hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Центральна Рада, УНР (1917-1918 рр.)


Протокол засідання Малої Ради

(9 квітня 1918 р.)


_______________________


Протокол засідання
Малої Ради


9 квітня 1918 р. – Протокол засідання Малої Ради

9 квітня 1918 р.    

Засідання відбувалося знову в малій залі. На засідання було допущено трошки публіки, яка зайняла проходи. Розглядається низка дрібних законопроектів і кілька інших справ. Настрій цілком діловий.

Привітання від земців

Голова проф. М.С.Грушевський дає поза чергою слово представникам від губерніального київського земського зібрання.

Перший представник д-дій Пирхавка: «Члени Малої Ради! Перше надзвичайне народне земське зібрання уповноважило нас звернутись до вас, члени високої установи на нашій країні, з привітанням. Вітаючи вас, як представників на користь нашої самостійної держави, вітаючи вас в цей дуже тяжкий, занадто тяжкий час, коли приходиться працювати при ненормальних обставинах, ми віримо, що які б не були тяжкі часи, ви все-таки надалі будете працювати, ідучи все вперед і вперед, і не звертаючи ні на крок назад. Ми думаємо, що дбаючи про народне добро, про нашу державу, ви звернете увагу на те, щоби скорше була сформована армія, яка повинна буде замінити вояків-лицарів, що повернулись з полону і стали на охороні нашої держави. Ми думаємо, що ви також звернете увагу, щоби на відповідальні посади призначались фахівці, але безумовно патріоти української держави.

Ми також надіємось, що ви звернете увагу, щоби було вжито заходів щодо інформування селянства про все те, що робиться в нашій державі, бо всі ті відозви, які ліпляться на стовпах, не мають такого впливу на селян, як мали з початку революції. Селянство дуже цікавиться газетами, але газет на селі нема можливості дістати. Через те бажаємо, що ви подбаєте, аби була полагоджена ця справа, і тим самим допоможете народові слідкувати за тим, що діється в нашій державі, що робить його перший парламент. Вітаєм вас і покладаємо надію, що ні в якому разі ви назад не будете одступать, а будете стояти на певному шляху, на якому стояли, що надалі будете дбати про те, щоби людність була забезпечена, щоби вона знаходилась в ліпших умовах життя, щоби було заведено ліпший порядок і щоби ваша праця була направлена тільки на одне, аби іти вперед і поширювати роботу.

Дай же, Боже, вам здоров’я і сили в цей тяжкий час виконати свої обов’язки!» – кінчає промовець.

Другий представник, простий селянин Котик вітає Центральну Раду від трудового селянства, «від того велетня, на котрому все будується, котрий все собою обнімає».

Голова проф. М.С.Грушевський від імені Малої Ради дякує представникам: «Ми будуєм всі свої надії на свідомому селянстві і сподіваємось, що в цьому селянстві найдуть міцну підмогу також Установчі збори, до яких ми зараз ідем».

Дрібні законопроекти

Д-дій Березняк від імені комісії законодатних внесень докладує законопроект про надання бібліотеці Центральної Ради права одержувати книжки і різні видання з-за кордону без усякого мита

Д-р Луценко вносить пропозицію повернути цей законопроект назад у комісію, з тим, щоб поширити цей законопроект в тім розумінні, що взагалі скасовується мито на закордонні видання, заведене ще при старому режимі і спеціально направлене проти ввозу українських книжок.

Законопроект ухвалюється в редакції комісії. Після обговорення ухвалюються також законопроекти про страхування доходів і капіталів через державні ощадничі каси, про торфодобування, про підвищення дієти членам Малої Ради до 25 крб. на день.

При обговоренні останнього законопроекту д-дій Стасюк вносить додаток: члени Української Малої Центральної Ради не мають права займати постійні державні платні посади, а коли б вони такі посади мали, то мають на той час одмовитись от тих посад з тим, щоб посади були залишені за ними.

Д-дій Шац від імені комісії заявляє, що комісія розглядала цю справу, але не визнає можливим прийняти поправку д-дія Стасюка, бо він не дав ні одної поправки у витриманій редакції, і тому комісія проти поправки.

Голова проф. Грушевський пояснює при цьому, що комісія не мала права вносити додаток, бо вона не має права законодатної ініціативи. Треба, щоб якась група членів Ради внесла цей додаток, і тоді комісія може його розглянути.

Д-дій Манько пропонує таку поправку: коли члени Малої Ради мають платну посаду, то вони одержують платню тієї посади, на якій платня вище.

