hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Західна Україна: між війнами (1921-1939)


Podstawowe wytyczne do polonizacji Chelmszczyzny
Основні директиви щодо полонізації Холмщини

(Polska; Українська)
(1938 р.)

_______________

Podstawowe wytyczne do polonizacji Chełmszczyzny

I. Myśl przewodnia

A) Wszyscy prawosławni Chełmszczyzny są zniszczonymi Polakami, którzy przez ucisk zaborców odpadli od polskości.

Akcję polonizacyjną w stosunku do prawosławnych, mówiących po polsku i podających się za Polaków, traktować należy ich jak Polaków i prowadzić robotę pod kątem rewindykacji wyznaniowej. Należy ją prowadzić ostrożnie oraz indywidualnie w stosunku do osób i rodzin, co do których jest pewność iż są:

1) obojętni dla cerkwi prawosławnej,

2) uświadomieni o tym, iż oni sami lub ich przodkowie przeszli na prawosławie pod przymusem caratu;

3) ulegli wpływom polonizacyjnym w takim stopniu, iż zmiana wyznania stała się ich wewnętrzną potrzebą;

4) mieszkają pojedynczo wśród większego zgrupowania polskiego;

5) uzależnieni materialnie od czynników, które wyrażą im życzenie lub warunek zmiany wyznania.

B) Akcję polonizacyjną w stosunku do prawosławnych, przywiązanych do religii prawosławnej oraz do Polaków podających się za Rusinów prowadzić należy nie pod kątem rewindykacji wyznaniowej, lecz pod kątem polonizacji prawosławia, albowiem wyznaniowe podejście do ludności prawosławnej może z miejsca zrazić ludzi, którzy w tym wyznaniu wyrośli i do niego się przywiązali.

Wyznaniowe podejście może zrazić do polonizacji cerkwi dość liczną rzeszę duchownych prawosławnych, która w obronie swego interesu materialnego przejdzie do obozu ukraińskiego, gdy stwierdzi jakąkolwiek akcję zmierzającą bezpośrednio do uszczuplenia ich stanu posiadania.

C) Przy polonizacji cerkwi prawosławnej należy osiągnąć, by kazania byty wygłaszane w języku polskim, by religia była uczona po polsku, by duchowny zwracał się w mowie potocznej do otoczenia po polsku. Samo zaś odprawianie nabożeństw ma odbywać się w języku staro-cerkiewnym, tak jak w obrządku rzym.[sko]-kat.[olickim] po łacinie.

Należy lansować hasła, że Polacy na terenie Chełmszczyzny mają specjalną misję polonizacji i dlatego na tej platformie powinni skonsolidować wszystkie swoje siły nie dając się pochłonąć zacietrzewieniu politycznemu, zużywając swą energię na wewnętrzne tarcia polityczne. Przenoszenie walk, a nawet animozji politycznych na teren akcji polonizacyjnej jest zaprzepaszczeniem samej akcji. Należy podkreślać, że panem na tej ziemi jest ten, kto o tę ziemię walczył, o tę ziemię się modlił i za polskość tej ziemi cierpiał.

D) W stosunku do uświadomionych narodowo Ukraińców należy stać na następującym stanowisku: tak Rzeczpospolita jak i olbrzymia większość jej obywateli odnosi się jak najprzychylniej do budowy Państwa Ukraińskiego jednak poza obecnymi granicami Polski. Wpływy tej grupy Ukraińców należy wszelkimi możliwymi środkami utrudniać i ośmieszać i nie dopuścić do przenikania wpływów odśrodkowych idących z Małopolski Wschodniej i Wołynia.

E) Przy obecnym unaradawianiu handlu i rzemiosła należy uznać za więcej wskazane, że lepiej nie rugować Żyda z danej placówki, gdy ta placówka objęta ma być nie przez Polaka, a przez uświadomionego nacjonalistę ruskiego.

