hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Центральна Рада, УНР (1917-1918 рр.)


Протокол засідання Ради народних міністрів УНР

(13 квітня 1918 р.)


_______________________


Протокол засідання
Ради народних міністрів УНР


13 квітня 1918 р. – Протокол засідання Ради народних міністрів УНР

13 квітня 1918 р.    

Присутні: Голубович, Ткаченко, Климович, Прокопович, Чопівський, Симонів, Любинський, Христюк, Мірний, Мицкевич, Сидоренко, Ковалевський, Одинець, Жуковський, Мазуренко, Хургін.

1. Слухали: доложену п.Голубовичем заяву міністра шляхів Соковича про одставку.

Голубович повідомляє, що одставка народного міністра Соковича ще не прийнята, але що ним ведуться переговори з інженером Єщенком, щоб запросити його на посаду управляючого Міністерством шляхів.

Постановили: повідомлення прийняти до відома.

2. Слухали: внесення п.Голубовича про потребу негайного складання бюджету міністерств.

Постановили: кожне міністерство повинно до 12 травня 1918 р. подати Міністерству фінансів проекти бюджету на 1918 р.

3. Слухали: повідомлення народного міністра Ткаченка, що ним призначено на посаду директора Департаменту ісповідань п.Чехівського, який матиме права товариша міністра.

Постановили: призначення п.Чехівського на посаду директора Департаменту ісповідань затвердити.

4. Слухали: доклад комісара Холмщини і Підляшшя п.Скорописа-Іолтуховського. Номінальна влада комісара поширюється тільки на Холмщину і Підляшшя; а окуповані частини Волині – Ковельський і Володимирський повіти – залишаються цілком без українського заступництва. Вся окупована часть української території поділена на сфери впливу германської і австрійської влади. З боку германської влади Комісаріат Холмщини і Підляшшя дістав признання, але поки що тільки формальне, бо жодних адміністративних функцій йому ще не передано. Нема місцевого самоврядування, тому нема тих органів, на котрі Комісаріат міг би опертися. В частині германської окупації зараз може іти лише підготовча робота до перейняття адміністративної влади, головним чином в сфері церкви, школи, повороту біженців. Австрійська влада ще не признала Комісаріату, з одного боку, через те, що не ратифікований ще мир, а [з] другого, не вияснені остаточно кордони Української Держави. Весь край зруйнований, руїна, особливо в австрійській частині, іде далі; ліс зрубують і вивозять; в селах лишилося по 5–7 коней (то найбільше); на Комісаріаті лежить велика моральна відповідальність, але нема жодної реальної можливості захистити інтереси населення. Православних священиків нема зовсім, католицькі залишилися і ведуть полонізацію; школа було розвилася: в німецькій частині було 118 українських шкіл, організованих січовиками, зараз є 70–80, бо багато учителів пішло в українські дивізії. Шкільництво в німецькій частині можна збудувати, бо є простір приватній ініціативі. В австрійській частині іде полонізація; австрійські власті свідомо не допускають відкриття українських шкіл. Скоропис ставить питання, чи в таких складних умовах потрібно існування Холмського комісаріату, особливо, коли решта окупованої частини (Волинь) лишається поза впливом Комісаріату.

Постановили: Комісаріат Холмщини і Підляшшя повинен існувати зараз; під власть Холмського і Підляського комісаріату віддати Полісся і західну Волинь в межах окупації

Холмський комісаріат повинен повернутися до своєї роботи для охорони інтересів людності і до підготовки краю до перейняття його українським урядом.

Скоропис просить дозволу одступати йому в своїй діяльності од тих законів і постанов, які видаються Центральною Радою і українським урядом, бо переведення їх часто зустрічає перешкоду з боку окупаційних властей.

Постановили: прохання п.Скорописа задовольнити.

5. Слухали: внесення Міністерства земельних справ про асигновку 24.750 крб. на видатки по скликанню сесії Головного земельного комітету.

Постановили: асигнувати Міністерству земельних справ в рахунок майбутнього бюджету 1918 р. 24.750 крб. на скликання сесії Головного земельного комітету.

Народний міністр Ткаченко висловлює побажання, щоб Головний земельний комітет був реорганізований так, щоб відбити всі часті трудящихся мас, зокрема ті часті селянства, котрі досі там не були представлені.

Ковалевський одповідає, що це побажання він приймає до відома.

6. Слухали: внесення Міністерства продовольчих справ про закупку 1 млн пудів заліза на олександрівських, дніпровських та інших заводах.

Постановили: 1) ухвалити принципово закупку 1 млн пудів заліза на олександрівських, дніпровських та інших заводах для потреб виробу і ремонту сільськогосподарських машин; 2) доручити перевести цю закупку Міністерству продовольчих справ, відпустивши на це належну суму коштів по вартості заліза з 500-мільйонного фонду.

7. Слухали: внесення Міністерства земельних справ. 1) Про асигновку 100 тис. крб. для виконання інструкції по збору коней, пограбованих по приватних кінських заводах; 2) про відкриття кредиту в 200 тис. крб. на фураж і помешкання для тих же коней.