Д-дій Гольдельман пропонує д-дію Стасюку внести в порядку ініціативи свій додаток в законодатну комісію.

Голосуванням законопроект ухвалюється в редакції комісії.

Затвердження міністрів по єврейських
та польських справах

Поза чергою бере слово голова Ради міністрів п.Голубович і просить зібрання затвердити міністра по єврейських справах Луцького (псевдонім Бертольді) і по польських справах [М].Мацієвича.

Гіндес (сіоніст) проти того, що Рада міністрів призначає міністра по єврейських справах, а не самі євреї. Хоч сіоністи, каже промовець, і не претендують на міністерську посаду, єврейські соціалістичні партії займають у наші часи двосмисловий напрямок. Цей міністр не буде поважатись євреями і буде тільки шпицею в колесі сучасного складу Ради народних міністрів.

Хургин (о.є.п.) читає проект роботи будучого єврейського міністра, складеного Єврейською Національною радою.

Новаковський (о.є.с.) підтримує призначення міністра і програму вести боротьбу з організованим єврейським буржуазним колом. «Ми тим і другим задоволені, ми і раніше, при проведенні закону національно-персональної автономії, були проти того, щоб євреї самі вибирали міністра. На нашу думку, його повинна закликати Рада міністрів. Покличе ж вона того, хто їй буде потрібним. Я певен, що коли ми під єврейським громадянством будем розуміти пролетаріат, за котрий обстоює Центральная Рада, то цей міністр буде євреями всіма силами підтриманий».

Крас (є.н.п.): «Коли цей міністр буде виконувати постанову Єврейської Національної ради, ми його як товариша від нашої фракції, будемо підтримувати всіма силами. Дальніше покаже, наскільки євреї підтримують новопризначеного міністра».

Рафес (Бунд): «Від імені фракції при сучасних політичних умовах ми мусимо підтримувати кандидатуру Луцького, позаяк сам міністр згодився працювати по вказівках Єврейської Національної ради, і даремно сіоністи опорочують п. міністра у кредит».

Гольдельман (п.ц.): «Кандидат виявляє інтереси трудового єврейства. Ми добре знаємо, що сіоністи не йдуть поруч з соціалістами, але і все єврейство не піде з ними, бо їхні мрії – це не мрії єврейського народу, котрий не думає про Сіон.

Почентовський (п.д.ц.) підтримує кандидатуру єврейського міністра.

Луценко (самостійник): «Перед нами серйозне питання затвердити міністрів по національних справах. Євреї не погоджуються з кандидатом, а вирішують давати нам такого міністра, який нам буде потрібний і якого захоче Рада міністрів».

Веселовський (заступник голови) пропонує промовцеві говорити до слова.

Луценко настоює на тому, щоб Центральна Рада не затверджувала національних міністрів і не брала на себе відповідальності за затвердження. Нехай це робить Рада народних міністрів разом з представниками єврейських чи польських національностей.

Шац: «Євреї між собою не могли зговоритись і рішили краще зостатись без міністра, через те Рада міністрів мусіла сама призначити того, кого вважала потрібним».

Балабанов (російський меншовик) і Скловський (російський с.-р.) заявили, що при голосуванні вони утримаються.

34 голосами проти 4, що утримались (Балабанов, Скловський, Луценко та Гіндес), міністри затверджені.

Знущання над українськими селянами
на Московщині

Представник фракції у.с.-р. тов. Янко в позачерговій заяві звернув увагу Малої Ради на те, що на Московщині за останні місяці часто траплялись знущання, насильства та погроми, які робили українським селянам, переселенцям у Московській губернії, місцеві москалі. З багатьох місцевостей цих українців-переселенців геть повиганяли серед зими і повідправляли ешелонами на Україну, пограбувавши у них все добро і не давши навіть на дорогу одежі та хліба. Багато ешелонів цих українських селян перебуває тепер на різних станціях Полтавщини, де вони страшенно бідують і голодують.

З цього приводу промовець радить доручити Раді народних міністрів полегшити долю цих вигнанців, і, по можливості, дати їм землю, щоб вони могли ще цієї весни засіяти собі ярину. Для того промовець запрошує інші фракції Центральної Ради, коли вони мають якісь дотичні [до] цієї справи документи, долучити їх до тих документів, які має фракція у.с.-р. і разом передати яко матеріал правительству.

