Павло
Гай-Нижник

Архівні документи
Центральна Рада, УНР (1917-1918 рр.)

Die k.u.k. Zensurstelle Wien an die N.A. des k.u.k. AOK: Uber die Bildung und ukrain. Kabinetts unter dem Namen “Generalsekretariat des ukrainischen Zentralrates”

[Імператорське і королівське відомство з питань цензури Інформаційному відділу імператорського і королівського Головного армійського командування: Про утворення Кабінету Міністрів України під назвою “Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради”]

Wien, am 9. August 1917.                                                      Feldpost 11.

Aus der Korrespondenz des ukrainischen Buros in Wien und Stockholm, sowie aus Nachrichten, die Prof. Luninski in Kopenhagen an den Kurier Lwowski richtet, ist zu entnehmen, das trotz des Widerstandes der einstweilligen Regierung ein ukrainisches Kabinett unter dem Namen “Generalsekretariat des ukrainischen Zentralrates” ins Leben gerufen wurde.

Zum Prases dieses Generalsekretariates und gleichzeitig zur Leitung der inneren Angelegenheiten wurde Winniczenko, fur aussere Angelenheiten Jefremow, fur das Finanzwesen Baranowskyj, fur das Versorgungswesen Stasiuk, fur das Ackerbauwesen Martos, fur das Kriegswesen Petlura, fur das Justizwesen Sadowskij, schie?lich zum Generalsekretar Chrystiuk ernannt.

Dieses Ministerium wurde zwar von einer aus Kerenski, Tereschenko und Tzerstelli gebildeten Delegation der provisorischen Regierung anerkannt, wobei auch die Bildung und Organisierung eines ukrainischen Heeres zugestanden wurde, jedoch mit der Bedingung, dass hiedurch die Schlagkraft und Einheit des russischen Heeres keine Einbusse erleide.

Das auf diese Weise gebildete Verhaltnis der Ukraina zu Russland, wird mit jenem Ungarns zu Osterreich verglichen.

Відень, 9 серпня 1917 року.                                                     Польова пошта 11.

З кореспонденції українського бюро у Відні та Стокгольмі, а також з повідомлень професора Лунінського з Копенгагена “Кур’єру Львівському” стало відомо, що всупереч спротиву Тимчасового уряду створено Кабінет Міністрів України під назвою “Генеральний Секретаріат Української Центральної Ради”.

Головою Генерального Секретаріату і одночасно керівником Міністерства внутрішніх справ призначено Винниченка, міністром іноземних справ Єфремова, міністром фінансів Барановського, міністром постачання Стасюка, міністром землеробства Мартоса, військовим міністром Петлюру, міністром юстиції Садовського і, нарешті, генеральним секретарем Христюка.

Цей Кабінет Міністрів, до речі, визнано делегацією Тимчасового уряду в складі Кєрєнского, Терещенка та Церетелі, до того ж зі згодою на формування та організацію української армії за умови, що це не вплине негативно на ударну міць і цілісність російської армії.

Відносини, що склалися таким чином між Україною та Росією, можна порівняти з відносинами між Угорщиною та Австрією.