.jpg)
05.hai-nyzhnyk.jpg)
_s.jpg "Україна за двадцять років: матеріали міжнародної веб-конференції 22 серпня 2011 р.")
_s.jpg "Банківська система України: виміри глобальної фінансової кризи")
_s.jpg "Нариси історії державної служби в Україні")
_s.jpg "Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки")
_s.jpg "Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні")
_s.jpg "Згадуй мене...: Лірика кохання")
_s.jpg "Податкова політика Центральної Ради, урядів УНР, Української Держави, УСРР")
_s.jpg "Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П.Скоропадського")
_s.jpg "Документальні джерела і матеріали до історії фінансової політики уряду Української Держави")
Архівні документи
ЗУНР-ЗО УНР (1918-1921)
«Самоозначення народів і українці в Австрії»
(стаття в газеті «Буковина»)
(стаття в газеті «Буковина»)
Сегодня жаден народ не дасться зацитькувати тим, що от, мовляв, ми про тебе дбаємо, ми даємо тобі школи, будуємо дороги і даємо всякі інші подібні блага. Народи не хочуть більше подарків з чужої руки, вони самі хочуть собі здобувати свою хату в своїм стилю і в своїм смаку.
Цего права зажадали всі народи в Австрії, цего права зажадали устами наших заступників і ми Українці в Австрії.
Наше жадане це своя власна держава Східної Галичини, українських областей Буковини та Угорщини. Від цего жадання ми не відступимо, це заявили недвозначно також наші делегати на недавній авдієнції у цісаря.
На 19 с[его] м[ісяця] зберуться до Львова українські установчі збори, збори мужів довір'я всіх українських областей австро-угорської монархії, які мають покликати до життя «Українську Національну Раду», яка буде виконувати право самоозначення народу.
Та помимо того, що право самоозначення сегодня на устах всіх, наші сусіди Поляки з одного боку, а Ромуни — з другого зазіхають на наші землі. За нашу землю положимо ми душу й тіло, ні п'яди своєї землі не відступимо, але й чужої не хочемо. Намість по боротьбі засідати до згоди, воліємо це зробити перед боротьбою. З цею метою була й скликана конференція всіх українських партій Буковини на 13 с[его] м[ісяця] до Чернівців. І конференція заявила однодушне, що ми жадаємо права самоозначення і для нас Українців, ставимо наше право на українські області Буковини з нашим культурним і господарським осередком містом Чернівцями, взиваємо румунський народ не давати свої руки до поневолення українців і обіцяємо й ми то саме.
Конференція висказала також думку, що й польсько-українське питання дасться розв'язати в дорозі порозуміння, а не насильно. Цю думку дала конференція як директиву мужам довір'я на Установчі Збори у Львові. Бажаючи тривкого миру, завзиває конференція всі народи помогти нам розійтися згідливе з нашими сусідами, щоби на будуче не прийшло більше до ніяких непорозумінь і усобиць. Одначе наприкінці застерігався проти всяких рішень про нас без нас і святочне і твердо заявляє, що за наші справедливі домагання положимо ми майно і кров.
