.jpg)
05.hai-nyzhnyk.jpg)
_s.jpg "Україна за двадцять років: матеріали міжнародної веб-конференції 22 серпня 2011 р.")
_s.jpg "Банківська система України: виміри глобальної фінансової кризи")
_s.jpg "Нариси історії державної служби в Україні")
_s.jpg "Фінансова політика Центральної Ради та урядів Української Народної Республіки")
_s.jpg "Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні")
_s.jpg "Згадуй мене...: Лірика кохання")
_s.jpg "Податкова політика Центральної Ради, урядів УНР, Української Держави, УСРР")
_s.jpg "Фінансова політика уряду Української Держави Гетьмана П.Скоропадського")
_s.jpg "Документальні джерела і матеріали до історії фінансової політики уряду Української Держави")
Архівні документи
Українська еміграція
Олесь О.
Під Крутами
Під Крутами
20.oles.pid_krutamy.jpg)
|
ПІД КРУТАМИ Ще до хутора далеко Натомився… шкода ніг… Сніп під голову поклав я І у чистім полі ліг. Срібним лебідем у хмарах Місяць весело купавсь, Срібло струшував із себе Може сонцю усміхавсь. Не згадаю, що до мене Вітер тихо шепотів, Мозок стомлений не вловить Тихокрилих навіть слів. Я заснув і став, як камінь, Коли чую хтось прибіг І схопив мене за руку. Я отямитись не міг. Срібним лебідем у хмарах Місяць груди обмивав… Біля мене з довгим крісом Хлопчик змучений стояв… Що з тобою? Де упав ти!? Зранив голову свою? Сумно й гордо відповів він: "Так я впав… але в бою… Ти не чув хиба сьогодні, Як гриміли тут громи? Бились з ворогом ми славно І вмірали славно ми!!! Я лежав і бачив очі Карі, сині, голубі Як квітки цвітуть, сміються, Ні сльозиночки тобі. Оточив нас дужий ворог, Покосив усі квітки, Обіцяли нам підмогу – Не наспіли козаки… Обіцяли нам набої… Ах, колиб вони були! Ми б напевне їх розбили, Бо ми бились, як орли… Десь захована нам зброя, Десь закопана в землі. Ми тепер ідем шукати І ми знайдемо її. Ну, а ти як прийдеш в місто Моїй матері скажи: "Син твій впав в бою, як лицар. Горда будь, а не тужи!" А тепер прощай! Я військо За собою поведу. Я отаман… Я вестиму… Зброю перший я знайду". Мов крило простяг він руку, Блиснув шаблею в руці… Крикнув голісно і дзвінко: "По набої, молодці"! Наче скошені косою В полі в чистому квітки, Як один, почувши голос Повставали вояки… "По набої! По набої!" Заспівали як пташки… Подивились, попрощались З білим світом на віки. І пішли шукати зброї… Спів поволі затихав. Срібним лебідем у хмарах Місяць груди обмивав. 20/І 1923 р. |
