a prescrites. Tout citoyen, appelй ou saisi par l'autoritй de la loi, doit obйir а l'instant ; il se rend coupable par la rйsistance.

Article 11. - Tout acte exercй contre un homme hors des cas et sans les formes que la loi dйtermine, est arbitraire et tyrannique ; celui contre lequel on voudrait l'exйcuter par la violence a le droit de le repousser par la force.

Article 12. - Ceux qui solliciteraient, expйdieraient, signeraient, exйcuteraient ou feraient exйcuter des actes arbitraires, seraient coupables, et doivent кtre punis.

Article 13. - Tout homme йtant prйsumй innocent jusqu'а ce qu'il ait йtй dйclarй coupable, s'il est jugй indispensable de l'arrкter, toute rigueur qui ne serait pas nйcessaire pour s'assurer de sa personne doit кtre sйvиrement rйprimйe par la loi.

Article 14. - Nul ne doit кtre jugй et puni qu'aprиs avoir йtй entendu ou lйgalement appelй, et qu'en vertu d'une loi promulguйe antйrieurement au dйlit. La loi qui punirait les dйlits commis avant qu'elle existвt serait une tyrannie ; l'effet rйtroactif donnй а la loi serait un crime. Article 15. - La loi ne doit dйcerner que des peines strictement et йvidemment nйcessaires : les peines doivent кtre proportionnйes au dйlit et utiles а la sociйtй. Article 16. - Le droit de propriйtй est celui qui appartient а tout citoyen de jouir et de disposer а son grй de ses biens, de ses revenus, du fruit de son travail et de son industrie.

Article 17. - Nul genre de travail, de culture, de commerce, ne peut кtre interdit а l'industrie des citoyens.

Article 18. - Tout homme peut engager ses services, son temps ; mais il ne peut se vendre, ni кtre vendu ; sa personne n'est pas une propriйtй aliйnable. La loi ne reconnaоt point de domesticitй ; il ne peut exister qu'un engagement de soins et de reconnaissance, entre l'homme qui travaille et celui qui l'emploie.

Article 19. - Nul ne peut кtre privй de la moindre portion de sa propriйtй sans son consentement, si ce n'est lorsque la nйcessitй publique lйgalement constatйe l'exige, et sous la condition d'une juste et prйalable indemnitй.

Article 20. - Nulle contribution ne peut кtre йtablie que pour l'utilitй gйnйrale. Tous les citoyens ont le droit de concourir а l'йtablissement des contributions, d'en surveiller l'emploi, et de s'en faire rendre compte.

Article 21. - Les secours publics sont une dette sacrйe. La sociйtй doit la subsistance aux citoyens malheureux, soit en leur procurant du travail, soit en assurant les moyens d'exister а ceux qui sont hors d'йtat de travailler.

Article 22. - L'instruction est le besoin de tous. La sociйtй doit favoriser de tout son pouvoir les progrиs de la raison publique, et mettre l'instruction а la portйe de tous les citoyens.

Article 23. - La garantie sociale consiste dans l'action de tous, pour assurer а chacun la jouissance et la conservation de ses droits ; cette garantie repose sur la souverainetй nationale.

Article 24. - Elle ne peut exister, si les limites des fonctions publiques ne sont pas clairement dйterminйes par la loi, et si la responsabilitй de tous les fonctionnaires n'est pas assurйe.

Article 25. - La souverainetй rйside dans le peuple ; elle est une et indivisible, imprescriptible et inaliйnable.

Article 26. - Aucune portion du peuple ne peut exercer la puissance du peuple entier ; mais chaque section du souverain assemblйe doit jouir du droit d'exprimer sa volontй avec une entiиre libertй.

Article 27. - Que tout individu qui usurperait la souverainetй soit а l'instant mis а mort par les hommes libres.

Article 28. - Un peuple a toujours le droit de revoir, de rйformer et de changer sa Constitution. Une gйnйration ne peut assujettir а ses lois les gйnйrations futures.

Article 29. - Chaque citoyen a un droit йgal de concourir а la formation de la loi et а la nomination de ses mandataires ou de ses agents.

Article 30. - Les fonctions publiques sont essentiellement temporaires ; elles ne peuvent кtre considйrйes comme des distinctions ni comme des rйcompenses, mais comme des devoirs.

Article 31. - Les dйlits des mandataires du peuple et de ses agents ne doivent jamais кtre impunis. Nul n'a le droit de se prйtendre plus inviolable que les autres citoyens.

Article 32. - Le droit de prйsenter des pйtitions aux dйpositaires de l'autoritй publique ne peut, en aucun cas, кtre interdit, suspendu ni limitй.

