hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Центральна Рада, УНР (1917-1918 рр.)


Протокол засідання Малої Ради

(25 квітня 1918 р.)


_______________________


Протокол засідання
Малої Ради


25 квітня 1918 р. – Протокол засідання Малої Ради

25 квітня 1918 р.    

На початку засідання член анкетно-слідчої комісії, яка їздила до Лубен, Мшанецький, робить доклад про результати, зроблені на місці, які торкаються діяльності повітового Лубенського комісара Шелкова1. Діла, зібрані комісією, вказують, що Шелков являється контрреволюціонером, ввів воєнний стан без жодної потреби, допускав до розстрілу без жодного суду, наложив на місто контрибуцію, крім цього, він організував відділ, який тероризував місцеве населення і розганяв земельні комітети і робив багато беззаконних вчинків. З від’їздом анкетно-слідчої комісії нагінки з його сторони ще збільшились. Комісія прийшла до висновку, що необхідно усунути Шелкова від обов’язку й притягти його до судової відповідальності. Доклад цей Рада приймає до відома.


______________________
1 Лубенський повітовий комісар Шелков був призначений генералом 3.Г.Натієвим, командиром Запорозької дивізії. Оголосив у повіті військовий стан, відновив смертну кару і запровадив цензуру. За розпорядженням Натієва організував гайдамацький курінь (300 чоловік), до якого вступали представники землевласників та старого офіцерства.

По докладі про події в Лубнах Рада переходить до дальшого обговорення законопроекту про утворення Фінансово-економічної ради, якої завданням являється об’єднання й координування усіх державно-господарчих заходів України. Відносно цього питання виступає міністр торгу і промисловості Фещенко-Чопівський й заявляє, що торговельний договір з Центральними державами заключений і вже підписаний.

«Договір підписав тільки один чоловік, а відповідальність за нього прийдеться взяти цілій Центральній Раді. Але коли був би такий орган, як Фінансово-економічна рада, то без сумніву багато виграв би од цього торговельний договір, Фінансово-економічна Рада необхідна. Зараз становище нашої торгівлі й промисловості незвичайно тяжке. В нашій праці приходило часом до конфлікту з німцями, які доказували, що ми повинні дати їм хліб за пролиту за освобождення України кров, з цим фактом треба було й треба буде рахуватися. Перед нами великі державні завдання. Нам треба відновити і зміцнити нашу півзнищену торгівлю й промисловість. Ми робимо, що тільки в наших силах, ми після своїх сил змагаємося допомогти й урегулювати нашу промисловість. В своїй діяльності ми повинні руководитися досвідом Російської держави й повинні викинути все, що не відповідає і не дать примінитися до сучасних обставин життя». Будучи прихильником монополії, міністр заявляє, що не всі роди монополії дадуть здійснитися при сучасному економічному становищі – так, хлібова монополія проявила свою неспроможність1.


______________________
2 Цікаве спостереження міститься в інформації газети «Народня воля» про доповідь І.Фещенка-Чопівського: «Відносно соціалізації та націоналізації різних галузей торгівлі і промисловості на Україні міністр сказав, що він їх не зрікається, яко ідеалу, лишень вважає, що зараз цього провести неможливо, а треба дійти еволюційним шляхом».

«Вугільна монополія опинилась в тому, що з Харкова прислано нам багато векселів. Говорячи про заходи до поліпшення промисловості, треба ще згадати про цей більшовицький спадок, який залишився нам у формі націоналізації і соціалізації промисловості.

В Катеринославському районі, завдяки введеній націоналізації, багато заводів не працює, а робітники викинені на вулицю». Кінчаючи свою промову, міністр закликає утворити Фінансово-економічну раду, яка забезпечить державу од непродуманих експериментів, які можуть знищить остаточно наше економічне життя.

По цьому самому питанні виступає багато промовців. Скловський(російський есер) заявляє, що це тяжке економічне становище є результатом сепаратного миру, проти якого його партія завше протестувала і зараз відповідальності за це брати не може. Дідаловський(український есер) добачує в критиці виступаючих промовців критику для критики і закликає представників непримиримих напрямків зайнятися будівництвом, вмісто безкорисної критики і прислати своїх представників в парламентську комісію і впливати на законодатну роботу.

Продовження дебатів відбудеться на вечірньому засіданні.

Це засідання почалось досить пізно (о 8-й год. вечора) – постатейним читанням і голосуванням законопроекту про Головну економічну раду.

Перший розділ законопроекту було прийнято без обговорення, але з приводу другого вже почались дебати.

По другому розділові виступив із промовою Гольдельман (п.-ц.) та Дьяченко (с.-р.), котрий вніс до цього розділу поправку, щоби в Економічній раді були також представники земельних комітетів. Докладчик Ю.Новаковський (о.[є.]с.п.) до цієї поправки пристав.

Мала Рада голосуванням також прийняла цю поправку й одкинула поправки Гольдельмана про те, щоби всі виборні члени Економічної ради стверджувались Центральною Радою, та щоб товариші міністрів мали в Економічній раді тільки право дорадного, а не рішаючого голосу.