«Московськінароднікомісари кажуть, що вони не воюють з Центральною Радою, а що нібито проти Центральної Ради повстали самі українські селяни, яким народні комісари нібито тільки співчувають, – каже тов. Янко. – Але це байдуже відношення народних комісарів до тих погромів, які робляться українським селянам-переселенцям на Московщині, і навіть такі випадки, що самі «совітські власті» роблять утиски українським організаціям в Москві, свідчать про те, що московське правительство воює зо всім українським народом. Коли б це було інакше, то московське правительство в своїй державі оборонило б українців».

З цього приводу мали бажання висловитись деякі фракції, але за браком часу обговорення позачергової заявки тов. Янка відложено на друге засідання.

Інтерпеляція про Старокиївський
участок

Скнар (у.с.-д.): «Нашій фракції стало відомо, що в Старокиївському участку тримають в’язнів по три тижні без усякого обвинувачення і в страшенно кепських умовах. Держать їх в сирому підвалі і в помешканні, призначеному для 50 чоловік, їх міститься по 200–300. Умови надзвичайно антисанітарні. В’язням не дають ніяких прогулок і держать політичних разом з карними злочинцями. З цього приводу фракція УСДРП вносить до народного міністра судових справ і міністра внутрішніх справ інтерпеляцію такого змісту:

«Чи відомо народному міністру судових справ, що в Старокиївському участку держать заарештованих по доносу по 3 тижні, не пред’явивши їм ніякого обвинувачення, і що робиться міністром судових справ щодо якнайскоршого вияснення їх справ. Чи відомо міністру внутрішніх справ, що заарештовані, які сидять в Старокиївському участку, перебувають в протисанітарних умовах і служать розсадником різних епідемічних хвороб, що там, де може міститись саме більше 50 чоловік, міститься 200–300 чоловік, до того ще сидять у вогкому льоху і тут же знаходяться параші. Що робиться міністрами, щоб в демократичній Українській Республіці був поліпшений стан в’язнів?»

Опріч цього, від фракції у.с.-д. і Бунду вноситься пропозиція анкетно-слідчій комісії розслідувати справи всіх заарештованих.

Янко підтримує інтерпеляцію і пропонує прийняти її без обговорення. Крім того, він пропонує обслідувати взагалі всі в’язниці на території України.

Зарубін, цілком підтримуючи цю інтерпеляцію, запитує, які там в’язні. «Повстанці-більшовики, – відповідає Скнар, – ті, що бились тут у Києві; там можна знайти, кого хочете. Там і політичні, і карні злочинці, усі разом».

Інтерпеляцію принято одноголосно.

Справа виборів до Установчої Ради

На порядку денному цього засідання стояло обговорення і вирішення справи скликання Української Установчої Ради, але з розглядом і затвердженням законопроекту засідання затягнулось досить довго і через те вирішено було тільки заслухати доклад голови виборчої комісії М.Мороза, а саме обговорення відкласти на четвер.

М.Мороз у своєму звідомленні заявив, що в більшості виборчих округ головна виборча комісія не має певних відомостей. Більш-менш певні дані є тільки по Київській, Полтавській та Чернігівській губерніях, причому з останньої про 5 повітів невідомо, чи там відбулись вибори, чи ні.

По Київщині вибори мають такий вислід: по списку у.с.-р. і Селянської спілки пройшло 38 депутатів, по списку більшовиків – 3, по жидівських списках – 3 і один «безпартійний руський» (список В.Шульгина). На Полтавщині список у.с.-р. і селян дістав 18, більшовики – 10, хлібороби-власники – 1 і московські ліві с.-р. – 1.

У тих кількох повітах Чернігівщини, де вибори відбулися, найбільше депутатів пройшло більшовицьких – вони дістали 17 місць; у.с.-р. провели 10 депутатів і кадети – 1.

М.Стасюк заявив, що він має точні відомості про вибори на Катеринославщині, де по списку Селянської спілки і у.с.-р. пройшло 23, по списку більшовиків – 11, хліборобів-власників – 1 і у.с.-д. – 1.

Загальне число обраних досі депутатів, як заявив М.Мороз, досягло 172 чоловік, які по списках діляться таким чином: у.с.-р. – 115, більшовиків – 34, по жидівських національних списках – 9, поляків – 5, по списку селян Балтського повіту – 3, у.с.-д. – 1, московських лівих с.-р. – 1, «безпартійний руський» – 1, кадет – 1, Бунд – 1 і хліборобів-власників – 1.





 
matrix-info БУЛАВА