Article 33. - La rйsistance а l'oppression est la consйquence des autres Droits de l'homme.

Article 34. - Il y a oppression contre le corps social lorsqu'un seul de ses membres est opprimй. Il y a oppression contre chaque membre lorsque le corps social est opprimй.

Article 35. - Quand le gouvernement viole les droits du peuple, l'insurrection est, pour le peuple et pour chaque portion du peuple, le plus sacrй des droits et le plus indispensable des devoirs.

Article premier - La Rйpublique franзaise est une et indivisible. De la distribution du peuple

Article 2. - Le peuple franзais est distribuй, pour l'exercice de sa souverainetй, en Assemblйes primaires de canton.

Article 3. - Il est distribuй, pour l'administration et pour la justice, en dйpartements, districts, municipalitйs.

Article 4. - Tout homme nй et domiciliй en France, вgй de vingt et un ans accomplis ; - Tout йtranger вgй de vingt et un ans accomplis, qui, domiciliй en France depuis une annйe - Y vit de son travail - Ou acquiert une propriйtй - Ou йpouse une Franзaise - Ou adopte un enfant - Ou nourrit un vieillard ; - Tout йtranger enfin, qui sera jugй par le Corps lйgislatif avoir bien mйritй de l'humanitй - Est admis а l'exercice des Droits de citoyen franзais.

Article 5. - L'exercice des Droits de citoyen se perd - Par la naturalisation en pays йtranger - Par l'acceptation de fonctions ou faveurs йmanйes d'un gouvernement non populaire ; - Par la condamnation а des peines infamantes ou afflictives, jusqu'а rйhabilitation.

Article 6. - L'exercice des Droits de citoyen est suspendu - Par l'йtat d'accusation ; - Par un jugement de contumace, tant que le jugement n'est pas anйanti.

Article 7. - Le peuple souverain est l'universalitй des citoyens franзais.

Article 8. - Il nomme immйdiatement ses dйputйs.

Article 9. - Il dйlиgue а des йlecteurs le choix des administrateurs, des arbitres publics, des juges criminels et de cassation.

Article 10. - Il dйlibиre sur les lois.

Article 11. - Les Assemblйes primaires se composent des citoyens domiciliйs depuis six mois dans chaque canton.

Article 12. - Elles sont composйes de deux cents citoyens au moins, de six cents au plus, appelйs а voter.

Article 13. - Elles sont constituйes par la nomination d'un prйsident, de secrйtaires, de scrutateurs.

Article 14. - Leur police leur appartient.

Article 15. - Nul n'y peut paraоtre en armes.

Article 16. - Les йlections se font au scrutin, ou а haute voix, au choix de chaque votant.

Article 17. - Une Assemblйe primaire ne peut, en aucun cas, prescrire un mode uniforme de voter.

Article 18. - Les scrutateurs constatent le vote des citoyens qui, ne sachant pas йcrire, prйfиrent de voter au scrutin.

Article 19. - Les suffrages sur les lois sont donnйs par oui et par non.

Article 20. - Le voeu de l'Assemblйe primaire est proclamй ainsi : Les citoyens rйunis en Assemblйe primaire de... au nombre de... votants, votent pour ou votent contre, а la majoritй de...

Article 21. - La population est la seule base de la reprйsentation nationale.

Article 22. - Il y a un dйputй en raison de quarante mille individus.

Article 23. - Chaque rйunion d'Assemblйes primaires, rйsultant d'une population de 39 000 а 41 000 вmes, nomme immйdiatement un dйputй.

Article 24. - La nomination se fait а la majoritй absolue des suffrages.

Article .25. - Chaque Assemblйe fait le dйpouillement des suffrages, et envoie un commissaire pour le recensement gйnйral au lieu dйsignй comme le plus central.

Article 26. - Si le premier recensement ne donne point de majoritй absolue, il est procйdй а un second appel, et on vote entre les deux citoyens qui ont rйuni le plus de voix.

Article 27 - En cas d'йgalitй de voix, le plus вgй a la prйfйrence, soit pour кtre ballottй, soit pour кtre йlu. En cas d'йgalitй d'вge, le sort dйcide.

Article 28. - Tout Franзais exerзant les droits de citoyen est йligible dans l'йtendue de la Rйpublique.

Article 29. - Chaque dйputй appartient а la nation entiиre.

Article 30. - En cas de non-acceptation, dйmission, dйchйance ou mort d'un dйputй, il est pourvu а son remplacement par les Assemblйes primaires qui l'ont nommй.

Article 31. - Un dйputй qui a donnй sa dйmission ne peut quitter son poste qu'aprиs l'admission de son successeur.

