hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Українська еміграція


Петлюра С. Лист (таємний) до військового міністра генерал-поручника М.Юнакова про політичне становище у світі, що склалася внаслідок перемовин та суперечок на Генуезькій та Гаагській конференціях

(28 серпня 1922 р.)


28 серпня 1922 р. - Петлюра С. Лист (таємний) до військового міністра генерал-поручника М.Юнакова про політичне становище у світі, що склалася внаслідок перемовин та суперечок на Генуезькій та Гаагській конференціях. (Петлюра, 1922, Енвер-Паша, Юнаков, Юнаків, УНР, Генуезька конференція, Гаагська конференція) 28 серпня 1922 р. - Петлюра С. Лист (таємний) до військового міністра генерал-поручника М.Юнакова про політичне становище у світі, що склалася внаслідок перемовин та суперечок на Генуезькій та Гаагській конференціях. (Петлюра, 1922, Енвер-Паша, Юнаков, Юнаків, УНР, Генуезька конференція, Гаагська конференція) 28 серпня 1922 р. - Петлюра С. Лист (таємний) до військового міністра генерал-поручника М.Юнакова про політичне становище у світі, що склалася внаслідок перемовин та суперечок на Генуезькій та Гаагській конференціях. (Петлюра, 1922, Енвер-Паша, Юнаков, Юнаків, УНР, Генуезька конференція, Гаагська конференція)

Петлюра С. П[ану] військовому міністру ген[ерал]-пор[учнику] Юнакову

(28 серпня 1922 р.)



п. Військовому міністру
Ген-Пор. Юнакову


п. Генерале

В тутешніх військових, високо-одповідальних, кругах з найбільшим напруженням стежуть за вилдом політичної боротьби між Англією і Францією, результати якої можуть кардинально змінити дотеперешню ситуацію. З хода переговорів і діскусій на Генуєзській і Гаазській конференціях можно було вже бачити таємничість та неясність мотивів, що спонукували згадані конференції устрясти на мертвих точках нежиттьових ухвал. Лише під кінець обох конференцій вилізло шило з мішків і преса протилежних таборів вивела на чисту воду темні моменти тої боротьби, що мала місце на конференціях та й тепер ще не закінчилась. Оскільки Англія, разом з Італією, змагались допроводити до порозуміння з Советською владою, оскільки Франція – Бельгія саботували це порозуміння. Кісткою незгоди була суперечка про бакинську та закавказську нафту і туркестанську бавовну. Англія готова була взяти на себе вибудову залізниць Петроград – Москва – Петровськ – Баку, щоби, таким чином, мати в своїх руках дорогу для вивоза нафти і підсунутиев ближче до дороги Красноводськ – Ташкент в цілях посідання тамошньою бавовною. Ці плани, завдяки таємній допомозі Америки для Франції – Бельгії, не здійснились. Боротьба між конкурентами провадиться далі. На підставі деяких, ще не перевірених данних актуальним чинником цієї боротьби є Туреччина, зглядно уряд Кемаля-Паші. Бажаючи за всяку ціну добитись одміни Севрського Трактату, Ангорський уряд, як Вам відомо, провадив боротьбу з греками і вступив в дружні договори з Советськими урядами Росії та України, підписавши навіть ніби військові конвенції з ними. Ще в початку цього року відомий Енвер-Паша маніфестував цю дружбу персональним перебуванням в Москві.

Нині Енвер-Паша опинився в ролі головнокомандуючого протибольшовицькими силами Середньої Азії і на чолі мусульманського руху тамошнього. Згідно з отриманими мною інформаціями – неперевіреними справа дальшого ходу подій має виглядати так. Після опановання Енвер-Пашою Цілого Туркестану, мало б наступити опановання військами Кемаля-Паші Закавказья і районів з нафтовими джерелами – Баку – Грозне. Що до останнього – то воно може здійснитись або а) дорогою місцевого повстання б) або одвертого зірвання Ангорського уряду з Москвою і утворення фронта на Кавказі. В останньому разі Кемаль-Паша сподівається шляхом мобілізації магометан на Кавказі здобути для своєї армії не менше 500,000 людей, придатних для боєвих завдань. Але треба мати на увазі, що вся ця комбінація матиме реальні шанси на здійснення тільки тоді, коли Кемаль-Паша отримає гарантії (од Франції) в постачанню зброї, якої йому бракує. В разі позитивному на Кавказі має бути оголошений «Хазават» – «свята війна». Так виглядають інформації, отримані мною. Оскільки вони певні – сьогодні не можу сказати. Деякі – дотичні [?] цієї можливості – данні підтвердження своє в підготовчій організаційній праці проти більшовиків в Грузії. Під час моїх і п. премьєра розмов з грузинським міністром Рамішвілі вияснилось, що протибільшовицьке повстання грузини можуть підняти тільки тоді, коли матимуть належне запевнення од Франції, що кемалісти їм не зашкодять. В кожному разі справа конфлікту Сов. Росії з Туреччиною на Кавказькому грунті розглядається як справа можлива. Для мене ясно, що утворення Кавказького фронту не може дати гарантій за перемогу турками Советської Росії без одночасного утворення інших фронтів в цілях одтягнення більшовицьких сил, які тоді будуть кинені виключно проти турків – будуть приняті засоби для перевірки отриманої інформації. Прошу довести про це до відома п. Премьєра і Міністра Закордонних Справ, останньому запропонуйте вияснити у наших царьгородських представників, як виглядає сучасний стан фронта між кемалістами і греками, а також і які там маються інформації в поданій вище справі.

28/VIII.1922 р.б.


 
matrix-info БУЛАВА