II) Wytyczne wykonania

A) Akcja religijna

1) Zasada ogólna, z którą kryć się nie należy, jest następująca: na ziemiach byłej Chełmszczyzny byli wyłącznie Polacy i to katolicy. Obecnie prawosławia nie niszczy się, prawosławie nie może zaś być rozsadnikiem ruskości, lub też nie może jej umacniać.

Duchowni prawosławni muszą bezwzględnie podporządkować się akcji polonizacyjnej. Muszą odczuwać stałą obserwację i kontrolę ze strony społeczeństwa polskiego i władz. Cień nawet akcji rusyfikacyjnej ze strony duchowieństwa prawosławnego, oraz popi szkodliwi muszą być zwalczani wszelkimi sposobami.

2) W akcji rewindykacyjnej wyznaniowej muszą się znaleźć najlepsze jednostki spośród duchowieństwa całej lubelskiej kurii.

Pracę należy prowadzić o pozyskanie pojedynczych dusz i rodzin. Na naukę religii rzym.-kat. mają być wciągane dzieci prawosławne. Przygotowanie do pierwszej spowiedzi i komunii może być prowadzone przez duchownego katolickiego.

Prawosławni zmieniający obrządek; w związku z chrztem, ślubem czy pogrzebem mają być zwalniani od wszelkich opłat z tego tytułu.

W miejscowościach mieszanych narodowościowo opłaty za świadczenia religijne muszą być mniejsze od pobieranych przez duchownych prawosławnych.

Udzielać zezwoleń na małżeństwa mieszane można tylko jedynie pod rygorem chrzczenia dzieci w kościele rzym.-kat.

Kreować szereg nowych parafii.

Wzmóc akcję młodzieży katolickiej na terenach mieszanych i dopuścić do niej młodzież prawosławną, przemianowując na tychże terenach z nazwy młodzieży katolickiej na nazwę młodzieży chrześcijańskiej do czasu zlikwidowania prawosławia.

3)a) Władze administracyjne nie mogą dopuścić do powiększania ilości parafii prawosławnych.

b) Zlikwidować popów nieoficjalnych.

c) Zlikwidować zamknięte cerkwie.

d) Posługi religijne, oraz mowa potoczna popów musi być polska.

e) Znieść opłaty administracyjne przy zmianie obrządku prawosławnego na rzym.-kat.

f) Odznaczyć odznaczeniami państwowymi tych, którzy cierpieli w związku z prześladowaniem za czasów caratu.

4) Akcja społeczeństwa.

a) Organizować akcję społeczną przeciw kazaniom prawosławnym i nauce religii, oraz posługiwaniu się przez popów innym językiem jak język polski. Powinność tę dokonywać w formie publicznych zbiorowych wystąpień i deklaracyj.

b) Na terenach o obojętności religijnej pobierać [powinno być: popierać] uchwały o likwidacji cerkwi nieczynnych.

c) Zwalczać małżeństwa mieszane o ile nie są zawierane w kościele rzym.-kat.

B) Szkoła

a) Wykluczyć nauczycieli narodowo niepewnych.

b) Nauka religii musi być prowadzona w języku polskim, dopuścić do nauki tejże religii nauczycieli Polaków, którzy przeszli na prawosławie ze względów rodzinnych (żeniaczka).

c) W szkole przez cały czas pobytu uświadamiać, że są Polakami, że ich pradziady zawsze byli Polakami i ziemia ta zawsze należała do Polski.

C) Władze administracyjne

a) Przeorganizować gminy tak, by o ile możności Polacy stanowili zdecydowaną większość.

b) Ziemie z parcelacji nadawać tylko katolikom i to z zachodnich części województwa lubelskiego.

c) Popierać silnie emigrację ruską zagranicę, wstrzymując zaś emigrację Polaków.

d) Przy komasacji prowadzić politykę wymieszania elementu ludzkiego.

e) Wysiedlić wszystkich obywateli niepolskich z powiatów mniejszościowych do Rosji lub w powiaty czysto polskie.

f) Nie pozwolić na stowarzyszenia wyłącznie prawosławnych.

g) Przy poborze do wojska kwalifikować prawosławnych jako Polaków.

