hai-nyzhnyk@ukr.net
Custom Search

«Україна – держава-трансформер, яку зібрала й контролює космополітично-денаціональна кланова мафія, що вибудувала в країні новітній неофеодалізм за принципом політико-економічного майорату. У цієї злочинної влади – приховане справжнє обличчя, що ховається під кількома масками, подвійне дно із вмонтованими нелегальними (нелегітимними) додатковими рушіями, механізмами та схемами управління, а шафа її уже давно переповнена потаємними скелетами, яким чим далі тим більше бракує у ній місця і які ось-ось виваляться на світ Божий» Павло Гай-Нижник


Архівні документи
Карпатська Україна (1938-1939 рр.)


Життєпис прем’єр-міністра Карпатської України Августина Волошина

(17 лютого 1939 р.)


__________________

17 лютого 1939 р.

м. Хуст

Дня 17 березня 1939 р. прем’єр Карпатської України буде святкувати 65-ліття свойого життя.

Ціла Карпатська Україна вже заздалегідь приготовляється величаво відсвяткувати цей так знаменний ювілей.

Батько карпатоукраїнського народу народився 1874 р. в селі Келечині Волівського округу. Гімназію і теологію кінчав в Ужгороді. Професорський іспит склав у Будапешті. Швидко потому став професором мужеської учительської семінарії в Ужгороді.

В дуже молодому віці почав свою громадську працю. В 1901 р. зачав редагувати «Науку», що опісля прийняла назву «Свобода». Майже 40 років нинішній прем’єр Карпатської України, колишній о. директор А.Волошин був непохитним борцем за права українського народу під Карпатами. Часопис «Свобода» став його трибуною, з котрої лунало живе слово і взивало народ до боротьби за краще завтра. І хоч важко було голосити те, що наказувало його національне почуття – проте через драконські закони побідно проходив о. директор і разом зі своїми співробітниками виховував нові кадри свідомої молоді.

Між 1901 та 1907 видає цілий ряд педагогічних підручників. І так появляються «Читанки», «Азбуки» і ріжні фахові підручники. В тому часі виходить теж з друку його «Граматика української мови». Це є одна з найповажніших його праць, що принесла йому признання і в кругах філологів. Щоправда, під цю пору є вже ця граматика перестаріла, але в той саме час вона виконувала велику і незаміниму прислугу в школах.

В часах найбільшої мадяризації Августин Волошин веде найактивнішу працю і надає всеціло тон тодішньому інтелектуальному життю. Видає книжки, календарі, редагує часописи та бере живу участь в громадському житті.

Та найбільші заслуги має Августин Волошин упроти українського народу з часів Визвольних українських змагань в 1918–1920 рр. В той час український народ будував на всіх українських етнографічних землях Соборну Українську Державу. Карпатська Україна на свойому конгресі в Хусті 21 січня 1919 р. висказала своє рішення, що хоче прилучитися до Української держави.

Українську державу розбили, Карпатська Україна шукала сама собі виходу з тої важкої ситуації, в якій по війні найшлися інші народи, а між ними і український народ.

Тоді Карпатська Україна прилучилася до новоповсталої Чехословацької держави. Саме під проводом А.Волошина 100-членна делєгація приїхала до Праги і підписала формальну злуку.

Тепер ми б мали сказати дещо про його 20-літню працю. Та тут ми б мусили витягати на денне світло декому досить неприємні моменти старого режиму. Хай це оцінить історія. Ми можемо сказати, що цих 20 років А.Волошин провів дуже тяжку боротьбу з насаджуваним русофільством, мадярниством і взагалі з тими перешкодами, які клав старий режим.

По війні А.Волошин знову береться до нової праці. Засновує разом зі своїми співробітниками «Хліборобську партію», яку опісля реорганізує на «Християнську народну партію», на чолі якої стояв аж до минулого року. Був вибраний теж послом до пражського парламенту із згаданої партії.

Являється співробітником т-ва «Просвіта», яка дуже багато спричинилася до культурного піднесення краю видаванням популярних брошур та газет.

Рівно ж А.Волошин є відомий як письменник. Його драми: «Маруся Верховинка», «Без Бога ні до порога» мали великий вплив на маси. Тому теж зовсім заслужено т-во письменників і журналістів в Ужгороді вибрало його за почесного члена.

І на полі господарському дав тривкі основи під цілий ряд економічних інституцій. Згадаємо тільки Підкарпатський банк, Краєвий кооперативний союз, асекураційне т-во Бескид, фабрики «Акорд» та «Геліос», Торговельний союз та інші.

У кожну працю він вкладав себе цілого. Завжди бадьорий, повний енергії, молодості мужчина. І дійсно можемо повторити його слова, які сказав на свойому 60-му ювілею: «Не той старий, кому метрика показує…» *

Народ карпатоукраїнський і взагалі весь народ український його шанує і любить. Зовсім влучно назвав його батьком. Бо ж він відкрив нову сторінку в історії Карпатської України. А цей день 26 жовтня 1938 р. стане памятним днем.

________________




 
matrix-info БУЛАВА