Article 32. - Le peuple franзais s'assemble tous les ans, le 1er mai, pour les йlections.

Article 33. - Il y procиde quel que soit le nombre de citoyens ayant droit d'y voter.

Article 34. - Les Assemblйes primaires se forment extraordinairement, sur la demande du cinquiиme des citoyens qui ont droit d'y voter.

Article 35. - La convocation se fait, en ce cas, par la municipalitй du lieu ordinaire du rassemblement.

Article 36. - Ces Assemblйes extraordinaires ne dйlibиrent qu'autant que la moitiй, plus un, des citoyens qui ont droit d'y voter, sont prйsents.

Article 37. - Les citoyens rйunis en Assemblйes primaires nomment un йlecteur а raison de 200 citoyens, prйsents ou non ; deux depuis 301 jusqu'а 400 ; trois depuis 501 jusqu'а 600.

Article 38. - La tenue des Assemblйes йlectorales, et le mode des йlections sont les mкmes que dans les Assemblйes primaires.

Article 39. - Le Corps lйgislatif est un, indivisible et permanent.

Article 40. - Sa session est d'un an.

Article 41. - Il se rйunit le 1er juillet.

Article 42.- L'Assemblйe nationale ne peut se constituer si elle n'est composйe au moins de la moitiй des dйputйs, plus un.

Article 43. - Les dйputйs ne peuvent кtre recherchйs, accusйs ni jugйs en aucun temps, pour les opinions qu'ils ont йnoncйes dans le sein du Corps lйgislatif.

Article 44. - Ils peuvent, pour fait criminel, кtre saisis en flagrant dйlit : mais le mandat d'arrкt ni le mandat d'amener ne peuvent кtre dйcernйs contre eux qu'avec l'autorisation du Corps lйgislatif.

Article 45. - Les sйances de l'Assemblйe nationale sont publiques.

Article 46. - Les procиs-verbaux de ses sйances seront imprimйs.

Article 47. - Elle ne peut dйlibйrer si elle n'est composйe de deux cents membres au moins.

Article 48. - Elle ne peut refuser la parole а ses membres, dans l'ordre oщ ils l'ont rйclamйe.

Article 49. - Elle dйlibиre а la majoritй des prйsents.

Article 50. - Cinquante membres ont le droit d'exiger l'appel nominal.

Article 51. - Elle a le droit de censure sur la conduite de ses membres dans son sein.

Article 52. - La police lui appartient dans le lieu de ses sйances, et dans l'enceinte extйrieure qu'elle a dйterminйe.

Article 53. - Le Corps lйgislatif propose des lois et rend des dйcrets.

Article 54. - Sont compris, sous le nom gйnйral de loi, les actes du Corps lйgislatif, concernant : - La lйgislation civile et criminelle ; - L'administration gйnйrale des revenus et des dйpenses ordinaires de la Rйpublique ; - Les domaines nationaux ; - Le titre, le poids, l'empreinte et la dйnomination des monnaies ; - La nature, le montant et la perception des contributions ; - La dйclaration de guerre ; - Toute nouvelle distribution gйnйrale du territoire franзais ; - L'instruction publique ; - Les honneurs publics а la mйmoire des grands hommes.

Article 55. - Sont dйsignйs, sous le nom particulier de dйcret, les actes du Corps lйgislatif, concernant : - L'йtablissement annuel des forces de terre et de mer ; - La permission ou la dйfense du passage des troupes йtrangиres sur le territoire franзais ; - L'introduction des forces navales йtrangиres dans les ports de la Rйpublique ; - Les mesures de sыretй et de tranquillitй gйnйrales ; - La distribution annuelle et momentanйe des secours et travaux publics ; - Les ordres pour la fabrication des monnaies de toute espиce ; - Les dйpenses imprйvues et extraordinaires ; - Les mesures locales et particuliиres а une administration une commune, а un genre de travaux publics ; - La dйfense du territoire ; - La ratification des traitйs ; - La nomination et la destitution des commandants en chef des armйes ; - La poursuite et la responsabilitй des membres du conseil, des fonctionnaires publics ; - L'accusation des prйvenus de complots contre la sыretй gйnйrale de la Rйpublique ; - Tout changement dans la distribution partielle du territoire franзais ; - Les rйcompenses nationales.

Article 56. - Les projets de loi sont prйcйdйs d'un rapport.

Article 57. - La discussion ne peut s'ouvrir, et la loi ne peut кtre provisoirement arrкtйe que quinze jours aprиs le rapport.

Article 58. - Le projet est imprimй et envoyй а toutes les communes de la Rйpublique, sous ce titre : loi proposйe.