D) Wojsko

a) W tej samej jednostce nie powinni być prawosławni inni jak z województwa lubelskiego, pod żadnym zaś pozorem z Wołynia i Małopolski Wschodniej.

b) Dopuścić ich do szkół podoficerskich.

c) W posługach religijnych traktować ich na równi z rzym.-kat.

d) Nie tolerować języka ruskiego we wzajemnym posługiwaniu się miedzy sobą.

e) Dopuścić prawosławnych o nastawieniu polskim do organizacji P.W.i W.F.

_________________

Основні директиви щодо полонізації Холмщини

І. Провідна думка

A) Усі православні Холмщини – це зрущені поляки, які через утиски загарбників відійшли від польськості. (...)

[Проводячи] Полонізаційну акцію щодо православних, які говорять польською і подають себе за поляків, належить їх трактувати як поляків і вести роботу під кутом релігійної ревіндикації. Слід проводити її обережно та індивідуально у випадку осіб і родин, щодо яких існує певність, що вони:

1) байдужі до православної церкви,

2) свідомі того, що вони самі або їх предки перейшли на православ'я під примусом царату;

3) піддалися полонізаційним впливам до тієї міри, що зміна віросповідання стала їх внутрішньою потребою;

4) поодиноко мешкають серед більшого зосередження поляків;

5) матеріально залежні від чинників, які створять їм бажання або умову зміни віросповідання.

B) Полонізаційну акцію щодо православних, прив'язаних до православної релігії, а також щодо поляків, які подають себе за русинів, слід проводити не під кутом релігійної ревіндикації, а під кутом полонізації православ'я, адже підхід до православного населення за ознакою віросповідання може відразу відштовхнути людей, які в цьому віросповіданні виросли й до нього прив'язалися.

Підхід за ознакою віросповідання може налаштувати проти полонізації церкви досить численні маси православного духовенства, яке, прагнучи захистити свій матеріальний інтерес, перейде до українського табору, коли виявить будь-яку кампанію, безпосередньо спрямовану на зменшення їхнього майна.

C) При полонізації православної церкви слід досягнути того, щоб проповіді виголошувалися польською мовою, щоб навчання релігії відбувалося по-польськи, щоб священнослужитель звертався у побутовому мовленні до оточення по-польськи. Саме ж здійснення богослужінь має відбуватися староцерковною мовою, так, як у рим.[о]-кат.[олицькому] обряді латиною.

Слід пропагувати гасло, що поляки на території Холмщини мають спеціальну місію полонізації і тому на цій платформі повинні згуртувати всі свої сили, не даючи поглинути себе політичному фанатизму, витрачаючи свою енергію на внутрішні політичні тертя. Перенесення політичної боротьби, а навіть політичної неприязні до сфери полонізаційної акції занапащає саму акцію. Слід наголошувати, що господарем на цій землі є той, хто за цю землю боровся, за цю землю молився і за польськість цієї землі страждав.

D) У стосунку до національно свідомих українців слід стояти на такій позиції: як Річ Посполита, так і величезна кількість її громадян якнайбільш прихильно ставиться до будівництва Української Держави, однак поза теперішніми кордонами Польщі. Впливам цієї групи українців слід усіма можливими способами перешкоджати, висміювати їх і не допустити проникнення відцентрових впливів, що походять зі Східної Малопольщі й Волині.

E) За теперішньої націоналізації торгівлі й ремесла слід визнати за більш рекомендоване, що краще не усувати єврея з даного закладу, якщо цей заклад має перейти не до поляка, а до свідомого руського націоналіста.