Постановили: 1) асигнувати Міністерству земельних справ по відділу конезаводства 100 тис. крб. для виконання інструкції, даної для збірки коней, пограбованих по приватних кінських заводах, на утримання комісії; 2) дозволити кредит в 200 тис. крб. для закупки фуражу і найма помешкання для тих коней. Ці гроші повинні бути повернені власниками під час прийому своїх коней з пунктів.

Народний міністр Жуковський висловлює побажання, щоб при відділі Державного конезаводства Міністерства земельних справ був утворений військовий відділ по ремонту армії, який буде стояти на сторожі державного конезаводства в інтересах ремонту армії.

Народний міністр Ковалевський приймає побажання міністра військових справ до відома.

8. Слухали: внесення Міністерства земельних справ про відкриття Міністерству земельних справ надзвичайного кредиту в 5 млн крб. на срочні заходи по переведенню законів про землю і інформацію населення.

Постановили: одкриття Міністерству земельних справ надзвичайного кредиту в сумі до 5 млн крб. на срочні заходи по переведенню в життя оголошених Центральною Радою законів про землю, інформацію та іншу допомогу населенню ухвалити.

Т. в.о. Державного контролера Симонів заявляє, що він на підставі закону 14 січня 1917 р. зголошує свій протест проти асигнування великих коштів (5 млн крб.) без попереднього обрахунку і детального проекту. Справа мусить бути перенесена на вирішення в Українську Центральну Раду.

9. Слухали: доклади Барановського про роботу фінансової секції Державної комісії по товарообміну. Справа з випуском серій Державної скарбниці затягається. Німці заявили, що вони можуть взяти цих паперів на 200 млн крб., але, як виявилось, грошей за ці папери дати не хочуть, а думають покласти їх в свої банки на проценти з тим, щоб списувати їх на рахунок платні од нас за німецькі товари. Коли після закінчення торгових операцій «сальдо» буде на користь Українській Державі, то німці повернуть його так: 1/3 цієї суми буде повернена через півроку по підписанню загального миру; 1/3 – через рік і 1/3 – через два роки. Ці умови для нас невигідні, а розрахунок по військовій конвенції може цілком анулірувати вигоди цієї позички.

Німцям було заявлено, що до підписання військової конвенції не може бути мови про серії. Німці вимагають негайної відповіді.

Порш каже, що вся робота комісії по товарообміну надзвичайно ускладнюється через відсутність військової конвенції; конвенція може анулірувати всю роботу комісії. Німці ставлять вже в комісії і земельне питання, що, як і справа з серіями в тому вигляді, як ставлять німці, являється втручанням в наші внутрішні справи. Цю справу треба цілком зняти з обміркування в комісії.

Ткаченко каже, що пора рішуче поставить перед германським і австрійським урядами справу з конвенцією і поводженням тутешніх агентів власті; втручання в земельне питання є, з боку німців, засіб тероризації українського уряду, аби визискати Україну в справі збіжжя і товарообміну. Фінансова секція повинна рішуче заявити, що всі фінансові і економічні питання будуть одкинуті, поки не буде підписана конвенція.

Голубович повідомляє, що справа конвенції була піднята ще три тижні тому і цілком конкретні умови були передані до Берліна. Німці тут затягують навмисно, і фінансовій комісії треба затягати всі фінансові справи до підписання конвенції.

Любинський повідомляє, що для підписання конвенції з боку Міністерств закордонних і військових справ все готово.

Хургін зауважує, що треба всім міністерствам вести рішучу внутрішню політику, маючи на увазі ту класову диференціацію, яка почалася в результаті політики, яку ведуть тут закордонні делегації.

Порш повідомляє, що на залізницях вже заготовлено більше 3 млн пудів хліба (половина поставки за квітень), який може бути вивезений до Центральних держав. Але вони не дають за нього грошей, бо на перешкоді відсутність конвенції. Треба негайно в писаній формі представити німецькому уряду справу конвенції. Голові Ради народних міністрів, міністрам закордонних і військових справ треба закликати німецьких уповноважених на офіціальне засідання в справі конвенції. Всі телеграми про самочинні реквізиції надіслати до Берліна. Через нашого посла треба зав’язати зносини з політичними партіями Германії і пресою. Тільки тоді можна буде чекати іншого тону в справі нашої внутрішньої політики.

Постановили: 1) умови покупки серій, запропоновані німецькими представниками, одхилити; 2) справа конвенції належить розрішенню тільки українським урядом; 3) скликати офіціально засідання в складі Голови Ради народних міністрів, міністрів фінансів, внутрішніх, військових і закордонних справ і за участю представників германського і австрійського уряду: Мумма, Штольценберга, Флейшмана і Форгача.

10. Слухали: внесення п.Любинського про призначення посла до Відня.

Постановили: обміркування кандидатів на посла до Відня одкласти на засідання 15 квітня.

11. Слухали: повідомлення п.Сидоренка, що одержана радіотелеграма, в якій Совіт народних комісарів просить у германського уряду повідомити Раду народних міністрів, що він згоджується начати вести мирні переговори в Смоленську.

Постановили: телеграму прийняти до відома.

Голова Ради народних міністрів В.Голубович     
Народні міністри: Климович, Чопівський,     
Прокопович, Хургін, [Д.Симонів]
    
Генеральний писар П.Христюк     






 
matrix-info БУЛАВА