Article 59. - Quarante jours aprиs l'envoi de la loi proposйe, si, dans la moitiй des dйpartements, plus un, le dixiиme des Assemblйes primaires de chacun d'eux, rйguliиrement formйes, n'a pas rйclamй, le projet est acceptй et devient loi.

Article 60. - S'il y a rйclamation, le Corps lйgislatif convoque les Assemblйes primaires.

Article 61. - Les lois, les dйcrets, les jugements et tous les actes publics sont intitulйs : Au nom du peuple franзais, l'an... de la Rйpublique franзaise.

Article 62. - Il y a un Conseil exйcutif composй de vingt-quatre membres.

Article 63. - L'Assemblйe йlectorale de chaque dйpartement nomme un candidat. Le Corps lйgislatif choisit, sur la liste gйnйrale, les membres du Conseil.

Article 64. - Il est renouvelй par moitiй а chaque lйgislature, dans les derniers mois de sa session.

Article 65. - Le Conseil est chargй de la direction et de la surveillance de l'administration gйnйrale ; il ne peut agir qu'en exйcution des lois et des dйcrets du Corps lйgislatif.

Article 66. - Il nomme, hors de son sein, les agents en chef de l'administration gйnйrale de la Rйpublique.

Article 67. - Le Corps lйgislatif dйtermine le nombre et les fonctions de ces agents.

Article 68. - Ces agents ne forment point un conseil ; ils sont sйparйs, sans rapports immйdiats entre eux ; ils n'exercent aucune autoritй personnelle.

Article 69. - Le Conseil nomme, hors de son sein, les agents extйrieurs de la Rйpublique.

Article 70. - Il nйgocie les traitйs.

Article 71. - Les membres du Conseil, en cas de prйvarication, sont accusйs par le Corps lйgislatif.

Article 72. - Le Conseil est responsable de l'inexйcution des lois et des dйcrets, et des abus qu'il ne dйnonce pas.

Article 73. - Il rйvoque et remplace les agents а sa nomination.

Article 74. - Il est tenu de les dйnoncer, s'il y a lieu, devant les autoritйs judiciaires. Des relations du Conseil exйcutif avec le Corps lйgislatif

Article 75. - Le Conseil exйcutif rйside auprиs du Corps lйgislatif ; il a l'entrйe et une place sйparйe dans le lieu de ses sйances.

Article 76. - Il est entendu toutes les fois qu'il a un compte а rendre.

Article 77. - Le Corps lйgislatif l'appelle dans son sein, en tout ou en partie lorsqu'il le juge convenable.

Article 78. - Il y a dans chaque commune de la Rйpublique une administration municipale ; - Dans chaque district, une administration intermйdiaire ; - Dans clinique dйpartement, une administration centrale.

Article 79. - Les officiers municipaux sont йlus par les Assemblйes de commune.

Article 80. - Les administrateurs sont nommйs par les assemblйes йlectorales de dйpartement et de district.

Article 81. - Les municipalitйs et les administrations sont renouvelйes tous les ans par moitiй.

Article 82. - Les administrateurs et officiers municipaux n'ont aucun caractиre de reprйsentation. - Ils ne peuvent, en aucun cas, modifier les actes du Corps lйgislatif, ni en suspendre l'exйcution.

Article 83. - Le Corps lйgislatif dйtermine les fonctions des officiers municipaux et des administrateurs, les rиgles de leur subordination, et les peines qu'ils pourront encourir.

Article 84. - Les sйances de municipalitйs et des administrations sont publiques.

Article 85. - Le code des lois civiles et criminelles est uniforme pour toute la Rйpublique.

Article 86. - Il ne peut кtre portй aucune atteinte au droit qu'ont les citoyens de faire prononcer sur leurs diffйrends par des arbitres de leur choix.

Article 87. - La dйcision de ces arbitres est dйfinitive, si les citoyens ne se sont pas rйservй le droit de rйclamer.

Article 88. - Il y a des juges de paix йlus par les citoyens des arrondissements dйterminйs par la loi.

Article 89. - Ils concilient et jugent sans frais.

Article 90. - Leur nombre et leur compйtence sont rйglйs par le Corps lйgislatif.

Article 91. - Il y a des arbitres publics йlus par les Assemblйes йlectorales.

Article 92. - Leur nombre et leurs arrondissements sont fixйs par le Corps lйgislatif.

Article 93. - Ils connaissent des contestations qui n'ont pas йtй terminйes dйfinitivement par les arbitres privйs ou par les juges de paix.

Article 94. - Ils dйlibиrent en public. - Ils opinent а haute voix. - Ils statuent en dernier ressort, sur dйfenses verbales, ou sur simple mйmoire, sans procйdures et sans frais. - Ils motivent leurs dйcisions.