ІІ. Вказівки щодо виконання

A) Релігійна акція

1) Загальний принцип, якого не потрібно приховувати, є наступним: на землях колишньої Холмщини були виключно поляки, і то католики. Зараз православ'я не винищується, але православ'я не може бути розсадником руськості ані не може її зміцнювати. Православні священнослужителі мусять беззастережно підкоритися полонізаційній акції. Вони повинні відчувати постійне спостереження і контроль із боку польського суспільства і влади. Із навіть тінню русифікаційної акції з боку православного духовенства, а також шкідливими попами слід боротися всіма способами.

2) У релігійній ревіндикаційній акції повинні взяти участь найкращі кадри з-поміж духовенства усієї люблинської курії.

Роботу слід вести за здобуття окремих душ і родин. У навчання рим.-кат. релігії мають втягуватися православні діти. Підготовка до першої сповіді і першого причастя може вестися католицьким священнослужителем.

Православні, які змінюють обряд, у зв'язку з хрещенням, шлюбом чи похованням мають звільнятися від будь-яких пов'язаних із цим оплат.

У селах, змішаних за національною ознакою, оплати за релігійні послуги повинні бути меншими від тих, які беруться православними священнослужителями.

Давати дозвіл на мішані шлюби можна лише за тієї умови, що дітей буде хрещено у рим.-кат. костелі.

Творити низку нових парафій.

Підсилити кампанію католицької молоді на мішаній території і допустити до неї православну молодь, перейменувавши на цих же територіях католицьку молодь на християнську молодь до часу ліквідації православ'я.

3) a) Адміністративна влада не може допустити збільшення кількості православних парафій.

b) Зліквідувати неофіційних попів.

c) Зліквідувати зачинені церкви.

d) Релігійні послуги і мова спілкування попів повинна бути польською.

e) Скасувати адміністративні оплати при зміні православного обряду на рим.-кат.

f) Відзначити державними нагородами тих, хто постраждав у зв'язку з переслідуванням за часів царату.

4) Суспільна кампанія

a) Організувати суспільну акцію проти правосланих проповідей і навчання релігії, а також проти уживання попами іншої мови, ніж польська. Цей обов'язок виконувати у формі публічних збірних виступів і декларацій.

b) На територіях із байдужим ставленням до релігії підтримувати постанови про ліквідацію нечинних церков.

c) Боротися з мішаними шлюбами, якщо вони не укладаються в рим.-кат. церкві.

B) Школа

a) Виключити національно непевних учителів.

b) Навчання релігії має відбуватися польською мовою, допустити до науки цієї ж релігії учителів-поляків, які перешли на православ'я з родинних міркувань (одруження).

c) У школі весь час перебування усвідомлювати [дітям], що вони є поляками, що їх прадіди завжди були поляками і ця земля завжди належала до Польщі.

C) Адміністративна влада

а) Переорганізувати ґміни так, щоб наскільки можна поляки становили переважну більшість.

b) Землі з парцеляції надавати тільки католикам, і то з західних частин Люблинського воєвідства. (...)

c) Підтримувати сильну руську еміграцію за кордон, стримувати натомість еміграцію поляків.

d) При комасації здійснювати політику змішування людського елементу.

e) Виселити усіх непольських громадян із меншинних повітів до Росії або до суто польських повітів.

f) Не дозволити творення товариств виключно православних.

g) При наборі до війська кваліфікувати православних як поляків.

D) Військо

a) У одному й тому ж підрозділі не можуть біти православні інші, ніж із Люблинського воєвідства, в жодному разі з Волині й Східної Малопольщі.

b) Допустити їх до підофіцерських шкіл.

c) У релігійних послугах трактувати їх нарівні з рим.-кат.

d) Не толерувати руської мови у взаємному спілкуванні.

e) Допустити пропольськи налаштованих православних до організацій P.W.i W.F. [військової підготовки і фізичного виховання]

____________________

Centralne Archiwum Wojskowe, 3 Dywizja Piechoty Legionów   




 
matrix-info БУЛАВА