М.Шаповал (с-p.) вносив іще поправку, щоб всі 9 представників од Центральної Ради були виключені, бо, як сказав докладчик, кожна група представників боронитиме в Економічній раді інтереси якогось класу чи групи, а Центральна Рада, яко установа державна, не може боронити чиїхось окремих інтересів, вона є всенародним органом і через те не повинна ні з ким конкурувати. Поправку цю було відкинуто.

З приводу дальших розділів майже не було дебатів. Подавались тільки дрібні поправки, які здебільшого не були прийняті.

По скінченні голосування по пунктах д-дій Гольдельман спробував цей вимучений у комісіях законопроект спровадити ще раз у комісію, а саме у комісію законодавчих внесень для редагування (досі цей законопроект перероблявся у фінансово-економічній комісії).

Але Гольдельмановому замахові не пощастило, бо Мала Рада прийняла зараз же цілий законопроект у такій редакції:

§1. Для розробки, об’єднання і координування всіх державно-господарчих заходів української народної республіканської власті, також для попереднього розгляду всіх законопроектів у питаннях фінансових, промислових, гендльових і інших, що стосуються народногосподарчого життя, утворюється Головна економічна рада Української Народної Республіки.

Примітка: На попередній розгляд і для заключення ГЕР поступають як законопроекти, котрі вносяться в Українську Центральну Раду Радою народних міністрів, або окремими її членами, так і ті законодавчі внесення, які вносяться в Українську Центральну Раду по праву законодавчої ініціативи членами Ради або її фракціями.

§2. Головна економічна рада складається так: туди входять а) 9 чоловік по вибору Центральної Української Ради; б) по одному товаришу міністрів: військового, морського, фінансів, торгу і промисловості, пошто-телеграфу, земельних, харчових справ, шляхів і праці; г) до 18 представників від цензових та демократичних організацій на паритетних началах, а саме: 9 представників од банків, організацій промислових, гендльових та транспортних підприємств і 9 представників од центральних органів робітників, служащих відповідних галузей і представника від Центрального кооперативного комітету, котрий розпреділяє це представництво між різними галузями кооперації. Крім того, в склад Головної економічної ради входять чотири представники Головного земельного комітету. До цієї Ради з правом дорадчого голосу входить представник Державного контролю.

Примітка: Точніше визначення списку організацій, які мають представництво в Економічній раді, полишається самій Раді, при умові додержання паритетного принципу. Цей список, а також зміни, які будуть потому, публікуються через Генеральний суд для загального відома. Також Економічній раді надається право запрохувати на свої засідання представників науки та інших фахівцю з правом дорогого голосу.

§3. Права і обов’язки ГЕР такі: а) Рада має в можливо найкоротший час давати свої заключення по всіх надісланих їй на розгляд як правительством, так і Українською Центральною Радою законодавчих внесеннях, що стосуються господарчих справ; б) погоджувати наряди окремих відомств, пристосовуючи їх до потреб приватної промисловості, та складати загальні планові наряди і замовлення, розпреділяючи їх на внутрішній і зовнішній ринок по сезонах року та галузях продукції і транспорту; г) у згоді з цим розглядати і пристосовувати всі дотичні сюди рахункові внесення відомств; д) виробити план переведення різних гандльових монополій та вносить різні поправки до вже існуючих; е) виробляти системи регулювання різних галузей промисловості та загального державного контролю над нею; ж) виробити основи розпреділення та організування праці, обчислення технічних сил, налагодження та збільшення перевозових засобів усіх відомств, а також обміркування інших питань, які торкаються до народного та державного господарства; з) виробити основи фінансової системи республіки, основи зовнішніх позичок та засоби державного контролю над банками, біржею і грошовим ринком; і) виробити загальний план державної економії в зв’язку з земельною реформою, націоналізацією надер і іншими грунтовними реформами, а також визначити взаємовідносини між системами державного та муніципального господарства; к) вияснити і вишукати засоби дійсного контролю і регулювання вивозу та ввозу; л) організувати Центральний статистично-економічний комітет Республіки, керувати його працею і зробити все належне для збору потрібних для економічної політики матеріалів та даних. Для всього цього Раді надається прав: м) вимагати необхідні справки, документи і т. п. матеріали як од державних і громадських, так і од приватних установ і осіб з обов’язком таких установ і осіб виконувати домагання Ради, робити досліди, посилати експедиції та приватних осіб з фаховим завданням як по Україні, так і за кордон; н) виробляти законопроекти, які вносити через Раду народних міністрів на затвердження законодавчої власті; о) безпосередньо через голову докладувати Раді народних міністрів, а також парламентові (УЦР) і його комісіям (голова Ради в засіданнях [Ради] народних міністрів, Української Центральної Ради або її комісій користується тільки дорадчим голосом); п) завести порайонні Ради в великих промислових центрах Республіки. Статут районних Рад має бути розроблено ГЕР окремо та представлено на затвердження Української Центральної Ради.

§4. Внутрішній розпорядок Економічної ради виконується на основах наказу, котрий нею самою виробляється та публікується через Генеральний суд до загального відома.

