Павло
Гай-Нижник

Архівні документи
ХІХ - початок ХХ ст.

Шевченко Т.
Лист до Андрія Лизогуба

     До А. Лизогуба
     14 марта 1850
     г. Оренбург.
     Друже мій єдиний!

Я не знаю, що б зі мною сталося, якби не ви? В великій пригоді стали мені оці 50 карб. Розпитайте Іллю Івановича, я йому пишу. Що значать гроші при убожестві? Якби не ви, то мене б давно з нудьги не стало! Ато все-таки хоч украдучи та трошки помалюю, а воно [кілька слів закреслено] й полегша!

Не знаю, чи доведеться мені хоч що-небудь намалювать на Каспійському морі? Бо мене весною туди поженуть. Якщо доведеться, то пошлю до вас, тільки вже ціни не поставлю, а продасте так, як вам бог поможе.

От яка моя доля погана! Я, вставши раненько, заходився писать до вас лист оцей — тільки що заходився, а тут чорт несе єфрейтора (звичайно, найнятого, щоб давав знать, бо я живу тепер не в казармах). Пожалуйте к фельдфебелю! Треба було лист покинуть, а сьогодні пошта одходить!

То сяк, то так ублагавши фельдфебеля, вернувся я до хати і заходжуюся знову, а часи беруться вже коло першого, то вибачте, коли не все розкажу, що хотілося б розказать, або що-небудь помилюся.

Подякуйте і ви за мене Іллю Івановича за його благородную щедроту! А мені, бога для, вибачте!

А якщо трапиться мені ще що-небудь прислать до вас, то підписуйте ви самі мою фамілію, ціноброю, бо мені не можна.

Усе, що ви з ласки своєї послали, я получив. І Фому Кемпійського получив. Спасибі тому доброму Михайлові, що він таки мене не забуває. Якщо ви знаєте його адрес, то пошліть йому оцей листочок, а як ні, то одішліть В.Н., вона певно знає.

Спасибі вам за всі ваші блага! Не забувайте безталанного Т.Ш.

До 1-го маія адрес мій той [одно слово закреслено] самий, а там, здається, треба буде знову мовчать.