Павло
Гай-Нижник

Архівні документи
Центральна Рада, УНР (1917-1918 рр.)

Протокол засідання Малої Ради

Засідання розпочинається рівно о пів до другої, себто знову запізнюється на 1 1/2 год.

Голова проф. М.Грушевський звертає увагу членів Ради на хронічне запізнення засідань і пропонує вжити заходів проти цього.

По пропозиціях тт. Салтана і Сиркіна Рада ухвалює визнати можливим розпочинати засідання, коли через півгодини після призначеного строку в залі окажеться третя частина членів Малої ради, в противнім разі засідання вважати не відбувшим[ся].

Тов. Шац від імені фракції о.є.с.р.п. вносить інтерпеляцію міністру внутрішніх справ з приводу арештів і висилок мешканців в Житомир, які були вислані в м.Бялу Сідлецької губ. під догляд германської влади. Зважаючи на це, фракція о.є.с.р.п. звертається до міністра з запитанням, чи відомо про це міністру внутрішніх справ, і коли відомо, то яких заходів має вжити міністр для негайного визволення заарештованих і висланих, для притягнення винних до відповідальності, а також для охорони громадян Української Народної Республіки від таких зазіхань?

До цієї інтерпеляції тов. Рафес від імені меншовиків і Бунду додає теж інтерпеляцію приблизно такого змісту:

«Відомості, що надходять з різних частин Української Народної Республіки, дають багатий матеріал, що свідчить про похід окремих органів місцевої влади проти всіх здобутків революції і проголошених Універсалами демократичних свобод. Користуючись оповіщеним військовим станом, влада робить труси і арешти діячів робітничого і соціалістичного руху, забороняються всякі політичні зібрання і мітинги і навіть функціонування різних політичних організацій (Луцьк, Козятин). Українська влада накладає на людність контрибуції (Радомишль, Коростишів). При арештах б’ють. Офіціальна влада погрожує розстрілами за знайдену зброю (Фастів, Біла Церква). В окремих випадках репресії набирають націоналістичного відтінку, виливаючись у пряме переслідування єврейського населення (Радомишль).

Коли взяти на увагу, що разом з цим ведеться агітація за монархічний лад і встановлення воєнної диктатури гетьмана, і протиєврейська агітація, то на цьому фоні беззаконні вчинки місцевої влади явно погрожують навіть самому існуванню Української Народної Республіки і всіх здобутків революції на Україні.

Небезпека цих беззаконних вчинків збільшується ще тим, що в цьому бере активну участь командний склад і військові частини німецької армії, що тимчасово перебувають на Україні, а інколи й по їхній ініціативі (Луцьк, Житомир). Особливо заслуговує на увагу арешт члена Центральної Ради, тов. голови житомирської міської думи Вороніцина, якого німецька влада одправила в напрямі Берестя.

Численні випадки і факти репресій ми наводимо в доданому при цьому списку.

Зважаючи на все вищезазначене, ми пропонуємо Малій раді запитати голову Ради народних міністрів, міністра судових справ, внутрішніх і військових:

1. Чи відомо їм про зазначені випадки репресій і яких заходів буде вжито ними для спинення цих беззаконних вчинків, з чийого б боку вони не виходили?

2. Зокрема, чи відомо їм про арешт в Житомирі члена Центральної Ради представника р.с.-д.р.п. (меншовика), чи вжито заходів до негайного його визволення, і які мають бути заведені гарантії особистої незайманості членів Центральної Ради?

3. Чи має намір Рада народних міністрів скласти діяльність військового стану в місцевостях, де військові операції спинились?

4. Яких заходів має вжити Рада народних міністрів для покарання винних чинів адміністрації і для очищення її рядів від елементів, ворожих республіканському ладу України?»

До цього тов. Рафес додає, що серед заарештованих був кандидат до Українських Установчих зборів і член УСДРП – робітник.

В дебатах з приводу цих інтерпеляцій виступали, крім Рафеса, тов. Салтан, Зарубін, Кушнір, Павлов, Чопківський і Скнарь, причому представники українських фракцій висловлювались за передачу цих інтерпеляцій на попередній розгляд парламентарної комісії, а «меншості» гаряче обстоювали негайне прийняття їх.

Врешті голосуванням Рада ухвалює передати увесь фактичний матеріал цих інтерпеляцій в комісію.

Тов. Сиркін (сіоніст) звертає увагу Малої Ради на деякі суперечності, які він знайшов в законі про українське громадянство, виданому в Житомирі.

Рада приймає цю заяву до уваги.

Засідання скінчилось о 4-й год. дня.

Слідуюче – в неділю о 12-й год. дня.