Архівні документи
Центральна Рада, УНР (1917-1918 рр.)
Протокол засідання Малої Ради
Малої Ради
На початку засідання представник фракції [сіоністів] Гросман оповістив про події в Херсоні, про які сповістив вночі по телеграфу член слідчої комісії Центральної Ради Гіндес.
В Херсоні австрійські військові власті винесли 12 смертних присудів. Комісія стала клопотатись перед австрійськими властями про скасування, або хоч одстрочки цих кар.
Гіндес разом з губернським комісаром Херсонщини поставили на увагу австрійському генералові фон Мецові, що на Україні суд повинен провадитись українськими судовими властями, але генерал проти цього сперечався. Тоді Гіндес подав думку не виконувати смертних присудів до того часу, поки компетентні органи вияснять суперечне питання про суд, але фон Мец і на це не згодився. Він тільки заявив, що прийме до уваги пораду Гіндеса про одстрочку смертної кари тих 12 чоловік, щоб дати Гіндесові час повідомити центральні власті м.Києва та через них довести це до відома вищого австрійського командування. В кінці розмови Гіндес сказав фон Мецові: «В ваших руках всі можливості, а в наших тільки сила права, але заявляю вам, що я говорю не од імені комісії, а од імені українського парламенту, який скасував смертну кару».
Цю Гіндесову телеграму зараз же вночі було розіслано міністрам та голові Центральної Ради М.Грушевському. О 4-й год. ранку голова Ради міністрів В.Голубович послав телеграму в Одесу австрійському головнокомандуючому Бем-Ермолі, а в 5 год. було одержано з Одеси розписку про одержання телеграми. Крім того, В.Голубович телеграфував голові австро-угорської торговельної делегації на Україні графові Форгачові, який обіцяв свою допомогу. Член фракції сіоністів Н.Сиркин відвідав у цій справі австро-угорського посла Флейшмана. В наслідок усіх цих заходів фон Мецові послано телеграму про припинення смертної кари.
Ще перед початком засідання Малої Ради до М.Грушевського завітав австрійський посол п.Флейшман і повідомив, що присуд до смертної кари 12 чоловік у Херсоні скасовано.
Далі Ю.Новаковський удруге прочитав з поясненнями законопроект про утворення Головної економічної ради, після чого М.Мороз, голова Головної комісії по виборах до Установчої Ради, прочитав доклад про хід та наслідки виборів. Доклад цей вже було зроблено на одному з попередніх засідань Малої Ради, і тепер д.Мороз повторив цей доклад з деякими незначними додатками.
За докладом розпочались дебати по законопроекту про утворення Головної економічної ради.
Першим виступив з критикою законопроекту д-дій Гольдельман (Поалей Ціон). Цей промовець зазначив у законопроекті цілу низку хиб. Як на одну з таких великих хиб промовець указав на те, що в законопроекті нічого не сказано про те, щоб Головна економічна рада дбала про інтереси сільськогосподарської промисловості, яка є найбільшою промисловістю України. Так само в розділі, де говориться про склад Головної економічної ради з представників організацій торгу та різних галузей промисловості, про представників промисловості сільськогосподарської не згадано ні одним словом. Судячи по тому складові, який намічає для Головної економічної ради законопроект, ця Рада, на думку промовця, буде протилежна складові Центральної Ради та Установчої Ради й буде у своїй роботі тільки гальмувати певний напрямок роботи цих законодавчих установ. Як приклад такого розходження інтересів д.Гольдельман нагадав про свіжий випадок, коли рада цукрозаводчиків підвела Міністерство продовольчих справ поставити такі ціни на цукор, що від них у кишені цукроварів попадає з державної скарбниці лишніх 500 млн крб.
«Цей орган буде таким виродком, з якого жодноїроботи не буде, – закінчує промовець. – Така Економічна рада буде тільки збиратись, вести нескінченні балачки і більше нічого. Цей законопроект треба одкинути, а коли треба вже утворити якийсь економічний державний орган, то краще утворити Міністерство економічних справ».
Другий промовець, д-дій Гольденвейзер (фолькспартай) так само [не] прихильно поставився до законопроекту й доводив з різних поглядів непридатність до життя Головної економічної ради.
Меншовик Балабанов та бундовець Золотарьов теж пристали до поглядів попередніх промовців, але при цій нагоді з по півгодини говорили про економічну та й про загальну політику правительства, намагаючись його зайвий раз збештати. При цьому Золотарьов навіть угадував заміри правительства, нібито воно має думку повиселяти з Донецького району робітників-московців.
Генеральний писар П.Христюк коротенько повідомив, що Рада міністрів не буде зараз висловлювати своєї думки про законопроект, а зробить це після того, як розгляне його, бо Генеральне писарство допіру тільки цей законопроект одержало і тепер розсилає його міністрам.
