Архівні документи
Директорія, УНР (1918-1921 рр.)
Резолюція про поточний момент
Першого селянського з’їзду Київщини
Першого селянського з’їзду Київщини
Резолюція
про поточний момент
Перший селянський З’їзд Київщини, що одбувся 21–24 грудня 1918 р., обговоривши питання по сучасному політичному моменту, висловлює щиру подяку революційному уряду – Директорії Народньої Республики, котра стала на чолі революційного народнього руху, і обіцяє їй свою дальнішу підтримку в боротьбі за Українську Трудову Республику; разом з тим З’їзд постановляє:
1. Директорія Української Трудової Республики в самому недалекому часі повинна скликати Конгрес Трудового Народу України, тоб-то представників селян, робітників і вояків.
2. Директорія Української Народньої Республики повинна рішуче заявити, що трудовий нарід України хоче жити в згоді з трудовим людом всього світу, але ні в якім разі не допустить чужинців порядкувати в себе.
3. До скликання Трудового Конгресу необхідно, аби Директорія негайно переводила всі реформи соціяльного і політичного значіння, котрі зміцнили б позицію трудових кляс – селян і робітників.
4. Директорія УНР мусить негайно вжити самих рішучих заходів до організації народньої армії, на основі самої строгої дисціпліни і порядку, і цим забезпечити землю і волю трудовому народові.
5. Уряд УНР повинен виробити негайно закон про організацію влади на місцях і творити сприяючі умови для широкої організації селянства (яко основи існування Трудової Республики) в формі селянських та робітничих спілок, котрі повинні мати право широкого контролю представників центральної влади на місцях.
6. Само трудове селянство на місцях повинно подбати про те, аби не допустити руїни й анархії на селах, бо тільки порядок і дисціпліна в цей час дасть спроможність селянству організуватись і утримати владу у власних руках.
7. Директорія УНР повинна вжити самих рішучих заходів, аби всі заарештовані з добровольчеської та гетьманської армії офіцери і генерали понесли саму найтяжчу кару.
8. В обов’язок Директорії входить забезпечення семей тих, хто поклав своє життя або став калікою під час боротьби за волю трудового люду України.
9. Директорія УНР повинна вимагати, аби в найближчому часі всі чужоземні війська виїхали за межі України.
10. Директорія УНР повинна всіма засобами допомогти трудовому народові Галичини, Буковини, Кубані і Чорноморщини в боротьбі за визволення, як політичне, так і соціяльне.