Архівні документи
Світова історія
Муссоліні Б. Лист до М. Біанкі з нагоди відкриття школи пропаганди і фашистської культури в Мілані.
Тепер італійський фашизм під страхом кари або, що ще гірше за самогубство, має створити «підвалину доктринальних положень». Останні не будуть і не мають бути Нессовою сорочкою, що зв’язує нас довічно – позаяк завтрашній день є таємничим й неуявним, – проте вони повинні встановити вказівну норму для кожноденної політичної та особистої діяльності.
Я, що продиктував ці положення, сам перший визнаю, що наші скромні програмові скрижалі – теоретичні і практичні віхи фашизму – мають бути переглянуті, виправлені, розширені й підтверджені, адже з плином часу вони були піддані ваді. Я вірю, що основне зерно є у постулатах, котрі два роки тому служили сигналом для збору загонів Італійського фашизму; проте, виходячи з цього першородного ядра, своєчасно долучитися до подальшої більш широкої розробки самої програми.
У цій життєвій для фашизму праці з особливим завзяттям мусять допомогти усі фашисти Італії, особливо з тих районів, де за угодою чи без неї, було встановлено мирне співіснування двох течій, що борються.
Це слово грубувате, але я хтів би, аби протягом двох місяців, що відділяють нас від національного зібрання, була створена філософія Італійського фашизму. Мілан буде сприяти цій меті зі своєю першою школою пропаганди і культури. Справа йде не лише про виготовлення програмових положень, на які могла б спиратися організація партії, що являє собою неминуче завершення фашистського руху; йдеться також про спростування дурної байки, нібито у фашизмі беруть участь тільки насильники, а не люди бентежного й спостережливого духу, як то є в дійсності. Цей новий напрям фашистської діяльності не зашкодить – я в цьому впевнений – прекрасному духові і бойовому темпераменту, характерній особливості фашизму. Забезпечити розум доктриною і твердими переконаннями не означає роззброєння, але зміцнення й велике усвідомлення дії. Солдати, що усвідомлюють причини війни, завжди є кращими бійцями. Фашизм може і мусить взяти гаслом двочлен Маццині: думка та дія.