Article 95. - Les juges de paix et les arbitres publics sont йlus tous les ans.

Article 96. - En matiиre criminelle, nul citoyen ne peut кtre jugй que sur une accusation reзue par les jurйs ou dйcrйtйe par le Corps lйgislatif. - Les accusйs ont des conseils choisis par eux, ou nommйs d'office. - L'instruction est publique. - Le fait et l'intention sont dйclarйs par un jurй de jugement. - La peine est appliquйe par un tribunal criminel.

Article 97. - Les juges criminels sont йlus tous les ans par les Assemblйes йlectorales.

Article 98. - Il y a pour toute la Rйpublique un Tribunal de cassation.

Article 99. - Ce tribunal ne connaоt point du fond des affaires. - Il prononce sur la violation des formes et sur les contraventions expresses а la loi.

Article 100. - Les membres de ce tribunal sont nommйs tous les ans par les Assemblйes йlectorales.

Article 101. - Nul citoyen n'est dispensй de l'honorable obligation de contribuer aux charges publiques.

Article 102. - La trйsorerie nationale est le point central des recettes et dйpenses de la Rйpublique.

Article 103. - Elle est administrйe par des agents comptables, nommйs par le Conseil exйcutif.

Article 104. - Ces agents sont surveillйs par des commissaires nommйs par le Corps lйgislatif, pris hors de son sein, et responsables des abus qu'ils ne dйnoncent pas.

Article 105. - Les comptes des agents de la trйsorerie nationale et des administrateurs des deniers publics, sont rendus annuellement а des commissaires responsables, nommйs par le Conseil exйcutif.

Article 106. - Ces vйrificateurs sont surveillйs par des commissaires а la nomination du Corps lйgislatif, pris hors de son sein, et responsables des abus et des erreurs qu'ils ne dйnoncent pas. - Le Corps lйgislatif arrкte les comptes.

Article 107. - La force gйnйrale de la Rйpublique est composйe du peuple entier.

Article 108. - La Rйpublique entretient а sa solde, mкme en temps de paix, une force armйe de terre et de mer.

Article 109. - Tous les Franзais sont soldats ; ils sont tous exercйs au maniement des armes.

Article 110. - Il n'y a point de gйnйralissime.

Article 111. - La diffйrence des grades, leurs marques distinctives et la subordination ne subsistent que relativement au service et pendant sa durйe.

Article 112. - La force publique employйe pour maintenir l'ordre et la paix dans l'intйrieur, n'agit que sur la rйquisition par йcrit des autoritйs constituйes.

Article 113. - La force publique employйe contre les ennemis du dehors, agit sous les ordres du Conseil exйcutif.

Article 114. - Nul corps armй ne peut dйlibйrer.

Article 115. - Si dans la moitiй des dйpartements, plus un, le dixiиme des Assemblйes primaires de chacun d'eux, rйguliиrement formйes, demande la rйvision de l'acte constitutionnel, ou le changement de quelques-uns de ces articles, le Corps lйgislatif est tenu de convoquer toutes les Assemblйes primaires de la Rйpublique, pour savoir s'il y a lieu а une Convention nationale.

Article 116. - La Convention nationale est formйe de la mкme maniиre que les lйgislatures, et en rйunit les pouvoirs.

Article 117. - Elle ne s'occupe, relativement а la Constitution, que des objets qui ont motivй sa convocation.

Article 118. - Le Peuple franзais est l'ami et l'alliй naturel des peuples libres.

Article 119. - Il ne s'immisce point dans le gouvernement des autres nations ; il ne souffre pas que les autres nations s'immiscent dans le sien.

Article 120. - Il donne asile aux йtrangers bannis de leur patrie pour la cause de la libertй. - Il le refuse aux tyrans.

Article 121. - Il ne fait point la paix avec un ennemi qui occupe son territoire.

Article 122. - La Constitution garantit а tous les Franзais l'йgalitй, la libertй, la sыretй, la propriйtй, la dette publique, le libre exercice des cultes, une instruction commune, des secours publics, la libertй indйfinie de la presse, le droit de pйtition, le droit de se rйunir en sociйtйs populaires, la jouissance de tous les Droits de l'homme.

Article 123. - La Rйpublique franзaise honore la loyautй, le courage, la vieillesse, la piйtй filiale, le malheur. Elle remet le dйpфt de sa Constitution sous la garde de toutes les vertus.

Article 124. - La dйclaration des Droits et l'acte constitutionnel sont gravйs sur des tables au sein du Corps lйgislatif et dans les places publiques.