§5. Ділами Ради керує колегія в складі обраних Радою голови Ради, його товариша та управляючого ділами; при цьому управляючий може бути обраний і з осіб, до складу Ради не належних.

§6. Права та обов’язки управління ділами Ради зазначуються також в наказі Ради (п.4).

§7. Зазначений в п.3 Центральний статистично-економічний комітет підлягає безпосередньо управлінню ділами Ради.

§8. Як вищий орган в допомогу владі законодавчій та виконавчій, а також для державного контролю Рада включається в загальну систему вищих державних органів відносно службових прав і обов’язків.

§9. Бюджет та штати Ради виробляються Радою та вносяться через Раду народних міністрів на затвердження Української Центральної Ради. Кожнорічно загальне справоздання Економічної ради вноситься через Раду народних міністрів в Український парламент і другі органи, які його заміняють.

§10. До затвердження такого регулярного бюджету Українська Центральна Рада асигнує до розпорядження Ради кредитову суму 300 тис. крб.

§11. Обраним членам Економічної ради уповноваження даються на строк не більше одного року.

На […] засіданні був обміркований і прийнятий по статтям законопроект про Вищу економічну раду Української Народної Республіки. Економічній раді даються дуже широкі уповноваження. До неї належить об’єднання усіх державно-господарчих заходів правительства, а также попередній розгляд усіх законопроектів в справі фінансів, торгівлі, промисловості та інших. В склад Економічної ради входять: виборний представник Центральної Ради, товариші деяких міністрів, представники усіх відділів, а також цензових й демократичних організацій.

Після цього розпочались дебати над докладом о ході виборів в Українське Установче зібрання, який зробив в попередньому засіданні голова Головної комісії виборів д-дій Морозов.

Д-дій Рафес (Бунд) указує на трудне положення Головної комісії виборів, яка, будучи в засіданні проти дальшого проведення виборів, змушена здійсняти ці вибори. «Комісія, – продовжує промовник, – вийшла чесно із цього положення. Но, не дивлячись на це, вона нагромаджує в своєму докладі один доказ на другий, стараючись всіма силами переконати Раду в нездійснимості та недоцільності дальших виборів.

Комісія певно надіється, що кінець-кінцем в Раді витвориться більшість, яка буде згідна з її гадкою.

В самому правительстві панує непримирима суперечність по цьому питанню. Правительство не йде з заявою до нас про це, чи наша постанова приймається їм до виповнення, комісія не говорить нам, що вибори будуть проведені. Це політика дискредитовання постанов Центральної Ради. Дванадцятого травня Центральна Рада перестає існувати і передає всі свої повноваження Установчому Зібранню, котре встановить основну конституцію в краї. На замір за два дні до скликання Установчого Зібрання провести конституцію і запобігти таким способом волі Установчого Зібрання, ми відповімо категоричним протестом. Був зроблений також захід зплюгавити майбутність Установчого Зібрання – ми відповімо категоричним протестом. Був зроблений також захід заплюгавити майбутність Установчого Зібрання в пресі: «Таганрозький круг, Кубанська область, – пишуть вороги Українського Зібрання, – не будуть там представлені. Яке ж це буде Установче Зібрання». Мапа «самостійників», як видно, починає декому подобатися й за границями цієї партії. Це характерно для нових анексійних та імперіалістичних планів, але воно не може бути доказом проти скликання Установчого Зібрання. «Меншості як видно, збираються затіяти баталію проти Центральної Ради. Но я переконаний, що більшість, так як перше, зістанеться на позиції 12 травня. Для мене це не тільки технічний строк, а строк, від якого перестає існувати Центральна Рада та саме правительство, яке повинно в цьому дневі прийти в Установче Зібрання і зректися перед ним своїх уповноважень».

Д-дій Гольдельман (Поалей Ціон) робить пропозицію закінчити дебати та перейти до читання після статтів докладу комісії виборчої.

З закликом до відкинення переходу до читання по статтям докладу виступає д-дій Порш «Ми не маємо жодних основ до переходу до читання по статтям. Ні по одній галузі ми не маємо відомостей, скільки виборців голосувало й скільки повинно було голосувать.

Ні з одного виборчого участку не поступали відомості. Ми не можем бути чистими правниками і пускатися на непевні підприємства. Єслі зваживши обставини, ми по совісті прийдем до цього ж висновку, що скликання Установчого Зібрання потрібне, то добре, але може бути, що ми прийдем до другого висновку. Партійні робітники, добре знакомі з обставинами на місцях, указують, що Установче Ззібрання при теперішніх условіях не буде мати авторитету. Тепер більше як коли, треба пам’ятати про мудре прислів’я: «Сім раз одмір, а раз відріж».

Д-дій Гольдельман: «Певно можна зі всякого приводу піднімати дебати в справі скликання Установчого Зібрання. Єслі ж Центральна Рада стоїть на своїй попередній позиції, то зістається тільки обмірковувати, як технічно перевести вибори та перейти до читання по статтям».

Справа о переході до читання по статтям ставиться на голосування й приймається більшістю 19 проти 16.

Нараз обмірковані перші 4 пункти. Слідуюче засідання завтра.





 
matrix-info БУЛАВА