.jpg)
05.hai-nyzhnyk.jpg)
_s.jpg "Україна за двадцять років: матеріали міжнародної веб-конференції 22 серпня 2011 р.")
_s.jpg "Банківська система України: виміри глобальної фінансової кризи")
_s.jpg "Нариси історії державної служби в Україні")
_s.jpg "Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки")
_s.jpg "Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні")
_s.jpg "Згадуй мене...: Лірика кохання")
_s.jpg "Податкова політика Центральної Ради, урядів УНР, Української Держави, УСРР")
_s.jpg "Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П.Скоропадського")
_s.jpg "Документальні джерела і матеріали до історії фінансової політики уряду Української Держави")
Архівні документи
Директорія, УНР (1918-1921 рр.)
Болбочан П. Доповідь Високій Директорії
(переданий через отамана Бронського з Полтави до Києва)
(переданий через отамана Бронського з Полтави до Києва)
Доповідь полковника П. Болбочана
Високій Директорії
(передана через отамана Бронського з Полтави
близько 20 січня 1919 р.)
…Всі мої домагання аби Київ оцінив сучасний мент і важність фронту не мали успіху. В своїх домаганнях я вже йду дальше. Становище Вам уже відоме. Наступати на ворога не маю сили, всі мої вірні полки стомлені і з них більше половини вже перебито, а остаток до бою нездатний. Повторяти свій доклад, котрий 10 днів назад я зробив Отаманові Петлюрі не буду… Ваша допомога один міф… Авангарди цієї допомоги вже прийшли, але я не маю часу їх обеззброїти, бо то є зброд, а не військо, це Фастовський курінь. Другі частини, котрі їдуть з Київа теж такі. Тільки Січовики, надіюсь, будуть кращі, але один полк не допомога, та і то вже пізно.
Мої частини дуже стомлені і потрібують відпочинку. Всі вони можуть вмерти, як і умірають, але цього я не допускаю, бо толку з цього не буде. Найбільша кількість в полках – 400 багнетів, є такі, що мають 200. Ці люди мусять бути кадром для будування військових частин… Всі частини, котрі зараз прибувають до мене, думають, що тут будуть відпочивати або гратися. Київ присилає частини неодягнені, без харчів. Це можуть робити люди нерозуміючі бойової обстановки. Но це все дрібниці. Важно те, що Полтаву залишаю, бо тримати не маю чим. Допомога требує, аби над нею попрацювати в крайньому разі 2 тижні.
Я відхожу на Кременчуг, де буду оборонятися, а головним чином орґанізовувати славетний Запорожський корпус і другі частини, котрі працюючи з Запорожцями теж стали гарними частинами.
Арієрґарди будуть затримувати ворога в районі Ново-Сенжари і Кобеляки. Ті активні частини, котрі їдуть з Київа будуть складати Ромоданівську ґрупу і будуть мати важну оборонну лінію по Псьолу у Єреськи і по Хоролу в районі Миргорода. Лозовська ґрупа буде прориватися на Павлоград на зєднання з отаманом Гулієм…
…В своїм докладі Отаманові Петлюрі я прохав Директорію порозумітися з Антантою і стати з нею в реальні відношення. Може треба буде піти на компроміс, але нам потрібно найменше три дивізії Французів і з допомогою їх очистити Україну від ворогів…
…Я не боюся казати правду і не боюся суда історії, мій погляд є погляд патріота. Я все сказав, тепер слово за Директорією. Моє прохання – не губіть Україну. Я маю надію, що зі мною згодяться всі і, як що зі мною згодяться, то прохаю перебалакати зі мною відносно бойового пляну…
