hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Центральна Рада, УНР (1917-1918 рр.)


Протокол засідання Малої Ради

(18 квітня 1918 р.)


_______________________


Протокол засідання
Малої Ради


18 квітня 1918 р. – Протокол засідання Малої Ради

18 квітня 1918 р.    

Сьогоднішнє засідання присвячене було дебатам по питанню о плані організації громадських робіт, який предложив Раді міністр праці Михайлов. Всі промовці висловлювались про план прихильно, причому деякі жахались, щоб широта масштабу цих робіт не відсунула занадто далеко їхнє здійснення. Російські с.-р. винятково задивлялись, що план міністра – це не план, а тільки бажання, а картограма, представлена міністром праці, – топічний зразок бюрократичної творчості. Відповідь на цю критику дав Порш докоряючи р.с.-р., що вони й тут, коли говориться про міністерство, яке щиро стоїть на охороні інтересів робітничого класу і здобутків революції, не могли здержаться від цього, щоб не вдарити міністерство копитом опозиції. Така критика називається саботажем і є стремлінням, в який-небудь спосіб скинути міністерство. Дальше промовець обстоює на тому, щоб виробити фінансові і економічні основи політики правительства, а то інакше всі плани роботи остануться лише добрими намірами.

Рафес (Бунд), меншовик[и] і Бунд вносять слідуючу формулу переходу, яка прийнята одноголосно.

«Заслухавши доклад міністра праці про план організації громадських робіт для безробітних, Центральна Рада вважає, що: 1) до організації громадських робіт необхідно притягнути широку ініціативу міських і земських органів самоврядування при широкій фінансовій допомозі уряду; 2) задля систематичної організації громадських робіт необхідно виробити план задля мобілізації промисловості і пристосування її до праці мирного часу; 3) боротьба з безробіттям можлива тільки при організованій участі в центрі і на місцях професійних робітничих організацій; 4) повинні бути вжиті негайні заходи до знищення перепон, які ставляться місцевою владою робітничим організаціям».

Переходить до чергових справ.

З позачерговою заявою виступає голова Ради народних міністрів Голубович: «Я хочу зробити деякі пояснення в зв’язку з цим запитанням, яке було внесено 13 квітня по поводу наказу генерала Ейхгорна. Тон запитання: заява міністра земельних справ Ковалевського про одставку і острота дебатів з приводу цього наказу постали тому, що під час обговорення не був відомий текст оригіналу наказу, а, з другої сторони, невідома була ця робота, яка проводилась в Міністерстві земельних справ. Таке запитання могло бути викликаним в значній мірі цією нервозністю всіх українських політичних кругів, яка мала підвалину в цих провокаційних чутках, які поширювались серед громадянства з ясною метою нарушити певний контакт і зруйнувати роботу, де ми користуємося допомогою наших спільників». Прем’єр приводить дальше слідуючі розпорядження Міністерства земельних справ, які ясно характеризують загальний напрямок роботи цього міністерства.

«Одночасно повідомляю, що ціна на буряки буде вироблена в Міністерстві харчових справ і буде така, що забезпечить оплату праці робітників на бурякових плантаціях та справедливу ціну буряка тим селянам, які будуть сіяти буряки цукроварням. Друге розпорядження таке: Міністерство земельних справ, стоючи на сторожі закону і порядку, не може допустити знищення, руйнування і самочинного захоплювання реманенту, насіння, зерна та кормів, бо то є народне добро і повинно йти на користь усього трудового народу, а не окремих людей. Приписую земкомітетам і комісарам вжити всіх рішучих заходів, щоб розграбований селянами живий й мертвий реманент, а також насіння, зерно та корм негайно були повернені сповна в розпорядження земельних комітетів. Вищезгаданий реманент і. т.ін. ні в якому разі не можуть продаватися без порозуміння з повітовими та губерніальними комітетами».

Дальше Голова Ради народних міністрів приводить наказ міністра земельних справ всім земельним комітетам, в якому наказується, щоб всі землі були засіяні до останнього кроку і кладе цілу відповідальність за незасів полів на земельні комітети. Такі телеграми, продовжує прем’єр-міністр, йшли одна за другою, а після цих телеграфічних приказів був виданий наказ генерала Ейхгорна. «Коли продивимось всі ці телеграми, то знайдемо там психологічні мотиви для цього наказу. Тоді стане ясно, що в цьому приказі люди, які недостатньо знакомі з нашими обставинами, зробили логічні висновки з цих самих наших розпоряджень, хотячи помогти нам своєю роботою в цьому самому напрямкові.

Острота питання була б усунена, коли б в цей мент був відомий точний текст приказу. Все було визвано цим, що редакція «Киевской мисли» не опиралась на точному тексті приказу, а користувалась на не звісно звідкіля взятому «офіціальному» тексті. При іншому ході справи не було б остроти дебатів, все пішло б іншим шляхом. Одставка міністра Ковалевського мною не прийнята тому, що для нього, як й раніш, буде змога працювати в цьому напрямкові і на цих самих основах нашого земельного закону, на яких працював він і до цієї пори. Резолюцію Центральної Ради ми передали до відома берлінського правительства».

19 квітня

У вчорашньому засіданні Малої Ради прийнято після перероблення в фінансово-економічній комісії законопроекта, по якому видається в розпорядження Міністерства внутрішніх справ 100 млн крб. для видачі короткострочних ссуд земським і міським самоуправлінням. Крім того, одобрено законопроекта про випуск розмінних марок Державної скарбниці. Зміст закону такий: надати міністрові фінансів право випустити в оборот розмінні марки Скарбниці в розмірі дійсної потреби, але не вище суми 60 млн крб. на підставі нижчезазначених правил. Розмінні марки Скарбниці ходять нарівні з металічною розмінною монетою. Розмінні марки Скарбниці виробляються і випускаються за окремий рахунок Державної скарбниці і вартістю один, два, чотири, шість, десять, двадцять, тридцять, сорок і п’ятдесят шагів. Зразки розмінних марок затверджуються міністром фінансів.

Попсована розмінна марка Скарбниці не приймається в платню в тому разі, коли вона має менше трьох чвертей цілої розмінної марки. Міністр фінансів має установити порядок, як вийняти розмінні марки з обороту.





 
matrix-info БУЛАВА