hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Центральна Рада, УНР (1917-1918 рр.)


Протокол засідання Ради народних міністрів УНР

(27 квітня 1918 р.)


_______________________


Протокол засідання
Ради народних міністрів УНР


27 квітня 1918 р. – Протокол засідання Ради народних міністрів УНР

27 квітня 1918 р.    

Присутні: Голубович, Ткаченко, Михайлов, Ковалевський, Христюк, Сидоренко, Жуковський, Єщенко, Рудницький, Ляцький, Любинський, Климович, Мазуренко, Шелухін, Чопівський, Прокопович, Мірний.

1. Слухали: внесення п.Голубовича обміркувати форму реагування Ради народних міністрів на приказ генерала Ейхгорна.

Голубович зауважує, що на засіданні не присутні міністри – члени партії соціалістів-федералістів.

З пропозиції п.Любинського ухвалено виступити в Центральній Раді з звідомленням від Ради народних міністрів в справі приказу генерала Ейхгорна.

Любинський каже, що на сей раз виступ правительства повинен бути рішучий; правительство повинно дипломатичним шляхом вимагати одкликання генерала Ейхгорна, або Мумма чи, навіть, все німецьке військо; можна також одкликати і нашого посла. Одночасно з тим міністр юстиції повинен видати свій контрприказ, в котрому оповістити, що приказ генерала Ейхгорна недійсний.

Єщенко радить в звідомленні вказати на те, що накази німецьких генералів не являються висловом думки германського уряду.

Христюк вказує на те, що в подібних виступах німецьких генералів повинні деякі громадські кола, котрі своєю постійною третіровкою правительства і Центральної Ради впливали на німців в їх неповажанні прав Української Держави.

Сидоренко каже, що пора дати рішучий бій планам німецьких генералів; треба рішуче вимагати одставки генерала Ейхгорна.

Любинський відчитує телеграму з повідомленням про дебати в германськім Рейхстазі в справі першого приказу генерала Ейхгорна; більшість фракцій (центр, соціал-демократи, незалежні соціал-демократи, консерватори, поступовці) висловлювались проти поступовання німецьких властей на Україні.

Рудницький радить вказати на те, що тепер, коли Україна зараз входить в орбіту західноєвропейських держав, такі накази утворюють психологічну атмосферу, не сприяючу цьому процесу.

На засідання приходять міністри Шелухін, Чопівський і Мірний.

Голубович в коротких словах резюмує дебати і наводить номенент свого звідомлення в Центральній Раді.

На засідання прибуває міністр Прокоповин і відчитує таку заяву: «Через те, що досі уряд не опублікував своєї декларації, а значить не виявив досі повного і ясного шляху та конкретної програми діяльності; через те, що нинішній Кабінет міністрів не в силі стати на шлях реальної роботи і не виявляє високої здатності до праці; через те, що міністри-члени партії соціалістів-федералістів – не можуть стати до активної участі і впливу в загальній нашій політиці і тим приймають на себе відповідальність за те, до чого вони не можуть прикласти рук, – ми, Шелухін, Чопівський, Прокопович, підлягаючи директиві Головного комітету, виходимо зі складу теперішнього Кабінету, як міністри; а для того, щоб технічний апарат, коло якого ми стояли і порушення, хоч тимчасове, правильних функцій якого може шкідливо одбитися на інтересах державних справ, має змогу працювати без перерви і дістати згодом керовничих в порядку преємственості роботи – ми тим часом готові лишитися, як управляючі міністерствами».

Оригінал за належними підписами.

З оригіналом згідно:    
діловод В.Мільчевський    






 
matrix-info БУЛАВА