М.Кушнір (с.-ф.), боронячи законопроект, зауважив, що неукраїнські фракції, представники яких на засіданнях Малої Ради виступають із такими голосними промовами, ні разу не послали хоч би одного свого представника на засідання комісії, яка розробляла законопроект. Тут вони критикують законопроект і радять його відкинути, але жодного виходу з становища не дають. Коли Економічна рада непридатна, то треба порадити щось інше. Треба було цим критикам прийти та допомогти своїми порадами комісії, щоб спільними силами виробити план економічної політики. Промовець нагадав, що згідно з проектом Економічна рада й повинна бути тим органом, який вироблятиме план економічної політики й даватиме в цих справах поради правительству.
В кінці промови М.Кушнір порадив одкласти обговорення законопроекту на інше засідання, коли й представники правительства зможуть висловити свій погляд на цей законопроект.
М.Салтан (с-р.) збивав закиди противників утворення Головної економічної ради та доводив слушність і потребу цієї Ради, яко дорадчого органу, що допомагатиме в економічних справах як законодавчій, так і виконавчій власті.
Докладчик законопроекту Ю.Новаковський зауважив, що його дуже здивувала критика законопроекту з боку саме тих фракцій, які вважають себе найкращими оборонцями робітництва. Очевидно, вони нараз забули, що організація економічного життя найбільше сприятиме добробутові робітництва. Щоб розводити таку критику і ставити такі вимоги до правительства, котре, на думку критиків, зараз повинне само виробити план економічної політики, треба забути всі ті обставини, в яких перебуває тепер Українська держава.
«Якби сюди прийшов навіть і сам Карл Маркс, то й він не зміг би скласти програми економічної політики для України тепер, коли ніхто не знає після цієї війни та всяких розрухів, в якому стані перебуває українська промисловість і що з неї тепер лишилось», – каже промовець.
Торкаючись у дальшій промові різних закидів, що робили законопроектові критики, Ю.Новаковський зауважив, що якби критики потурбувались прийти в комісію, коли вона розробляла законопроект, то вони знали б, з яких міркувань зредагувала той чи інший розділ так, а не іначе. Все це виходить із тих потреб не сьогоднішнього, а завтрішнього дня, які треба передбачати, бо інакше той самий голод, який викликав революцію, може восени, коли робітництву і взагалі міській людності не буде за що купити хліба, згубити цю революцію. Щоб запобігти цьому лихові, то й треба утворити зараз же Економічну раду, яка б допомогла правительству вжити належних заходів.
Промову Ю. Новаковського Мала Рада вислухала з великою увагою, а по скінченні промови промовця привітано було оплесками.
Дальше обговорення законопроекту рішено було перенести на 25 квітня.
Від імені фракції соціалістів-революціонерів т.Приходько в самому кінці засідання вніс запитання до міністра закордонних справ, чи відомо Міністерству про ті насильства та фальшування під час голосування в Бессарабському сеймі приєднання Бессарабії до Румунії і чи збирає міністерство дотичні цієї справи матеріали, щоб передати їх своєму послові в Румунії
З приводу запитання дав зараз же деякі пояснення управитель Міністерства міжнародних справ М.Любинський. Він заявив, що Міністерство зібрало вже і ще збирає багато відповідних матеріалів, які почасти забрав уже з собою наш посол у Румунії. Крім того, М.Любинський оголосив доклад одного земського діяча Бессарабії Міністерству закордонних справ, у якому (докладі) вияснюються ті приховані заходи, якими Румунія давненько вже підготовляла приєднання Бессарабії й вела там у цьому напрямі відповідну агітацію.
В докладі також говориться, як останніми часами румуни стали в Бессарабії робити різні насильства і навіть часто розстрілювати українців та тих людей, що вислювлювались за приєднання Бессарабії до України. Після приєднання до Румунії румуни стали вивозити з Бессарабії де що запопадуть і завели там страшенно тяжкий режим, при якому там самодержавно розпоряджаються їхні коменданти та поміщики. Крім усього іншого, в докладі наведено цілу низку випадків, коли румунське військо силою примушувало різні органи міського та земського самоуправління голосувати за приєднання Бессарабії до Румунії.
При цих поясненнях М.Любинський показав цілу паку (89) приговорів з одного тільки Хотинського повіту Бессарабії про бажання людності прилучитися до України.
Прекул, представник молдаванської фракції, з приводу оголошення М.Любинським докладу, казав, що він був не так давно в Бессарабії і знає, що нібито наведені в докладі факти неправдиві.
Золотарьов (Бунд) заявив, що в Кишеневі румуни заарештували і не знати де поділи члена Кишинівської організації Бунду д-ку Грінфельд.
В додатковій заяві М.Любинський зазначив, що крім насильств над українцями, румуни чинять в Бессарабії такі самі насильства над єврейською людністю, 3 цього приводу в складі української делегації, що їде в Румунію, виїжджає один представник єврейського міністерства.
На цьому засідання о 5-й год. вечора було скінчено, а дальше обговорення бессарабського запитання одложено на четвер.
По скінченні засідання молдаванського представника д-дія Прекула обступив гурток селян – делегатів українців з Бессарабії, – які були на засіданні Малої Ради і стали йому настирливо доводити, що він говорив неправду, коли казав допіру, що в Бессарабії румуни не чинять насильств над людністю.