hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Директорія, УНР (1918-1921 рр.)


Рапорт молодшого старшини для зв’язку Відділу повстанських організацій Генерального штабу сотника В.Мошинського до шефа військової секції Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії генерала С.Дельвіга

(13 січня 1922 р.)


________________________


Рапорт молодшого старшини для зв’язку
Відділу повстанських організацій Генерального штабу
сотника В.Мошинського
до шефа військової секції
Надзвичайної дипломатичної місії УНР в Румунії
генерала С.Дельвіга


13 січня 1922 р., м. Бухарест   

Доношу Вам, Пане Генерале, про випадки, які трапились зі мною та другими українськими старшинами при відправці нас на той бік Дністра. Прибувши до м.Кишиніва від Парт[изанського] Повст[анського] Штабу з завданням відправитись до м.Одеси, я з’явився до Полк[овника] СТЕФАНІВА, Нач[альника] Штабу Південної групи. П[ан] Полковник сказав мені, що він мені переправитись поможе, але зараз у нього нема грошей і він просить мене піти з ним до французького Консула Кап[ітана] ГЛЯСЕ, від якого можна отримати на це діло допомогу. Я згодився. Після довгих розмов з французом, послідній запитав мене, чи вистарчить мені 2 тисячі леїв, – я відповів, що вистарчить. Тоді він видав гроші і П[ан] Полковник видав на них росписку. Повернувшись до дому, п[ан] Полковник видав мені тільки 1000 леїв, а другу залишив собі, куди ці гроші пішли – я не знаю.

Другий випадок трапився з сотником КАЗАКОМ, який, одержавши завдання, видав росписку на півтори тисячі леїв, а одержав тільки пятьсот.

Третій випадок був з сотником ВЕЛИЧКО, який хтів їхати з завданням від П[ана] Полковника до Миколаєва, Херсона, Харкова і повернутися до Кишинева через Знаменку, і на цю подорож він має одержати дві тисячі леїв від румун. П[ан] Полковник пішов з сотником ВЕЛИЧКО до Штабу Корпусу, де румунський шеф інформаційного бюро, Майор ІЛЕСКУ дав сотникові ВЕЛИЧКОВІ підписати росписку на 6.000 леїв, послідній здивувався і спитав, чого це так, – він же має одержати всього дві тисячі. На це майор відповів, що дві тисячі йде Полковн[ику] СТЕФАНІВУ, 2 тис. румунам і 2 тис. сотникові ВЕЛИЧКОВІ. Сотник ВЕЛИЧКО на таку комбінацію не згодився і не поїхав.

Отже, я мушу зазначити на послідок, що своїми вчинками п[ан] Полк[овник] СТЕФАНІВ відбиває охоту працювати ідейним робітникам, які один за одним покидають його.

Підписав:   
сотник МОШИНСЬКИЙ   




 
matrix-info БУЛАВА