hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник

Шановні друзі, наш сайт існує завдяки лише Вашій фінансовій підтримці. Не забутьте скласти благодійну пожертву на наш рахунок: ПриватБанк - 4149 6090 0384 6062
Dear friends, our website exists because of your financial support. Don’t forget to donate to this bank account: 4149 4993 8247 2718 (USD)

Архівні документи
Українська Держава (1918 р.)


Закон Ради міністрів «Про відновлення Українського Козацтва»

(10 серпня 1918 р.)


_____________________

Закон Ради Міністрів Української Держави
про відновлення Українського Козацтва

10 серпня 1918 р.

м. Київ

На оригіналі написано: «В Раду Міністрів. 10/8–1918 р.
Павло Скоропадський. Київ
»

Ст. 1. Козацтво на Україні відновлюється, і на чолі його стає Ясновельможний Пан Гетьман.

Ст. 2. Відновлення Козацтва має своєю метою відродження велично-гарного минулого України і допомогу відродженню Батьківщини і забезпечення її державності, а також виконування як наростаючого, так і будучих поколінь. З боку щирої прихильності до старої Батьківщини, на чолі якої стоїть Ясновельможний Пан Гетьман, і взаємної допомоги.

Ст. 3. Для досягнення зазначеної в попередній (2) статті мети козацькі громади, уявляючи з себе військову організацію, разом з тим прямують до завдань фізичного і духовного розвою козацтва, а рівно з тим до завдань як взагалі культурнопросвітнього, так і економічного характеру, наскільки вони, торкаючись Козацтва, зможуть допомогти його доброму життю.

Ст. 4. Вступ в козацькі громади провадиться добровільним записом, згідно правил Козачого Статуту, а затвердження – Генеральною Радою.

Ст. 5. Нащадки колишніх Українських Козаків мають право записуватись в козацькі громади по свойому козацькому стані, крім тих, кого Ясновельможний Пан Гетьман або Генеральна Козача Рада визнає згубившими се право через осібності життя їх або їх окремі події.

Ст. 6. З інших українських громадян запис приймається тільки від осіб православної віри, які будуть визнані достойними сього.

Ст. 7. Належність до козацьких громад не змінює як персональних, так і матеріяльних прав залічених до Козацтва осіб.

Ст. 8. Кожна козача громада, складаючи полк, по можливості в межах повіту ділиться на сотні, полки ж в межах губернії об’єднуються в кіш.

Ст. 9. На чолі коша стоїть Кошовий Отаман, який безпосередньо підлягає Ясновельможному Панові Гетьманові і ним призначається. Полкові Отамани безпосередньо підлягають Отаманові коша, сотенні – полковим Отаманам.

Ст. 10. При Панові Гетьманові під Його головуванням утворюється Генеральна Козача Рада в складі: 1) Президії в кількості одинадцяти осіб, призначених Ясновельможним Паном Гетьманом, в сій кількості і замісник його по головуванню в раді; 2) дванадцяти додаткових членів, обраних Президією і затвердженних Ясновельможним Паном Гетьманом; 3) дев’яти членів, обраних радою і затверджених Ясновельможним Паном Гетьманом; 4) почесних членів, обраних Генеральною Козачою Радою і ухвалених Ясновельможним Паном Гетьманом.

Ст. 11. Генеральна Козача Рада, об’єднуючи діяльність місцевих Рад (12) і керуючи ними, має вищий догляд за зміцненням в козацькій громаді почуття і переконання необхідності всіма засобами підтримувати державний порядок, сю неодмінну умову найкращого життя як всіх вкупі, так і кожного окремо.

Ст. 12. Міські Козачі Ради збираються при кошах, полкових і сотенних Отаманах і під їх головуванням, сотенні – з дозволу полкового Отамана, полкові – кошового і кошові – з дозволу Генеральної Козачої Ради і провадять культурноосвітні і економічні справи в межах коша, полка і сотні. Складаються ради: сотенні – з чотирьох членів, обраних сотнею, і Отамана сотні під його головуванням; полкові – із чотирьох членів від сотень і полкового Отамана під його головуванням, кошові – з чотирьох членів від полків і Кошового Отамана під його головуванням.

Члени сотенних Рад затверджуються Кошовим Отаманом, а члени полкових і кошових Рад – президією Генеральної Козачої Ради.

Члени Рад обираються згідно Статуту.

Ст. 13. Генеральним і місцевим Козачим Радам належать права представництва від всього козацтва, кошів, полків і сотень як юридичним особам чи з боку чисто правового, чи з боку придбання того чи іншого майна, рухомого і нерухомого, взагалі Козацтву, кошу, полку і сотні, потрібного для культурно-освітних економічних завдань.

Ст. 14. Особи і Інституції, які приймають записи до Козацької Громади, строк початку запису, умови прийому на підставі запису осіб, які не належать до нащадків Українських Козаків, належність прийнятих в Козацькі Громади до військової повинності, правила козацької служби, взаємовидності козацької влади з громадськими і державними інституціями, порядок призначення на посади полкових і сотенних отаманів, а також на посади співробітників їх і кошових Отаманів, праця і діловодство в Генеральній і місцевих Радах, улаштовання братств, культурно-освітніх, економічних і спортивних товариств серед козаків, а також зразки козачого одягу зазначаються осібним Статутом, котрий затверджується Ясновельможним Паном Гетьманом.

Ст. 15. Склад Генеральної Козачої і Місцевих Рад, а разом з тим і платня членам їх і підвалини для призначення отримання тим, котрі не одержують постійних коштів, зазначається особливим розкладом.

Ст. 16. Персональні права козаків і права їх земельні і інші зазначаються в Статуті.

З оригіналом згідно:

_____________________




 
БУЛАВА Youtube Youtube