Архівні документи
ЗУНР-ЗО УНР (1918-1921)
На підставі закона з дня 24 липня 1917 р. ч. 307 В. д. з. постановляєсь:
Проступок хабарництва поповнює сей, хто за сповнюване уряду або публічного обов’язку приймає або дає (безпосередно чи посередно) законно неоправдану заплату або яку-небудь иншу користь, хоч би се була лиш принука до правильного сповнюваня, оскілько вчинок не підпадає під постанови карного закона.
За проступок хабарництва каратиме повітова політична власть грошевою карою до 10 000 гривень або арештом до трох місяців, а коли хабарник послугуєся при поповненню вчинку погрозами чи насильством або коли поповнює хабарництво поворотно, грошовою карою до 20 000 гривень або арештом до шести місяців.
Право караня прислугує також урядникам, яких висилає Державний Секретаріат внутрішніх справ до переведеня інспекції повітових політичних властий.
[…]
Караюча власть має повідомити про впровадженє і про покінченє доходжень проти хабарника, оскільки він є публичним функціонером, його верховну власть.
Розпорядок австрійського міністерства внутрішніх справ з дня 12 серпня 1918 р. ч.302 В. д.з. про поборюванє хабарництва […], задержує правну силу.
Розпорядок входить в житє з днем по оповіщеню.
Державний Секретар внутрішніх справ д-р Макух, в. р.